Постанова № 73802473, 03.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 642/3696/14-ц Головуючий суддя І інстанції Бородіна О. В.

Провадження № 22-ц/790/2147/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 642/3696/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2018 року у складі судді Бородіної О.В.,-

встановив:

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 22 січня 2015 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ПАТ «УкрСиббанк»). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 25 жовтня 2006 року у розмірі 18742,86 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14 квітня 2014 року становило 235 581 гривень, а також 2355 грн. 81 коп. судового збору.

15 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила розстрочити виконання вищевказаного рішення шляхом стягнення залишку заборгованості у сумі 189 445 грн. протягом 24 місяців рівними частинами по 7893 грн. щомісяця. В обґрунтування заяви посилалась на те, що не має постійного місця роботи, у зв'язку з отриманням у 2009 році її матір'ю травм, остання потребує постійного догляду та значних витрат на медичне обслуговування, нею частково погашено заборгованість у сумі 48 491 грн., а примусове виконання рішення може призвести до втрати квартири, яка є для неї, її сина та матері є єдиним житлом та на яку постановою державного виконавця накладено арешт.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги вказала ті ж самі обставини, якими мотивовано заяву про розстрочку виконання рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційного скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 375 УПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 22 січня 2015 року у справі № 642/3696/14 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 10207136000 (46/Н-ТТ19-Р) від 25 жовтня 2006 року в розмірі 18742,86 доларів США, що за курсом НБУ на 14 квітня 2014 року становить 235 581 гривень, а також 2355 судового збору.

Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 13 січня 2016 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 642/3696/14.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з недоведеності заявниками наявності обставин, які відповідно до ст. 435 ЦПК України можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, зі змісту наведеної норми права вбачається, що розстрочка виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках за наявності обставин, що істотно утруднюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду, ОСОБА_1 посилалась на те, що не має постійного місця роботи та стабільного заробітку, піклується та надає матеріальну допомогу матері, яка після отримання травм потребує постійного догляду, а також медичної допомоги, примусове ж виконання рішення призведе до втрати її єдиного житла та в подальшому унеможливить повне виконання рішення.

Зазначені обставини не є в розумінні ст. 435 ЦПК України такими, що істотно ускладнюють виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 22 січня 2015 року або роблять його неможливим, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення.

Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 382 - 384, 435 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 03 травня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

А.І. Овсяннікова