Постанова № 73793055, 03.05.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3066/17Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Аленіна О.Ю., Савицького Я.Ф.

(У зв’язку з перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_1 у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями)

секретар судового засідання Федорончук Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

від відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини 3012 Національної гвардії України

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2018

у справі № 916/3066/17

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

до Військової частини 3012 Національної гвардії України

про відшкодування шкоди в порядку регресу 11 333,32 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі – Страхова компанія, позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Військової частини 3012 Національної гвардії України (далі – Військова частина, відповідача) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11 333, 32 грн. та стягнення 1 600,00 грн. судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що виплативши відповідно до умов договору страхування №250587539.14 від 2603.2014 страхувальнику страхове відшкодування, він набув згідно зі ст.1191 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» право регресної вимоги щодо стягнення виплаченого страхового відшкодування до відповідача у справі, як особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.03.2018 (суддя Степанова Л.В.) позов Страхової компанії задоволено в повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними доказами, які наявні в справі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення відмовити в повному обсязі.

Апелянт вважає рішення безпідставним та необґрунтованим, оскільки для оцінки збитку внаслідок ДТП не було проведено автотоварнозначої експертизи, згідно з якою визначається розмір завданої шкоди, тому не встановлено, який саме обсяг робіт потрібно виконати та які деталі потребували заміни, замість цього було проведено огляд та складний ОСОБА_1 огляду ТЗ (дефектна відомість) спеціалістом відділу ТОВ «ОСОБА_3 Україна», без участі відповідача, що на думку апелянта призвело до завищення розміру відшкодування.

Ухвалами суду апеляційної інстанції від 12.04.2018 колегією суддів у складі: головуючий суддя – Головей В.М., суддів: Аленіна О.Ю., Ярош А.І. було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 03.05.2018.

26.04.2018 до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, жоден із наведених у скарзі доводів не спростовує обставин, викладених у позовній заяві чи оскарженому рішенні та жоден із доводів не обґрунтовує підстав для звільнення відповідача від відповідальності за завдану шкоду.

У зв’язку з перебуванням судді Ярош А.І. у відпустці, склад колегії було змінено на підставі розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, та сформовано новий склад судової колегії у складі: головуючий суддя – Головей В.М., судді: Аленін О.Ю., Савицький Я.Ф.

Представник Страхової компанії в призначене судове засідання 03.05.2018 не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явились в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представника позивача судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням п.1 ч.3 ст. 202, ч. 1 ст. 273 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.05.2018 представник відповідача надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити останню.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26.03.2014 між позивачем та ТОВ «Перша Лізингова компанія» було укладено договір страхування №250587539.14 за умовами якого був застрахований транспортний засіб «Шкода», державний номер НОМЕР_1. Страховим випадком за договором є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок зокрема дорожньо-транспортної пригоди.

08.12.2014 автомобілем «ГАЗ», державний номер 1250 Ф4, що належить Військовій частині 3012 Національної гвардії України, під керуванням солдата строкової служби ОСОБА_4 скоєна дорожньо-транспортна пригода у результаті якої застрахований в ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» автомобіль «Шкода» отримав механічні ушкодження.

Згідно довідки про ДТП (форма №2) УДАІ ГУМВС України ДТП мало місце внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4

Відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 12.01.2015 ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

28.01.2015 ТОВ «Перша Лізингова компанія» звернулось до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування, згідно страхового акту №124656 від 06.02.2015 сума відшкодування становить 11 333,32грн.

Згідно платіжного доручення №991 від 19.02.2015 позивач сплатив ТОВ «Перша Лізингова компанія» суму страхового відшкодування у розмірі 11 333,32 грн.

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 ЦК України).

Згідно ст.ст. 1172, 1187 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Господарським судом вірно встановлено, що транспортний засіб «ГАЗ» державний номер 1250 Ф4, належить Військовій частині 3012 Національної гвардії України, під час скоєння ДТП даним транспортним засобом керував солдат строкової служби ОСОБА_4

Статтею 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Страхової компанії про стягнення з відповідача 11 333,32 грн. є обґрунтованими, оскільки підтверджені матеріалами справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що під час оцінки збитку не було проведено автотоварознавчої експертизи, те, що огляд пошкодженого транспортного засобу здійснювався без представника відповідача та одночасне посилання позивача на ст.ст. 1166 та 1187 Цивільного кодексу України, оскільки апелянтом не зазначено жодної норми законодавства, яка б передбачала обов’язковість тих умов та доводів які зазначені Військовою частиною в апеляційній скарзі.

Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.269 ГПК України, справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та встановивши відсутність порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. ст. 277-279 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2018 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Аленін О.Ю.

ОСОБА_5