Рішення № 7378948, 08.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.09р.Справа № 1/320-09

За позовом Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до - Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

- Відкритого акціонерного товариства "Ясинівський коксохімічний завод", м. МакєєвкаДонецької області

про стягнення 707 грн. 40 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Маньчин О.О., дов. № 18-122 від 15.10.09р.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Тітов О.В., дов. № 4085/24 від 19.06.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з належного відповідача майнову шкоду у сумі 707 грн. 40 коп., заподіяну нестачею вантажу.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач при розрахунку суми позову вартість вантажу визначає з ціни постачальника, в той час як, відповідно до ст.. ст.. 114, 115 Статуту залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнав, надав відзив, у якому зазначив, що вантаж до перевезення був прийнятий залізницею без зауважень; у комерційному акті зафіксовано ознаки нестачі вантажу під час перевезення, а тому в позовних вимогах до відповідача-2 слід відмовити.

Представник відповідача-1 у призначене судове засідання не з’явився. На адресу суду надійшло клопотання відповідача-1 про розгляд справи за відсутності його представника.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача-1, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

За згодою представників позивача та відповідача-2 в порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов договору поставки №945/17248ДС від 05.09.2008р., укладеному між позивачем та ЗАТ "Донецьксталь-металургійний завод" на адресу позивача від вантажовідправника ВАТ "Ясинівський коксохімічний завод" (відповідач-2) 06.06.2009р. у вагоні №67152280 надійшов вантаж коксового горішку в кількості 46280 кг.

З урахуванням норми недостачі –1 % та перерахунком за сухою вагою відповідальна вагова недостача склала 1 420 кг продукції на суму 707 грн. 40 коп.

Недостача продукції документально підтверджена комерційним актом №АА 016100/217 від 06.06.2009р.

Опис комерційного акту містить напис про несправне перевезення, а саме: праворуч по ходу поїзда над 1, 2, 3 люками мається поглиблення довжиною 300 см, шириною 150 см., глибиною 100 см.

Завантаження вантажу відбулося засобами відправника відповідача-2.

Рахунок за поставлену продукцію № 16508 від 04.06.2009р. сплачений позивачем у повному обсязі.

Відповідно до частин1, 2 статті908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами1,2,3 статті909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі статтею2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини2 статті34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Згідно зі ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

З комерційного акту №АА 016100/217 від 06.06.2009р. вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні, двері та люки щільно закриті, течі вантажу немає, навантаження у вагоні «шапкою»вище рівня бортів на 15 см., вантаж немаркований, праворуч по ходу поїзда над 1, 2, 3 люком мається поглиблення довжиною 300 см, шириною 150 см., глибиною 100 см.

У зв’язку з тим, що вантаж був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень, відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди.

Перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.

За таких обставин, стягнення суми фактичної шкоди покладається на відповідача-1 - ДП "Придніпровська залізниця".

У задоволенні позовних вимог до відповідача-2 слід відмовити, оскільки його вина в нестачі відсутня.

Складання комерційного акту та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.

Відповідно до п.14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими для сторін правилами.

Згідно з п.А-1 Додатку1 (обов’язковий) до ДТСУ 322-12-2-94 „Кокс кам’яновугільний, пековий і термоантрацит. Правила приймання”, масу коксу (нетто) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у Споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у розмірі 707 грн. 40 коп.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача-1.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, п/р 26036000002003 у Дніпропетровській філії АБ «ЕкспресБанк”, МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ЗАТ КБ „Приватбанк” м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) 707 грн. 40 коп. (сімсот сім грн. 40 коп.) - шкоди, 102грн.00коп. (сто дві. 00 коп.) –витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позовних вимогах до відповідача-2 відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано - 14.12.2009р.