Рішення № 73791584, 03.05.2018, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/154/18

Провадження № 2/670/148/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 рокусмт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Потапова О.О.,

з участю секретаря Корчової А.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Карачієвської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, nретя особа – Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькіій області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Карачієвецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Позивач просить визнати за нею право на земельну ділянку площею 0,8500 га., що призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Карачіївської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, яка належала її чоловіку – ОСОБА_2 на підставі рішення № 1 13 сесії Карачієвецької сільської ради прийнятого 08 листопада 2000 року. Спадкодавець не зареєстрував свої права на вказану земельну ділянку відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому вона позбавлена можливості спадкування його майна.

Позивач повідомляє, що після смерті 10 травня 2010 року свого чоловіка – ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Вона прийняла спадщину після смерті чоловіка відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України як особа? яка проживала разом із спадкодавцем в с. Калюсик Віньковецького району, однак отримати свідоцтво на право спадщини за законом на земельний сертифікат вона не має можливості, у зв’язку з тим, що чоловік за життя не оформив спадкові права на вказаний цінний папір, хоча проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 (тепер Яблунева) в с. Калюсик Віньковецького району спільно з позивачкою.

ОСОБА_2 за життя набув право на земельну ділянку площею 0,85 га за межами населеного пункту с. Калюсик Віньковецького району, що на території Карачієвецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Вона, як дружина має право за законом на вказану земельну ділянку.

Посилаючись на приписи статей 3, 16, 1225, 1218, 1216 ЦК України, ст. 131 ЗК України, у зв’язку із неможливістю реалізувати свої права власника, вона звернувся до суду і просить її вимоги задовольнити.

У судове засідання сторони, будучи повідомленими належним чином про місце, дату та час розгляду справи, не з'явились.

Представник позивача надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, справу слухати без участі сторони позивача.

Відповідачем було надіслано до суду заяву, в якій він просить розглянути справу без представника Карачієвецької сільської ради, позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи – Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькіій області надіслав відзив, в якому повідомляє про пропущення строків позовної давності звернення позивача до суду, неотримання спадкодавцем прав на спірне майно, тому просить відмовити у позові.

Ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Враховуючи дану норму закону, та вимоги ст. 223 ч.4 ЦПК України , суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних в ній доказів.

У зв’язку з неявкою у судове засідання сторін, справа розглянута без їх участі у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за наявних у справі письмових матеріалів, дослідивши які, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 10 травня 2010 року помер чоловік позивачки – ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії 1-БВ № 144502 видане 17 травня 2010 року, актовий запис № 15, свідоцтво про одруження серії 1-ЯР № 947462, актовий запис №10 від 24.08.1958 року).

ОСОБА_1 являється дружиною спадкодавця та проживала разом із ним до дня його смерті, що підтверджується свідоцтвом про одруження та довідкою Карачієвецької сільської ради № 1010 від 28.06.2017 року, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. Окрім неї, інших спадкоємців не виявлено.

ОСОБА_3 є спадкоємцем майна за законом першої черги в силу ст. 1261 ЦК України. Вона звернулась до нотаріуса із заявою, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовлено повідомленням нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 365/01-16 від 03.10.2017 року, оскільки позивачем не надано документа, який підтверджує права власника на земельну ділянку.

Із довідки виданої Карачієвецькою сільською радою № 108 від 24.01.2018 року вбачається, що спадкодавець починаючи з 08.11.2000 року по день смерті – 10.05.2010 року користувався земельною ділянкою площею 0,8500 га. Дружина після його смерті продовжує користуватись вказаною ділянкою землі за межами населеного пункту.

Факт правомірності набуття земельної ділянки ОСОБА_2 підтверджується витягом з рішення №1 13 сесії Карачієвецької сільської ради 23-го скликання від 08.11.2000 року. В рішенні вказано, що ділянка площею 0,85 га передається ОСОБА_2 для ведення особистого підсобного господарства. Тобто в силу ст. 19 ЗК України вона відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.

В рішенні Ради не вказано на яких умовах і на який період надається зазначена земельна ділянка. На момент смерті ОСОБА_2 правовстановлюючі документи на неї відсутні (не виготовлені, процедура виготовлення ним не розпочата).

Статтею 1218 ЦКУкраїни встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно дост.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

З матеріалів справи, зокрема інформаційної довідки ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області слідує, що вказана земельна ділянка виділялась для ведення особистого селянського господарства. Нормативно – грошова оцінка на дану ділянку не виготовлялась.

Позивачу нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім’я спадкодавця ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, загальною площею 0.8500 га.

Відповідно до п.3.5 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;

- виготовлення технічної документації на земельні ділянки;

- визначення меж земельної ділянки в натурі;

- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;

- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення"ЗК.

Спадкодавець ОСОБА_2 не набув права власності на земельну ділянку площею 0,8500 згідно зі ст.125 ЗК, та не розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України.

Він набув право на вказане земельну ділянку до 25 жовтня 2001 року, моменту прийняття діючого зараз Земельного кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2002 року.

Відповідно до п.3 розділу X "Перехідні положення" ЗК України у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюються органами, що мають право надання вказаних земель за цим кодексом.

Вказана земельна ділянка надавалась без зазначення строку – для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 01.01.2013 року розпорядник вказаної земельної ділянки змінився з Віньковецької РДА на ГУ Дергеокадастру у Хмельницькіій області.

Статтями 92 та 93 ЗК України передбачено право оренди та право постійного користування земельними ділянками. При цьому право постійного користування надається тільки державним підприємствам. Фізичні особи згідно чинного кодексу таким правом не наділені.

ОСОБА_2 не використав за життя надане йому право на приватизацію, чи оренду вказаної земельної ділянки, також не використав право набувальної давності, не розпочав процедуру її приватизації, а тому правомірно отримавши ділянку, не реалізував наданих йому законом прав за життя, тому і спадкоємець не може скористатись спадковим законом для отримання права на спадщину даної земельної ділянки, хоча як корстувач не обмежена в правах оговорених статтею 119 Земельного кодексу України, якою передбачено право громадян набувати права на земельну ділянку за давністю користування (набувальною давністю).

Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем не завершено процедуру приватизації, або оренди. В нашому випадку таку процедуру навіть не розпочато, тому у задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 258, 259, 263-265 ЦПК України України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволені її позову до Карачієвської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, третя особа – Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькіій області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, протягом 30 днів після отримання копії цього рішення через Віньковецький районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.

Суддя О.О. Потапов