Рішення № 73795697, 25.04.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9983/17

Провадження № 2/201/488/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі - Карнаух І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ в Дніпропетровській області, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі відділення №50, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (третя особа - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 13.07.2017р. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ в Дніпропетровській області, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі відділення №50, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (третя особа - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Провадження по справі відкрито ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 17.07.2017р. (а.с. № 14).

По справі 17.10.2017р. суддею Ткаченко Н.В. винесена ухвала про витребування доказів (а.с. № 22), яка виконана приватним нотаріусом ЧМНО ОСОБА_2 26.12.2017р. (а.с. № 39-60).

В обґрунтування позовної заяви, посилався на те, що 30.09.2016р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під № 4318, за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1 130 584,88 грн., які є боргом за кредитним договором № DNLOAE00006807 від 17.07.2007р., укладеним між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк», яке є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк». Запропоновані до задоволення вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» становлять: 11 127,31 доларів США залишку заборгованості за кредитом, 13 519,69 доларів США заборгованості за відсотками, 307,82 доларів США заборгованості за комісією, 20 651,67 доларів США заборгованості з пені, що разом за курсом 24.79 відповідно до службового розпорядження НБУ від 15.07.2016 складає 1 130 584,88 грн. Строк, за який провадиться стягнення з 17.07.2007р. по 15.07.2016р.

Про наявність вказаного виконавчого напису приватного нотаріуса ЧМНО ОСОБА_2 позивачу стало відомо після отримання ним 12.06.2017р. постанови державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП № 54003691.

При вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус ЧМНО у ОСОБА_2 не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов’язання позивача по кредиту та процентах і штрафу не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов’язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафу у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.

Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом без спірності грошових вимог відповідача до позивача.

Крім того позивачем було передано відповідачу майно що виступало забезпеченням по даному кредитному договору, яке було реалізовано та сума від його реалізації не врахована в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

У зв’язку із тим, що ОСОБА_1 не було отримано жодних документів або повідомлень з ПАТ КБ «ПриватБанк» про наявність боргу, а також штрафних санкцій за несплату такого боргу, вважає, що приватним нотаріусом ЧМНО ОСОБА_2 було порушено порядок вчинення виконавчого напису, оскільки вимоги, які були пред’явлені ПАТ КБ «ПриватБанк», до позивача не є безспірними.

Тому просив позовні вимоги задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис за № 4318 від 30.09.2016р., вчинений приватним нотаріусом ЧМНО ОСОБА_2

Позивач 25.04.2018р. надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності та без фіксування судового процесу технічними засобами (а.с.№ 71).

Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_4 (діє на підставі довіреності від 27.12.2016р – а.с№ 74) також 25.04.2018р. надав суду заяву про можливість розгляду справи без його участі та без фіксування судового процесу технічними засобами, проти задоволення позову заперечував в повному обсязі (а.с. № 73).

Представники відповідачів - Соборного ВДВС міста Дніпра ГТУЮ в Дніпропетровській області, ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» в особі відділення № 50 в судове засідання 25.04.2018р. не з,явилися, про дату судового засідання були повідомлені належним чином (а.с. № 63, 67), про причини неявки суд не сповістили, заяв про відкладення розгляду справи не надали.

Третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2. надав заяву про можливість розгляду справи без його у часті (а.с. № 69).

Пунктом 9 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України ухвалити рішення в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Підстав для винесення по справі заочного рішення, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, не вбачається,оскільки представник одного з відповідачів – ПАТ КБ «ПриватБанк» надала суду заяву, з якої вбачається,що банк позовні вимоги не визнає (а.с. № 73).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

30.09.2016р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під № 4318, за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1 130 584,88 грн., які є боргом за кредитним договором № DNLOAE00006807 від 17.07.2007р., укладеним між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк», яке є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. № 40).

Запропоновані до задоволення вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» становлять: 11 127,31 доларів США залишку заборгованості за кредитом, 13 519,69 доларів США заборгованості за відсотками, 307,82 доларів США заборгованості за комісією, 20 651,67 доларів США заборгованості з пені, що разом за курсом 24.79 відповідно до службового розпорядження НБУ від 15.07.2016 складає 1 130 584,88 грн. Строк, за який провадиться стягнення з 17.07.2007р. по 15.07.2016р.

Про наявність вказаного виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 позивачу стало відомо після отримання ним 12.06.2017р. постанови державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП № 54003691 (а.с. № 12).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 18 ЦК України, ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Також з матеріалів справи вбачається, що при вчиненні напису нотаріус не отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Пунктами 3.1. – 3.5. Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

За із п. 1 даного Переліку для одержання виконавчого напису про звернення стягнення за нотаріально посвідченими угодами подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно із п. 3. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Крім того на підтвердження спору що до суми заборгованості позивач вказує на те, що ним було передано відповідачу майно що виступало забезпеченням по даному кредитному договору, яке було реалізовано та сума від його реалізації не врахована в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. № 13).

Отже, суд вважає, що у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, а також суми пені, відсотків, зазначені у написі, є безспірними.

Судом встановлено наявність в матеріалах виконавчого напису доказу направлення позивачу письмової вимоги про усунення порушень (а.с. № 45-51). Проте докази отримання позивачем вказаної вимоги відсутні.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірила факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості та здійснення її часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором отримував позивач, що є порушенням Порядку №296/5, суд приходить до висновку, що у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 не було підстав для вчинення виконавчого напису задля задоволення вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк».

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що при вчиненні напису нотаріус не отримував від банку та від позивача чи боржника первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а також виписку із банківського рахунку боржника.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що при вчиненні виконавчого напису наявні порушення вимог чинного законодавства, як банком так і нотаріусом, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ в Дніпропетровській області, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі відділення №50, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (третя особа - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» (оскільки саме цей відповідач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису – а.с. № 41) на користь позивача ОСОБА_1 суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 640 грн., що підтверджується квитанцією (а.с. №2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом МЮУ від 03.03.2004р., ст. ст. 526, 530, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч.2 ст.247, ст.ст. 259, 263-265, п. 9 ч. 1 Розділу XI «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017р.), суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ в Дніпропетровській області, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі відділення №50, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (третя особа - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 30.09.2016р. (зареєстровано в реєстрі під № 4318), вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості в розмірі 1 130 584,88 грн. за кредитним договором № DNLOAE00006807 від 17.07.2007р., укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», яке є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області

Суддя: Н.В.Ткаченко