Рішення № 7379757, 16.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.09р.Справа № 7/216-09

За позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ДРРМЗ", м. Дніпропетровськ

про зміну пункту договору оренди земельної ділянки

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: юрисконсульт Лазуренко К.О., дов. № 4/11-541 від 26.12.2008р.;

від відповідача: представник Юрченко В.Б., дов. № б/н від 15.06.2009р.;

за участю прокурора: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) про зміну п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 18.11.2004р. площею 0, 0251 га (кадастровий номер 1210100000:09:524:0101), укладеного між Дніпропетровською міською радою та Приватним підприємством "ДРРМЗ" (м. Дніпропетровськ), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 9215 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 18.11.2005р. за №040510401204, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Курсантська, буд. 3-Б, виклавши його в такій редакції:

"4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі".

Позовні вимоги мотивовані зміною мінімального розміру річної орендної плати за землю на законодавчому рівні, у зв'язку з чим виникла необхідність внесення змін у спірний договір оренди землі від 18.11.2004р.

Представник Дніпропетровської міської ради позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі.

Відповідач позов не визнає. Відповідач зазначає, що згідно чинного законодавства України, що регулює правовідносини оренди землі, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Відповідач стверджує про неможливість змін умов укладеного договору оренди землі в односторонньому порядку з боку міської ради, як орендодавця. На думку відповідача, зміна умов укладеного договору оренди землі можлива лише за наявності згоди відповідача, як орендаря. Відповідач такої згоди не надавав, оскільки вважає, що це погіршить його становище. Відповідач також не вбачає підстав для внесення змін до договору оренди землі у судовому порядку. Позивач та відповідач уклали договір оренди землі на умовах, які були передбачені законодавством на час його укладення. Земельний податок з дати укладення договору оренди земельної ділянки не збільшувався. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008р. не містить положень, що норма ч. 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розповсюджується на раніше укладені угоди. Між тим, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Окрім того, відповідач зазначає, що у направленій позивачем відповідачу вимозі про приведення договору оренди землі до вимог чинного законодавства не зазначено, який саме договір пропонується змінити, немає номеру договору, дати його укладення, кадастрового номеру земельної ділянки. Між позивачем та відповідачем укладено не один договір оренди земельної ділянки, а сім. За наведеного, відповідач вважає, що позивач не звертався до відповідача з приводу зміни умов договору оренди землі з дотриманням вимог ст. 188 ГК України.

В судовому засіданні 05.11.2009р. оголошено перерву на 19.11.2009р.

Розгляд справи перенесений з 19.11.2009р. на 23.11.2009р.

Розгляд справи відкладався з 23.11.2009р. на 10.12.2009р.

В судовому засіданні 10.12.2009р. за погодженням представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, помічника прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2004р. між Дніпропетровською міською радою (м. Дніпропетровськ), як орендодавцем, та Приватним підприємством "ДРРМЗ" (м. Дніпропетровськ), як орендарем, укладений договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул, Курсантська, 3-Б (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:524:0101.

Відповідно до п.1.3. Договору підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 22.09.2004р. № 178/20.

Відповідно до п.2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0251 га.

Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості (п. 5.2. Договору).

Згідно п. 5.1. Договору земельна ділянка передається в оренду по фактичному розміщенню під'їзної залізничної колії.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення Договору становить 58 787, 72 грн. (п. 2.3. Договору).

Договір укладено на п'ятнадцять років (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору річна орендна плата на земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

03.06.2008р. Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VІ, яким внесено зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до зазначених змін частина четверта та п’ята статті 21 Закону України "Про оренду землі" викладені у такій редакції:

"Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

-          для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

-          для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".

Згідно з прикінцевими положеннями Закону України № 309-VІ від 03.06.2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зазначений Закон набирає чинності з дня його опублікування (04.06.2008р.) та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до п.3 рішення Дніпропетровської міської ради №39/35 від 06.08.2008р. "Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства" до моменту прийняття міською радою рішення про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2006р. №4/8 "Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки" встановити річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання.

Прокурор вважає, що прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008р., яким внесені зміни до Закону України "Про оренду землі" щодо мінімального розміру річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до договору оренди землі від 18.11.2004р., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Розглянувши позовні вимоги, господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про плату за землю", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (статтею 21 Закону України "Про оренду землі").

Аналогічна норма щодо розміру, умов і строків внесення орендної плати за землю міститься в ст. 19 Закону України "Про плату за землю".

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до п. 4.7. Договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- змін у цільовому використанні земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

-          погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (п.п. 12.1. та 12.2. Договору).

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч.1, ч.2 ст. 188 ГК України).

З метою приведення договору оренди земельної ділянки від 18.11.2004р. у відповідність до зміненого законодавства позивач 20.05.2009р. (вих. №7/5-555/965) направив на адресу відповідача вимогу про приведення договорів оренди землі до вимог чинного законодавства (а.с. 14).

Відповідно до ч. 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Доказів того, що відповідач розглянув, погодився чи відхилив пропозицію позивача про внесення змін до Договору, відповідач не надав. Зміни до Договору щодо розміру орендної плати за погодженням сторін не внесені.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5 ст. 188 ГК України).

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що на законодавчому рівні змінився мінімальний розмір річної орендної плати, який щодо спірних правовідносин становить трикратний розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (Договір встановлює річну орендну плату на рівні земельного податку), суд вбачає підстави для приведення умов Договору в цій частині у відповідність з чинним законодавством, та вважає, що сторонами Договору при його укладенні була досягнута домовленість щодо зміни розміру орендної плати з цих підстав (п. 4.7. Договору –випадок, передбачений законом).

За наведеного, позовні вимоги заявлені прокурором правомірно та підлягають задоволенню.

З огляду на встановлені обставини справи, суд відхиляє доводи відповідача про неможливість зміни умов Договору без згоди на це відповідача. Як зазначено вище, зміна умов договору можлива в судовому порядку за наявності для цього підстав.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для внесення змін до Договору у судовому порядку. Умовами Договору його сторони встановили не вичерпний перелік підстав для перегляду розміру орендної плати, передбачили, що розмір орендної плати переглядається у випадках, передбачених законом. Оскільки законом змінено розмір мінімальної річної орендної плати, це є підставою для внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати, як відповідно до умов Договору, так і закону.

Суд відхиляє доводи відповідача, що змінені норми закону про розмір орендної плати не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки закон не має зворотної сили. Суд не вирішує в межах спору питання про застосування нового розміру орендної плати на минулий період, а змінює розмір орендної плати на майбутнє, керуючись імперативною нормою закону.

Суд відхиляє доводи відповідача про недотримання позивачем порядку зміни умов договору, встановленого ст. 188 ГК України, через недостатність змісту звернення позивача про приведення умов договору оренди у відповідність з вимогами законодавства.

Норми як матеріального, так і процесуального права, не передбачають будь-яких санкцій за недодержання відповідного порядку внесення змін до господарського договору. Недотримання вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну договору у разі виникнення такої необхідності не позбавляє особу права звернутися за захистом порушеного права до суду шляхом вчинення прямого позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Внести зміни до п.4.1. договору оренди землі від 18.11.2004р., укладеного між Дніпропетровською міською радою (49011, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, ідентифікаційний код 24232376) та Приватним підприємством "ДРРМЗ" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 30534420), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстровано в реєстрі за № 9215, та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040510401204 від 18.11.2005р., виклавши його в такій редакції:

"4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі".

Стягнути з Приватного підприємства "ДРРМЗ" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 30534420) на користь Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31118095700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200, державне мито в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства "ДРРМЗ" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 30534420) до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах" через відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31211259700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяЛ. А. Коваль