Ухвала суду № 73803277, 21.03.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3621/17

Провадження №: 4-с/752/19/18

У Х В А Л А

Іменем України

21.03.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мирошниченко О.В.,

з участю секретаря Мархотка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», заінтересована особа: ОСОБА_1, на дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бабкової Т.І., -

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся до суду зі скаргою та просив визнати незаконними дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бабкової Т.І. при винесенні повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості без прийняття до виконання від 20.01.2017 року та скасувати зазначене повідомлення.

В обґрунтування доводів скарги ПАТ «ВіЕйБі Банк» зазначає, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2014 року стягнуто ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, на виконання вказаного судового рішення банком 27.09.2014 року отримано виконавчий лист, який звернуто до виконання до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Однак, в подальшому на адресу ПАТ «ВіЕйБі Банк» надійшло повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання від 20.01.2017 року, в якому зазначено, що виконавчий документ на виконання надійшов без квитанції про сплату авансового внеску. Однак, ПАТ «ВіЕйБі Банк» зазначає, що вказані повідомлення винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки банк звільнений від сплати авансового внеску на підставі ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Від ПАТ «ВіЕйБі Банк» до суду надійшла заява про розгляд даної скарги у відсутність представника банку.

Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на вимогу суду в розпорядження суду надано копій матеріалів виконавчого провадження, у судове засідання державний виконавець не з'явився.

Заінтересовані особи у судове засідання також не з'явились, про день, час і місце розгляду скарги повідомлялись судом у встановленому ст.ст. 74,76 ЦПК України порядку.

Судовим розглядом скарги встановлено, що на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2014 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 212,58 грн.

28.12.2016 року банком подано до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві заяву про відкриття виконавчого провадження разом з доданим виконавчим листом.

Повідомленнями головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бабко Т.І. від 20.01.2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу ПАТ «ВіЕйБі Банк» без прийняття до виконання у зв'язку з відсутністю квитанції про сплату авансового внеску на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби України під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, визначено розділом VІІ цього Кодексу у статтях 447-453 в рамках здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Згідно положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції Закону, що діяла на момент спірних правовідносин) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Згідно вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» є стягувачем у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 6456,18 грн. Після пред'явлення до виконання виконавчого листа, державний виконавець повернув їх стягувачу, оскільки останній не сплатив авансовий внесок.

Оскаржуючи такі дії державного виконавця, ПАТ «ВіЕйБі Банк» зазначає, що він є державним органом, а тому звільнений від сплати авансового внеску.

Однак, державні органи беруть участь у виконанні функцій держави та наділені при цьому владними повноваження. ПАТ «ВіЕйБі Банк» є юридичною особою та не виконує функції держави. На даний час у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб призначено Славкіну М.А.

Згідно п. 1 ч. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом, а відповідно до п.7 ч.3 цього Закону органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд підзвітний Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Національному банку України.

Підзвітність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб таким державним органам влади як Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України не надає банку статусу державного органу. Враховуючи вищезазначене, суд надходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України,суд -

у х в а л и в:

У задоволенні скарги - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя