Ухвала суду № 73803275, 25.04.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24520/17

Провадження №: 2-ар/752/7/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Ладиченко С.В.

за участю секретаря - Мороз О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду з заявоюпро роз'яснення судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Просить суд роз'яснити постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19.12.2017 року по справі № 752/24520/17 за його позовом до ГУ ПФУ в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року та нарахувати й виплатити ОСОБА_1 недоотримані ним суми пенсії за минулий час з 01 січня 2016 року.

На мотивування своєї заяви вказує, що до теперішнього часу вказана постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 19.12.2017 року в повному обсязі не виконана, відповідач лише частково виконав вказану постанову лише в частині перерахунку пенсії, однак здійснив перерахунок лише з березня 2018 року.

ГУ ПФУ в місті Києві не здійснило перерахунок його пенсії з 01.01.2016 року та не виплатило йому суми пенсії за минулий час, починаючи з 01.01.2016 року по момент фактичного здійснення перерахунку.

На неодноразові звернення з приводу виплати йому сум пенсії за минулий час, починаючи з 01.01.2016 року по момент фактичного здійснення перерахунку в ГУ ПФУ в м. Києві повідомило його що вказані суми будуть сплачені пізніше. Вважає такі дії Відповідача (боржника) не законними оскільки відповідно до статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а судовий захист неможливо повноцінно здійснити без обов'язковості виконання судових рішень.

Вказує, що у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby V. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що ...право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції про права людини докладно описує процедурні гарантії, які надаються сторонам судового процесу- у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і передбачає гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду. Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися її, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Аналогічна позиція викладена в рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 3-рп/2003 від 03.01.2003 року правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах, яке неможливе без виконання судового рішення в різних видах судочинства.

У зв'язку з викладеним, для забезпечення швидкого та повного виконання рішення суду він змушений звертатись до суду з заявою про роз'яснення рішення суду.

В судовому засіданні представник позивача заяву про роз'яснення рішення суду підтримує та просить її розгляд проводити без його участі.

Представник відповідача в судове засідання на розгляд заяви про роз'яснення судового рішення явку свого представника не забезпечив.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що звертаючись до суду за судовим захистом позивач просив суд: 1) Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку його пенсії з 01.01.2016 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких закону України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету Міністрів України № 947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268» протиправною; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити йому перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких закону України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», наказу МВС України №138 від 17.02.2017 року «Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських» та довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988, та наказу МВС України від 06.04.2016 року № 260, без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особисті заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) та виходячи з розрахунку пенсії в розмірі 74 % від грошового забезпечення.

Позов судом був задоволений ще 19.12.2017 року, але до цього часу рішення суду не виконано.

Суд визнав бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких закону України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету Міністрів України № 947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268» протиправною.

Також суд зобов'язав Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988, та наказу МВС України від 06.04.2016 року № 260, без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особисті заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) та виходячи з розрахунку пенсії в розмірі 74 % від грошового забезпечення.

А також суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримані ним суми пенсії за минулий час з 01 січня 2016 року.

З Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат понесених по справі було стягнуто 1280 грн. за рахунок відповідних біджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановления ухвали.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разінеобхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а судовий захист неможливо повноцінно здійснити без обов'язковості виконання судових рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby V. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що ...право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Аналогічна позиція викладена в рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04.

Зважаючи на ситуацію, яка склалась з невиконанням відповідачем постанови Голосіївського районного суду міста Києва по справі № 752/24520/17 необхідно детально роз'яснити постанову суду, оскільки на думку суду без вказаного роз'яснення постанова належним чином виконана не буде.

Так Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 (справа щодо права на пільги) зазначав, що служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, якідістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їх сімей (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Також, у відповідності до п. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції, Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної згоди юрисдикцію Європейського сзду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Також у вказаному рішенні зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.ст. 254, 256 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Роз'яснити постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19.12.2017 року по справі № 752/24520/17 за позовом ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії у частині викладеного у резолютивній частині зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року та нарахувати й виплатити ОСОБА_1 недоотримані ним суми пенсії за минулий час з 01 січня 2016 року таким чином:

-Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повинно нарахувати та виплатити одноразово та своєчасно, одним платежем ОСОБА_1 недоотримані ним суми пенсії за минулий час з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та в подальшому здійснювати виплату пенсії в перерахованому відповідно до постанови суду розмірі.

Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіїіський районний суд м. Києва, що не зупиняє її виконання. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя С.В. Ладиченко