Рішення № 73803697, 04.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3057/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту родинних відносин,

встановив:

Заявники звернулися до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що вони є рідними братами ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті брата вони звернулися до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявами про відкриття спадщини. Спадкова справа відкрита 15.07.2017 року. Після подання заяв про прийняття спадщини та відкриття спадкової справи, для підтвердження родинних стосунків вони надали копії свідоцтва про народження, тоді і стало відомо про те, що у зв'язку із реєстрацією народження російською та українською мовами виникли неточності у прізвищі, у всіх записані різни прізвища, хоча у паспортах вони однакові. Так, померлий зазначений як «ОСОБА_3», в графі батьків теж зазначено прізвище «ОСОБА_4» та «ОСОБА_5»; у свідоцтві про народження ОСОБА_1 зазначено на російській мові «ОСОБА_1», в графі батьків таж зазначено «ОСОБА_4» та «ОСОБА_5»; а в свідоцтві про народження ОСОБА_2 - «ОСОБА_2», в графі батьки «ОСОБА_4» та «ОСОБА_5». В подальшому в паспортах громадянина України у них всіх було зазначено прізвище «ОСОБА_5». Відповідно до довідки Національної Академії наук України Інституту української мови, в офіційних документах українською мовою потрібно писати «ОСОБА_5/ОСОБА_5», а російською - «ОСОБА_6/ОСОБА_6». Вказані невідповідності змінити неможливо, оскільки в час реєстрації, в даних органах посадові особи не звертали уваги на правила правопису, прізвища і їх і батьків, у всіх трьох свідоцтвах записано по різному, хоча паспорта громадян України видані на однакові прізвища.

В судове засідання заявники не з'явилися, надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутності, та проханням задовольнити заяву.

В судове засідання представник заінтересованої особи не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.03.2018 року відкрито провадження у справі.

В суді встановлено, що ОСОБА_1, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 30.10.1954 року (записано російською - ОСОБА_1), народився в с. Западня, Коростишівського району, Житомирської області, ІНФОРМАЦІЯ_3. У свідоцтві батьками вказано - (російською мовою) «ОСОБА_4» та «ОСОБА_5».

Згідно паспорту громадянина України, виданого 05.09.1996 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Западня, Коростишівського району, Житомирської області.

ОСОБА_2, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого 09.09.1949 року (записано українською - ОСОБА_2), народився в с. Западня, Коростишівського району, Житомирської області, ІНФОРМАЦІЯ_4. У свідоцтві батьками вказано - (українською мовою) «ОСОБА_4» та «ОСОБА_5».

Згідно паспорту громадянина України, виданого 30.09.1999 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Западня, Коростишівського району, Житомирської області.

ОСОБА_6, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3, виданого 28.07.1954 року (записано українською - ОСОБА_6), народився в с. Западня, Коростишівського району, Житомирської області, ІНФОРМАЦІЯ_5. У свідоцтві батьками вказано - (українською мовою) «ОСОБА_4» та «ОСОБА_5».

Встановлено, що 18.12.1991 року видано ордер на жиле приміщення № 26938 серія Б (російською мовою) ОСОБА_6, на квартиру АДРЕСА_1, на родину з трьох осіб: ОСОБА_6 (він), ОСОБА_10 (жена) та ОСОБА_13 (мать).

09.09.1998 року видано свідоцтво про право власності на житло (українською мовою), згідно якого квартира АДРЕСА_2 на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 померла. Після її смерті спадщину прийняли її чоловік - ОСОБА_4 та її син - ОСОБА_3, про що нотаріусом Брусилівської державної нотаріальної контори Житомирської області видано свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.2007 року та від 22.08.2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_10. Після її смерті спадщину прийняв її чоловік - ОСОБА_3, про що нотаріусом 22-ї київської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 22.05.2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 помер у віці 93 роки.

Згідно свідоцтва про смерть від 26 червня 2017 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - Україна, Житомирська область, Коростишівський район, село Западня, помер.

Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина. Із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Однак, у видачі свідоцтва було відмовлено у зв'язку з неподанням документів на підтвердження родинних стосунків, та рекомендовано звернутися до суду.

Проаналізувавши надані заявникам докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються рідними братами.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.

Вирішити питання щодо усунення розбіжностей позасудовим способом не виявилося можливо.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 258, 259, 264, 265, 273, 293, 315, 316, 319, 354, 355 ЦПК України, суд -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин ОСОБА_1, ОСОБА_2 з ОСОБА_3, та визнати, що ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_9) є рідним братом ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: