Постанова № 737980, 28.02.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.07 р. Справа № 7/49а

Суддя господарського суду Донецької області Малашкевич С.А.

при секретарі судового засідання Волобуєвій А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м. Маріуполь Донецької області

До відповідача: Державної податкової інспекції у м. Маріуполь Донецької області

Про: визнання недійсними податкового повідомлення-рішення №0000012330/2 від 21.12.2005 р.

За участю:

від позивача -Краснікова С.Є. - довіреність № 08/241 від 18.01.2007 р.; Чомаєв І.А. довіреність № 09/4194 від 22.11.2006 р.

від відповідача - Пушкар О.Я. - довіреність від 27.02.2007 р.; Скрєбнева І.В. -довіреність від 27.02.2007 р., Булига В.П. - довіреність від 27.02.2007 р., Шаталова В.І. -довіреність від 27.02.2007 р.; Ястремський В.П. - довіреність від 27.02.2007 р.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м. Маріуполь звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Маріуполь про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000012330/2 від 21.12.2005 р.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на неправомірність прийняття відповідачем оспорюваного повідомлення-рішення.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на виявлені перевіркою порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з чим було завищене бюджетне відшкодування задеклароване позивачем. Оспорюваним податковим повідомленням-рішенням таке відшкодування було зменшене.

Заявою №09/857 від 23.02.2007 р. позивач відповідно до ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства, частково відмовився від позовних вимог, зокрема не оскаржує зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 209 100, 00 грн. Відмова була прийнята судом.

Судом досліджені документи надані сторонами в обґрунтування своїх вимог, копії яких долучені до матеріалів справи. Зокрема це акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, податкові декларації з ПДВ, первинні бухгалтерські документи, що використовувалися перевіряючими та інші.

Провадження у справі зупинялося до розгляду пов'язаної справи 28/60а.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Державною податковою інспекцією у м. Маріуполь було здійснено комплексну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритим акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м. Маріуполь за період з 01.01.2004 р. по 01.04.2005 р. За результатами здійснення такої перевірки відповідачем був складений акт перевірки „Про результати комплексної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" за період з 01.01.2004 рік по 01.04.2005 рік" №13/23-111/00191129 від 15.08.2005 р. (далі "акт перевірки").

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Маріуполь 17.08.2005 р. прийняте податкове повідомлення рішення № 0000012330/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу на суму 5 167 952, 00 грн. по наступним деклараціям: № 1727 від 20.10.2004 р. (вересень 2004 р.) - 91182,0 грн.; № 174 від 21.02.2005 р. (січень 2005р.) - 1845218,0 грн.; № 306 від 21.03.2005 р. (лютий 2005р.) -1781850,0 грн.; № 441 від 20.04.2005р. (березень 2005р.) - 1449702,0 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення 29.08.2005 р. було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Скарга позивача Державною податковою інспекцією у м. Маріуполь була залишена без задоволення, в результаті чого податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012330/1 від 05.10.2005 р. про зменшення ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" суми бюджетного відшкодування в розмірі 5 167 952, 00 грн.

Позивачем була подана повторна скарга № 04/937 від 14.10.2005 р. до Державної податкової адміністрації в Донецькій області, за результатами розгляду якої було прийняте рішення № 20064/10/25-013-5 від 09.12.2005 р. Зазначеним рішенням було скасовано податкове повідомлення-рішення Відповідача від 17.08.2005 р. №0000012330/0 (а також від 05.10.2005р. № 0000012330/1) по виявленому завищенню бюджетного відшкодування по ПДВ у частині 47107 грн. і в зазначеній частині рішення Відповідача по первинній скарзі. Відповідачем, після розгляду повторної скарги було прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.12.2005 р. № 0000012330/2 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування в сумі 5 120 845, 00 грн. за наступними деклараціями: № 1727 від 20.10.2004 р. (вересень 2004р.) - 91182,0 грн.; № 174 від 21.02.2005р. (січень 2005р.) - 1830987,0 грн.; № 306 від 21.03.2005р. (лютий 2005р.) - 1764890,0 грн.; № 441 від 20.04.2005р. (березень 2005р.) - 1433786,0 грн.

16.12.2005 р. позивачем була спрямована скарга № 04/1103 до Державної податкової адміністрації України, за результатами розгляду якої було прийняте рішення від 16.02.2006 р. № 1408/6/25-0115, про залишення без змін податкового повідомлення-рішення №0000012330/2 від 21.12.2005р. Після розгляду скарги відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012330/3 аналогічне попередньому

Позовною вимогою Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м. Маріуполь є визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000012330/2 від 21.12.2005 р. в частині зменшення йому бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 3911745 грн.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних мотивів.

Сума бюджетного відшкодування з ПДВ, зменшення якої податковим повідомленням-рішенням оспорює позивач виникла по податковим деклараціям з ПДВ за 2004 рік та 1 кв. 2005 р.

Відповідно до акту перевірки, позивачем у перелічених періодах були порушені вимоги п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Зокрема, на думку перевіряючих, позивачем в порушення перелічених вище норм, до складу податкового кредиту було віднесено суми податку на додану вартість по виплатам здійсненим на адресу ЗАТ "Ілліч-Сталь" (пов'язана особа) без наявності документальних доказів, що такі виплати були наведені як компенсація за фактично надані маркетингові та юридичні послуги по договору доручення від 28.12.1999 р. № 178/1/276 та додаткових угод до нього. Це порушення, згідно розрахунку відповідача та акту звірки суми зменшення заявленого до відшкодування ПДВ, призвело до завишення заявленого позивачем до відшкодування ПДВ на суму 3405718 грн.

Вказані обставини зазначені в акті перевірки, не були доведені відповідачем і спростовані фактами встановленими під час розгляду справи № 28/60а між тим же сторонами, предметом розгляду якої була недійсність податкового повідомлення-рішення відповідача від 24.02.2006 р. № 0000222330/3 про визначення позивачу податку на прибуток за висновками того ж самого акту перевірки й у зв'язку з тим ж самими господарськими операціями.

Постановою суду по справі № 28/60а, яка на цей час набула законної сили, була встановлена наявність усіх необхідних належно оформлених первинних документів, які підтверджують надання в досліджуваному періоді робіт та послуг від ЗАТ "Ілліч-Сталь" -ВАТ "ММК ім.. Ілліча" на виконання договору від 28.12.1999 р. № 178/1/276. Також, судом були досліджені податкові накладні, якими підтверджується податковий кредит з ПДВ позивача від придбання послуг у ЗАТ "Ілліч-Сталь" по генеральному договору-дорученню № 178/1/276 від 28.12.1999 р. За наслідками дослідження судом вказані податкові накладні визнані такими, що складені у відповідності з наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165. За перелічених обставин, судом було встановлено, що висновок відповідача за актом перевірки (п.п. 2.2.1 акта), на який відповідач посилається й у цьому спорі як на доказ порушення при нарахуванні податкового кредиту, спростовується матеріалами справи та є таким, що зроблений без врахування первинної бухгалтерської та податкової документації позивача.

Згідно ст. 72 п. 1 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді таких справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, враховуючи вказану норму, не підлягають повторному (новому) доказуванню обставини, які спростовують висновки акту перевірки про включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ по виплатам, здійсненим на адресу ЗАТ „Ілліч-Сталь" без наявності документальних доказів, що такі виплати були проведені як компенсація за фактично надані маркетингові та юридичні послуги за договором доручення № 178/1/276 від 28.12.1999 р. та додаткових угод до нього.

У зв'язку з таким, недоведена відповідачем наявність порушень п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", з боку позивача, при оподаткуванні ПДВ виплат, здійснених ЗАТ „Ілліч-Сталь" за надані маркетингові та юридичні послуги та завищення, при цьому, суми задекларованого бюджетного відшкодування на 3 405 718, 00 грн.

Порушення тих самих, що викладені вище, правових норм було допущено позивачем, на думку відповідача, при включенні до складу податкового кредиту ПДВ по витратам на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності об'єкту соціальної інфраструктури, придбаного після 01.07.1997 р.—СКОК „Ай-Даніль". Враховуючи, що в п. 2.2 акту перевірки відповідач дійшов висновку про неможливість віднесення позивачем витрат на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності СКОК „Ай-Даніль", до складу валових витрат, відповідно, відповідач вважає, що ВАТ ММК ім. Ілліча не мало права на включення ПДВ по таких витратах до складу податкового кредиту. У зв'язку із зазначеним порушенням позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 506 027, 00 грн.

Висновки відповідача по неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат (порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств") витрат на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності СКОК „Ай-Даніль", були спростовані обставинами, встановленими пі; розгляду справи № 28/60а. В постанові від 13.11.2006р. по цій справі судом встановлено, що витрати на утримання СКОК „Ай-Даніль" понесені у зв'язку з отриманням доход: господарським операціям з реалізації путівок і наданням інших оздоровчих послуг, вказані витрати на підставі п.5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підлягають врахуванню у складі валових витрат підприємств;

За вказаних обставин, застосовуючи п. 1 ст. 72 КАС України, слід вважати доведеним факт правомірного включення позивачем до складу валових витрат, витрат по утриманню СКОК "Ай-Даніль" та, відповідно, безпідставність висновку відповідача про наявність порушення ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Отже, за таких умов, у відповідача були відсутні й підстави для виключення зі складу податкового кредиту позивача ПДВ по таким витратам та, відповідно, зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 506027 грн.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 4, 17, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», ст. ст. 72, 159. 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м. Маріуполь Донецької області до Державної податкової інспекції у м. Маріуполь Донецької області про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення №0000012330/2 від 21.12.2005 р. задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 21.12.2005 р. №0000012330/2 прийнятого ДПІ у м. Маріуполі в частині зменшення ВАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 3911745 грн.

В решті частині позовних вимог - провадження у справі закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання чере_. суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Вступна та резолютивна частини оголошені сторонам в судовому засіданні від 28.02.2007 р.

Постанова викладена у повному обсязі 05.03.2007 р.

Суддя