Рішення № 73791334, 19.02.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45383/17

Провадження № 2-а/761/406/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Мальцева Д.О. розглянув в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просив визнати бездіяльність відповідача в особі голови комісії з припинення головного управління (керівник) ГУ ПФУ в м. Києві щодо не проведення позивачу перерахунку пенсії за поданою заявою; зобов'язати відповідача в особі керівника установи голови комісії з припинення головного управління провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії (вихідний реєстраційний № МВС України 22/6-1459), з 02 грудня 2015 року, з часу вступу в дію Постанови КМУ № 988 від 11.11.2015; встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати керівника Г ПФУ в м. Києві у 10-ти денний термін з моменту набрання чинності рішення суду у справі, подати суду письмовій звіт про виконання рішення суду; стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору та суму комісійних за перерахування грошей судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Позивач отримав право на перерахунок пенсії з урахування грошового забезпечення, встановленого для поліцейських у відповідності до внесених змін до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», проте відповідач такого перерахунку не здійснив, посилаючись на відсутність коштів в Державному бюджеті України. Позивач вважає відмову та бездіяльність відповідача незаконною та такою, що порушує права позивача. У зв'язку з вище викладеним, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 14.12.2017 по справі відкрито скорочене провадження, яку направлено відповідачу та запропонувано надати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову безпосередньо до канцелярії суду у десятиденний строку з дня одержання копії цієї ухвали та копій доданих до неї документів.

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 31.01.2018.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким КАС України викладено в новій редакції.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана до суду 11 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності новою редакцією КАС України.

Згідно п. 10 Розділу VII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАС України (в редакції від 03.10.2017), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пунктом 2 частини першої статті 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг.

За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати під час розгляду вказаної справи положення КАС України в редакції від 03.10.2017 та продовжити розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін по справі.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття провадження у справі, та закінчення строків, встановлених судом для відповідача для подання відзиву (заперечень) на позов.

Судом, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи та пояснень сторін, встановлено наступні фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення і осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто із 07 листопада 2015 року, затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах, які значно перевищують оклади за спеціальним званням та посадові оклади осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції). Даною постановою встановлені також щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії поліцейським.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з пунктом 2 даного Порядку «Міноборони, МВС, Мінінфрастуктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії».

Відповідно до пункту 3 даного Порядку, на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Тобто, лише після надходження Пенсійному фонду України від визначеного п.2 Порядку № 45 державного органу відповідного повідомлення (інформації) про підстави перерахунку пенсій, органи Пенсійного фонду України починають визначену Порядком № 45 процедуру перерахунку пенсії.

Згідно з листом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2017 року № 4019/02/22-2017 до Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (міліції) повноваження щодо видачі довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, покладено на ліквідаційні комісії ГУМВС (УМВС) в областях та м. Києві.

Також МВС України в листі до Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (міліції) від 22.03.2017 року № 4019/02/22-2017 виклало свою позицію: «перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) має здійснюватися з урахуванням грошового забезпечення, установленого для поліцейських згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.01.2016 року».

З дня набрання чинності Законом України від 23.12.2015 року № 900-УШ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей», а саме з 29.12.2015 року настали підстави для здійснення перерахунку пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), згідно довідки №42924 від 08.06.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміни розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачена йому не більше як за 12 місяців.

А згідно з ч. 3 ст. 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з, військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Такими нормативними актами є Постанова Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України», наказ Міністерства внутрішніх справ України № 138 від 17.02.2017 року «Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських».

З врахуванням наведеного, підставою для перерахунку пенсії є, по-перше, прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, по-друге, надходження від визначеного п.2 Порядку № 45 державного органу повідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям і подальше повідомлення Пенсійним фондом України своїм головним управлінням Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Розмір пенсії відповідно до ст. 13 Закону становить 53 % грошового забезпечення - 2430, 46 грн. (4585, 77*53%).

Позивач 02.09.2017 звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив здійснити перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням розміру грошового забезпечення.

Разом з тим, відповідач листом від 05.10.2017 за № 23679/03/А-2036 повідомив позивача про те, що у відповідності до ст. 8 Закону виплата пенсій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а відтак перерахунок пенсії особам, які отримали відповідне право, буде здійснено після надходження коштів з бюджету.

Згідно Довідки, виданої 31.05.2017 № 22/6-1459 Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності, розмір грошового забезпечення за посадою, яку обіймав позивач на момент звільнення та прирівняною до неї посадою у відповідності до норм чинного законодавства - старший слідчий в особливо важливих справах ГСУ МВС України/старший слідчий в ОВС апарату Національної поліції, збільшився та становить 11 929, 51 грн.

Вказану Довідку видано для здійснення перерахунку пенсії позивачу відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови КМУ від 11.11.2015 № 988, наказу ВС України від 06.04.2016 № 260 саме з 01.01.2016.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Разом з цим, суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ.

Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 (справа щодо права на пільги) зазначав, що служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їх сімей (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Відповідно до абзацу восьмого підпункту 2.2 пункту 2 Рішення мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43. першою речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Згідно з абзацом 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частино п'ятою статті 17 Конституції України.

Рішенням від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, в тому числі, органів державної влади.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу. При цьому, останнім не заперечується право позивача на отримання пенсії.

За таких обставин, посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримання всіх вимог, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року).

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства не проведено перерахунок пенсії позивачу, що є наслідком порушення прав позивача на соціальний захист, а тому позовні вимоги частині визнання бездіяльності відповідача протиправною є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу підлягають задоволенню частково, а саме в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії (вихідний реєстраційний № МВС України 22/6-1459), саме з 01 січня 2016 року (з моменту виникнення у позивача відповідного права).

В частині зобов'язання саме керівника відповідача здійснити такий перерахунок та з часу вступу в дію Постанови КМУ № 988 від 11.11.2015(з 02 грудня 2015 року), суд вважає вказані вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів того, що саме керівник ГУ ПФУ в м. Києві зобов'язаний здійснювати такий перерахунок. Крім того, як вже зазначалось вище, право на перерахунок пенсії позивач отримав з 01 січня 2016 року, відтак відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії саме з цього часу.

Що стосується вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, слід зазначити наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, згідно положень ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За наслідками розгляду такої заяви, суд у відповідності до положень ч. 1 ст. 249 КАС України, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Аналізуючи зміст зазначених положень, суд приходить до висновку, що для позивача, на користь якого ухвалено рішення суду, передбачений окремий порядок захисту його права в разі невиконання рішення суду.

Крім того, покладення обов'язку на відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов'язком суду та може бути застосовано після ухвалення рішення суду.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 640 грн.

В частині стягнення з відповідача комісійних за перерахування грошей судового збору - відмовити, так як позивачем не вказано суми до стягнення, не надано відповідного обґрунтування стягнення відповідних сум.

Керуючись ст. 17, 19, 46 Конституції України, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ст. 2-3, 5-6, 9, 13, 72-79, 132, 139, 241-243, 245-246, 250-251, 263 293, 295, 297, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ - 22869069) щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (адреса: 02225, АДРЕСА_1, і.п.н. - НОМЕР_1), - протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ - 22869069) провести ОСОБА_1 (адреса: 02225, АДРЕСА_1, і.п.н. - НОМЕР_1) перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії (вихідний реєстраційний № МВС України 22/6-1459), саме з 01 січня 2016 року

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 704, 80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва, а в разі, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення суду в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складено 23.02.2018.

Суддя: