Ухвала суду № 73795405, 05.05.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2199/2018 Справа № 490/3581/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

У Х В А Л А

05 травня 2018 року м.Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України в Миколаївській області, Головного територіального управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення на користь ОСОБА_1 з Державної казначейської служби України відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1 304 233 грн. 46 коп. та моральної шкоди в розмірі 5040000 грн. 00 коп. за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 05.03.2018 року, яка було постановлена головуючим суддею Гуденко О.А., позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України в Миколаївській області, Головного територіального управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства – залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено,вищевказану ухвалу суду скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Реалізація принципу верховенства права, визначеногоЦПКУкраїни, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IVвизначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Устатті 17 вказаного Законупрямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6, має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення у справі ОСОБА_2 (De Cubber) від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 13-14, п. 24).

Згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід (рішення у справі ОСОБА_2, серія A, № 86, с. 14, п. 26).

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і ОСОБА_3 ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справ і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або обєктивності судді.

Виходячи з цих принципів, суддя зобовязаний заявити самовідвід для забезпечення принципу безсторонності суду.

Враховуючи вищевикладене з метою усунення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді,головуючий суддя вважає необхідним заявити собі самовідвід по справі № 490/3581/17.

Керуючись ст. 36 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відвести суддю Гуденко О.А. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України в Миколаївській області, Головного територіального управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про відшкодування шкоди.

Передати цивільну справу №490/3581/17, до апарату суду на повторний автоматизований розподіл.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гуденко О.А.