Постанова № 73799736, 19.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/1877/15-ц Головуючий у І інстанції Косенко А. В.Провадження № 22-ц/780/1966/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 19.04.2018

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» на рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 грудня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ПАТ «Комерційний банк «Правекс-Банк» звернулося до суду із вказаним позовом, який мотивувало наступним:

24 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Правекс-Банк», був укладений кредитний договір № 819-047/08Р, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 47 070 грн. зі сплатою 21,49 % річних строком до 24 жовтня 2015 року. Повернення кредиту було забезпечено договором поруки від 24 жовтня 2008 року № 819-047/08Р, укладеним між банком і ОСОБА_3 О

Через неналежне виконанням позичальником зобов’язань станом на 28 травня 2015 року сума кредитної заборгованості склала 207 180 грн. 79 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 42 021 грн., заборгованість за відсотками – 52 678 грн. 06 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту – 58 014 грн. 74 коп., пеня за несвоєчасну сплату відсотків – 64466 грн. 99 коп. Вказану заборгованість за кредитом позивач просив суд стягнути на його користь з обох відповідачів в солідарному порядку, а також стягнути судові витрати по справі.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 10 грудня 2015 року позов ПАТ «КБ «Правекс-Банк» задоволено частково, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Правекс-Банк»стягнуто заборгованість за кредитним договором від 24 жовтня 2008 року № 819-047/08Р у розмірі 92 909 грн. 90 коп., з яких: кредит – 42 021 грн., відсотки – 42 021 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту – 8 867 грн. 90 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ «КБ «Правекс-Банк» відмовлено. У задоволенні вимог ПАТ «КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що відповідно до договорів кредиту та поруки позичальник і поручитель несуть солідарну відповідальність за невиконання умов кредитного договору. Суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність підстав для солідарного стягнення боргу з відповідачів з огляду на те, що поручителю не направлялася вимога про виконання зобов’язання та строк його виконання ще не настав, оскільки подання цього позову і є пред’явленням вимоги про дострокове погашення боргу у межах передбаченого кредитним договором строку. Крім того, суд зробив невірні розрахунками заборгованості за відсотками та пені. На підставі викладеного просив рішення суду першої інстанції скасуватита ухвалити нове рішення про часткове задоволення його позову, стягнувши з обох відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитом у розмірі 103039,35 грн., а також судові витрати по справі.

06 квітня 2016 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Правекс-Банк» відхилено. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 грудня 2015 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06 березня 2018 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 квітня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що наведеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає.

В ході розгляду справи було встановлено, що 24 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 819-047/08Р, згідно з умовами якого банк надав відповідачеві кредит у національній валюті у розмірі 47 070 грн. строком до 24 жовтня 2015 року зі сплатою 21,49 % річних. В той же день між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №819-047/08Р, згідно з умовами якого поручитель зобов’язався нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов’язань за вищевказаним кредитним договором.

У зв’язку з неналежним виконанням договірних умов за кредитом утворилася заборгованість, яку суд постановив стягнути з боржника на користь банку. При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог до поручителя, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги до нього є передчасними, оскільки станом на момент звернення з позовною заявою до суду зобов’язання поручителя за договором поруки ще не виникло. З вказаною позицією колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.

У відповідності до положень ст. 533 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. При цьому пред’явленням вимоги до боржника чи поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу, так і пред’явлення до нього позову.

Згідно умов п. 1.2. кредитного договору термін повернення кредиту встановлено сторонами до 24.10.2015 року. Окрім того, п. 4.1. договору поруки встановлено термін дії поруки – до 24 жовтня 2015 року. У зв’язку з тим, що боржник неналежним чином виконував свої зобов’язання за кредитом, банк скористався наданим йому законом та умовами кредитного договору правом на дострокову вимогу про повернення кредиту. Така вимога була реалізована шляхом направлення до суду 16.07.2015 року позову до боржника та поручителя, у зв’язку з чим строк виконання зобов’язання для них обох змінився. При цьому новий строк виконання зобов’язання збігається з часом пред’явлення вимоги до обох відповідачів. За таких умов боржник та поручитель мають солідарно відповідати за невиконання зобов’язань за кредитним договором, в той час як суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні вимоги до поручителя.

Не може погодитися колегія суддів апеляційного суду й з визначеною судом першої інстанції сумою заборгованості за кредитом. З матеріалів справи вбачається, що станом на 28 травня 2015 року заборгованість за кредитним договором була наступною: заборгованість за тілом кредиту – 42 021 грн., за відсотками – 52 678 грн. 06 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту – 48 014 грн. 74 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом – 64 466 грн. 99 коп.

У відповідності до положень ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 ЦК України).

Ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В ході розгляду справи представником відповідача – ОСОБА_4 було надано заперечення проти позову, в яких серед іншого він заявляв про необхідність застосування до позовних вимог про стягнення пені спеціального строку позовної давності.

Враховуючи заяву представника відповідача та положення ст. 258 ЦК України з відповідачів поряд із заборгованістю за тілом кредиту та відсотками підлягає стягненню пеня за несвоєчасну сплату кредиту та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період 1 рік.

На підставі наведеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що з обох відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 42 021 грн., заборгованість за відсотками – 52 678 грн. 06 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту – 1700 грн. 38 коп., пеня за несвоєчасну сплату відсотків – 2285 грн. 58 коп., а всього – 98 685 грн. 02 коп., в той час як суд першої інстанції стягнув з боржника заборгованість у розмірі 92909,90 грн. та відмовив у задоволенні вимоги до поручителя.

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. При цьому неправильним застосуванням норм матеріального права вважається і незастосування закону, який підлягав застосуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» суму заборгованості за кредитним договором від 24 жовтня 2008 року № 819-047/08Р в розмірі 98 685 грн. (дев’яносто вісім тисяч шістсот вісімдесят п’ять) 02 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 42 021 грн., заборгованість за відсотками – 52 678 грн. 06 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту – 1700 грн. 38 коп., пеня за несвоєчасну сплату відсотків – 2285 грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» судові витрати по 3418 грн. (три тисячі чотириста вісімнадцять) 49 коп. з кожного. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: О.П. Коцюрба

ОСОБА_5