Рішення № 73791355, 16.04.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/15345/16

2-1781/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Букіної О.М.

при секретарі Кривулько С.В.

представник позивача-ОСОБА_1.

представника відповідача-ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укрзгазбанк» , ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом та просила суд визнати поруку за договором поруки від 18.07.2008 № 92603 Ф ИЗК 125028 П 1, укладеним між ОСОБА_1, Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», ОСОБА_2, припиненим.

Посилається в позові на те, що 18.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 92603 Ф ИЗК 125028 П 1, відповідно до умов якого ОСОБА_1 поручилася зща виконання зобовязань боржника за кредитним договром № 92603 Ф ИЗК 125028 К 1 від 18.07.2008 перед відповідчем.

Позивач зазначає, що їй стало відомо про не виконання боржником кредитних зобов"язань коли Кіровським районним судом м. Кіровограда було винесено заочне рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором.

Вказує, що на даний час заочне рішення скасовано та розгляд справи триває.

Посилається на те, що відповідно до умов п. 1.1 кредитного договору, банк надав кредит ОСОБА_2 в сумі 43 627 дол. США на термін з 18.07.2008 по 17.07.2018 зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 13,5 % річних.

Однак, вказує, що відповідно до умов договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору внесення змін/ доповнень до кредитного договору, включаючи зміну позичальником процентної ставки за кристування кредитом та встановлення її на рівні 14,5% річних.

Пункт 4.1 кредитного договору вказує на зобов'язання відповідача у разі зміни позичальнику процентної ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 14,5 % річних внести відповідні зміни/доповнення до кредитного договору. Про внесення відповідних односторонніх змін (доповнень) до цього договору, банк попереджає позичальника не менш ніж за сім календарних днів, такі письмові зміни набиратимуть чинності лише по завершенні семиденного терміну з дня надіслання банком позичальнику письмового попередження.

Позивач посилається, що банк, в порушення вимог кредитного договору не повідомив поручителя про невиконання зобов'язань боржника по кредитному договору та про зміни процентної ставки за користування кредитом із розрахунку 13,5 % на 14,5 % річних, не пред'явив вимогу до нього протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання позичальника за кредитним договором.

Позивач стверджує, що збільшення процентної ставки є збільшенням обсягу відповідальності поручителя, а тому вважає, що Договір поруки від 18.07.2008 має бути припиненим з підстав передбачених ч.1 ст.559 ЦК України.

Крім того вважає, що Договір поруки від 18.07.2008 є припиненим в силу ч.4 ст.559 ЦК України.

Так, банк звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості 03.07.2014, в той час як боржником 11.04.2013 було прострочено сплату чергового платежу.

Таким чином, позивач вважає, що кредитор зобов"язаний був пред"явити вимогу (позов) до поручителя про погашення заборгованості в межах 6-ти місячного строку , тобто принаймі у жовтні 2013 , що зроблено не було.

Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позовні вимоги.

08.09.2016 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

09.09.2016 ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

11.10.2016 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

11.10.2016 ухвалою суду в справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

01.12.2016 на адресу суду від предстанвика АБ «Укргазбанк» надійшли письмові заперечення».

18.04.2017 до суду від відповідача - 2 було подано письмові пояснення по суті заявлених вимог.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Зазначив, що доводи викладені позивачем в позовній заяві не відповідають фактичним обставинам справи та свідчать про неправильне розуміння позивачем норм чинного законодавства України.

Зазначив, що відповідно до Кредитного договору № 92603 Ф ИКЗ 125028 К від 18.07.2008, укладеного між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 процентна ставка у розмірі 13,5% річних була передбачена його умовами, зокрема, п. 1.1 Договору. Крім того, п.п. 3.1.10 передбачено, що банк зобов'язується на залишок простроченої заборгованості за кредитом нараховувати проценти виходячи із процентної ставки 14,5% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Зазначив, що поручитель, відповідно до договору поруки, який був укладений між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1, поручитель був обізнаний з відповідними положеннями кредитного договору, та про те, що банк зобов'язується на залишок простроченої заборгованості за кредитом нараховувати проценти виходячи з процентної ставки 14,5 % річних, починаючи з дня виникнення саме простроченої заборгованості.

Посилається, що позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором щодо сплати процентів та суми кредиту не виконував, а тому банком було застосовано положення п. 3.1.10.Кредитного договору.

Крім того, вказує, що застосування процентної ставки 14,5 % є штрафною санкцією, а не є односторонньою зміною процентної ставки та як наслідок збільшенням відповідальності поручителя.

Також вважає, що підстав вважати Договір поруки від 18.07.2008 є припиненим в силу ч.4 ст.559 ЦК України не має, оскільки пред"явлення позову до поручителя, як солідарного боржника узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Просив відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання відповідач - 2 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Проте, як вбачається з матеріалів справи, останньою до суду було подано письмові пояснення з яких вбачається, що остання просить справу слухати без її участі.

Крім того, з пояснень вбачається, що остання не заперечує щодо укладення договору та наявності простроченої заборгованості. Однак, вважає, що її матеріальне становище та заяви про укладення мирової угоди, які направлялися на адресу банку, були проігноровані та не взяті до уваги. Вважає, що банк порушив умови договору поруки та вчасно не повідомив поручителя про зміну процентної ставки. З урахуванням вищевикладеного, просить заявлені вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 92603 Ф ИКЗ 125028 К (а.с.8-16).

Згідно пункту 1.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит, в сумі 43 627 (сорок три тисячі шістсот двадцять сім) доларів 00 центів. Кредит надається на строк з 18 липня 2008 по 17 липня 2018 або по день визначений в п. 3.3.10 цього Договору, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,5% річних.

Відповідно до пункту 1.4. Кредитного договору, кредит надається на придбання земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована в АДРЕСА_1.

Крім цього встановлено, що на забезпечення виконання Кредитного договору № 92603 Ф ИКЗ 125028 К від 18.07.2008, між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_1 був укладений Договір поруки № 92603 Ф ИЗК 125028 П 1 від 18.07.2008, за умовами якого позивач несе перед відповідачем солідарну відповідальність разом з боржником ОСОБА_2 у випадку невиконання нею основного зобов'язання (а.с.17-18).

Згідно п. 1.1. Договору поруки, Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником зобов'язань по кредитному договору № 92603 Ф ИКЗ 125028 К 1 від 18.07.2008, укладеному Кредитором з Позичальником, згідно з яким Позичальнику надається кредит в сумі 43 627 (сорок три тисячі шістсот двадцять сім) доларів США 00 центів. Кредит надається на строк з 18.07.2008 по 17.07.2018 зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 13,5%.

В п.1.3. Договору поруки зазначено, що Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і Позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному об'ємі.

Судом встановлено, що Позичальник - ОСОБА_2 порушила умови Кредитного договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 20.05.2014, Позичальником погашення кредиту та процентів здійснювалось з порушенням встановлених Кредитним договором строків. Заборгованість по нарахованих прострочених процентах становить 1 556,47 доларів США та прострочена заборгованість по кредиту становить 2 484,18 долари США ( 61-63, 145-150).

В обгрунтування позову позивач посилалася на те, що відповідачем - 1 було збільшено процентну ставку з 13,5% до 14,5 % внаслідок чого, її відповідальність , як поручителя збільшилася без її згоди та повідомлення.

Суд не погоджується з доводами позивача , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 635 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Для відносин поруки належною є письмова форма.

Судом встановлено, що укладаючи Договір поруки, позивач ОСОБА_1, як поручитель погодилась з його умови та умовами Кредитного договору, про що свідчить її підпис на вищезазначеному договорі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Сплата неустойки (штрафу, пені) за цим договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Встановлено, що Кредитним договором, зокрема, п. 3.1.9 передбачено, що банк зобов'язується на залишок простроченої заборгованості за кредитом нараховувати проценти виходячи з процентної ставки 14,5 % річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Умовами Кредитного договору також передбачено обов'язок Позичальника використати кредит на зазначені в п. 1.4 дійсного договору цілі та здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки (п.3.3.1 Кредитного договору).

Таким чином, встановлено, що порядок нарахування та розмір процентної ставки за користування кредитом та на прострочену заборгованість був передбачений умовами Кредитного договору від 18.07.2008, з умовами якого була ознайомлена і позивач.

Разом з цим, відповідно до наданого розрахунку заборгованості вбачається, що дана процентна ставка нараховувалася саме на прострочену заборгованість, як штрафна санкція за порушення взятих зобов'язань з боку Позичальника.

З огляду на викладене вище, твердження позивача про те, що вона не була обізнана та не надала згоду банку про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом з 13,5% на 14,5% річних і внаслідок чого було збільшено її відповідальність, як поручителя, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, безпідставним є твердження позивача стосовного того, що банком, пропущено шестимісячний строк звернення з вимогою про стягнення заборгованості.

Згідно п. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно п.4.1. Договору поруки вбачається, що цей договір набирає чинності , а також всі права та обов'язки Сторін за цим Договором виникають з моменту його підписання сторонами і діє до припинення строку виконання зобов'язання Позичальником за кредитним договором. Порука також припиняється, якщо Кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання Позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до Поручителя . Якщо строк зобов'язання не зазначений або визначений моментом вимоги то відповідальність Поручителя перед Кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладання цього договору..

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Так, сама по собі умова про дію договору до повного його виконання позичальником зобов'язання перед кредитором або до повного виконання поручителем взятих зобов'язань, не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно якого строк визначається роками, місяцями, тижнями , днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих коштів у кредит має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

При цьому, суд враховує, що саме пред'явлення позову, а не будь-якої іншої вимоги, є належним пред'явленням вимоги до поручителя, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у справі №6-53 цс 14 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.09.2014 року.

Згідно умов Кредитного договору та Договору поруки вбачається, що строк виконання кредитного договору визначено до 17.08.2018.

Підпунктом 3.1.9. Кредитного договору передбачено, що банк зобов'язується у разі ненадходження платежів за кредитом від Позичальника у встановлені дійсним договором строки суми непогашених у строк платежів перераховувати на відповідні рахунки простроченої заборгованості.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, порушення строків повернення кредитних коштів у Позичальника почалось з 11.04.2013.

В той же час, в період з травня 2013 по 26.12.2013 Позичальником частково здійснювалось погашення кредитної заборгованості ( а.с. 61-63).

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Частиною третьою статті 264 ЦК України встановлено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Дана обставина повністю узгоджується з висновками Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 17.09.2014 у справі №6- 53 цс 14.

Крім того, з метою належного виконання умов Договору поруки, банком на адресу поручителя 05.06.2014 було направлено претензію від 02.06.2014 №501013/1346 про дострокове погашення заборгованості ( а.с.83)

Зазначена претензія була повернута на адресу АБ «Укргазбанк» з відміткою «повернено у зв'язку з закінченням терміну зберігання» ( а.с.84).

З матеріалів справи встановлено, що ПАТ АБ «Украгазбанк» звернувся до Кіровоградського районного суду м.Кіровограда з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості 26.06.2014, здавши матеріали позову до відділення поштового зв'язку ( а.с.151, 152).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПАТ АБ «Укргазбанк» пред'явлено вимогу ( позов) до поручителя про стягнення заборгованості в межах 6-ти місячного строку визначеного ч.4 ст. 559 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для припинення поруки з підстав передбачених п.4 ст. 559 ЦК України.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про необгрунтованість заявленого позову ОСОБА_1 та відмову у його задоволенні, підстави для стягнення з відповідача судових витрат в порядку в порядку ст.141 ЦПК України, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 251,252, 264,510, 526, 554, 559, 610,611, 628, 629, 635 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укрзгазбанк» , ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, з.алишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у раз і розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Букіна