Ухвала суду № 73803607, 03.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/63/16-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

судді Шевченко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Зимницької М.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», первісний стягувач - Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», боржник - ОСОБА_1, про заміну стягувача,

учасники справи - не з'явились,

УСТАНОВИВ:

до суду звернувся представник заявника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» - ХомичВ.В., із заявою про заміну первісного стягувача ПАТ «КРЕДОБАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» по виконанню рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2016, яким задоволено позов ПАТ « КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заяву обґрунтовано тим, що відповідно до Договору факторингу від 28.08.2017 до заявника перейшли всі права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 27400-OWNCASH від 11.06.2014.

У судове засідання, призначене на 03.05.2018, представник первісного стягувача ПАТ «КРЕДОБАНК» та боржник ОСОБА_1 не з'явились повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Боржник ОСОБА_1 повідомлялась через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Представник заявника ОСОБА_3 подав клопотання про розгляд заяви у його відсутність. Відповідно до положень абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення вказаного питання.

Суд на підставі наявних у справі матеріалів прийшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва задоволено позов ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 27400- OWNCASH від 11.06.2014 в сумі 12 684,85 грн та судовий збір в сумі 1 218,00 грн, а всього 13 902,85 /а.с. 57-60/.

На підставі вказаного рішення Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист, який знаходився на виконанні у Дніпровському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві. 30.10.2017 постановою старшого державного виконавця Федоріної А.М. вказаний виконавчий документ повернений стягувачу /а.с. 73-74/.

28.08.2017 між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами, за умовами якого клієнт, ПАТ «КРЕДОБАНК», відступив фактору, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», а фактор прийняв права вимоги у розмірі заборгованості боржників перед клієнтом.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із зазначеними вимогами заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є окремою підставою процесуального правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, а тому припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі ст. 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду, прийнятій 01.02.2018 у справі № 2-12711, провадження № 61-1648св17.

За правилом частини другої статті 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Скориставшись правом на врегулювання відносин у договорі, первинний кредитор та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на власний розсуд визначили момент виникнення у фактора права вимоги. Так, в пункті 3.2. укладеного між ними договору визначено, що право власності на права вимоги, які відступаються за укладеним договором, вважається таким, що перейшло від клієнта (ПАТ «КРЕДОБАНК») до фактора (ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія») з дня, наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі грошове зобов'язання щодо оплати (фінансування) Ціни відступлення, яка визначена в п. 4.1 Договору та складає 664 589,79 грн, та підписання акта приймання-передачі права вимоги, за умови виконання фактором зобов'язань, передбачених пунктом 4.1. договору. Право вимагати від боржника виконання всіх зобов'язань в межах відступлених прав у фактора наступає після виконання ним зобов'язань, передбачених пунктом 4.1 договору.

Проте заявником не надано доказів на підтвердження виконання умов пунктом 4.1 договору, відповідно до якого фінансування за відступлені права вимоги надається фактором клієнту шляхом переказу коштів у безготівковій формі на рахунок клієнта (ПАТ «КредоБанк») у розмірі 664 589,79 грн.

Отже, заявником належним чином доведено факт виникнення права вимоги, що відступається за укладеним договором. Сторони договору поставили три умови щодо настання моменту виникнення права вимоги за договором факторингу, що мають одночасно настати: укладення договору факторингу, підписання акта приймання-передачі права вимоги та сплата суми фінансування на рахунок клієнта.

Також із матеріалів заяви убачається, що Додатком № 1 до Договору факторингу від 28.08.2017 є бланк портфелю заборгованостей, який не заповнений, підписи відсутні. Також додається форма повідомлення боржника за кредитним договором, яка також не містить у собі дати, ПІБ та адреси одержувача, відсутні дані Договору факторингу, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором, не зазначено суму для перерахування, відсутній підпис уповноваженої особи. Портфель заборгованостей містить загальний перелік позичальників.

Враховуючи недоведеність заявником перерахування суми фінансування на рахунок клієнта за відступлені права вимоги, відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження портфелю заборгованостей, суд позбавлений правової можливості зробити висновок щодо переходу права вимоги до заінтересованої особи.

Крім цього за приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Проте заявником не додано підтвердження про включення його до державного реєстру фінансових установ.

Тягар доведення цих обставин у цьому провадженні покладається на заінтересовану особу, яка саме й звернулася із згаданими вимогами до суду, оскільки ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином суд прийшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви, оскільки заявником не підтверджено дані щодо того, чи є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» юридичною особою, яка має право надавати фінансові послуги у розумінні статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відповідно до договору факторингу від 28.08.2017 перейшли права вимоги. за кредитним договором № 27400-OWNCASH, укладеного 11.06.2014 між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1; в матеріалах заяви та доданих до неї документах відсутнє відповідно до ст. 1082 ЦК України повідомлення боржника ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги, тобто заявником належним чином не доведено факт виникнення права вимоги, що відступається за укладеним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст. 11, 512, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 258-261, 353, 354, 442, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», первісний стягувач - Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», боржник - ОСОБА_1, про заміну стягувача - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд м. Києва у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.

Суддя В. Шевченко