Рішення № 7378930, 08.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.09р.Справа № 33/387-09

За позовом Іноземного підприємства „Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед”, Броварський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „М’ясний формат”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 493 грн. 36 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Куниця І.М., довіреність № 336-L від 21.04.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Іноземне підприємство „Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „М’ясний формат” про стягнення 3 493 грн. 36 коп. - основної заборгованості по договору постачання № 4015723 від 22.08.2006 року, витрат по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 10.11.2009 року.

З 10.11.2009 року слухання справи було перенесено на 08.12.2009 р.

В судове засідання 08.12.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не направив повноважного представника в судове засідання 08.12.2009 року, відзив та документи, витребувані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2009 року, суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено за адресою, яка вказана в позовній заяві та яка підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 766544 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. К.Лібкнехта, буд. 87).

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

У судовому засіданні 08.12.2009 р. за згодою представника позивача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2006 року між позивачем (Компанія) та відповідачем (Замовник) був укладений договір про постачання безалкогольних напоїв з торговою маркою "Кока-Кола" № 4015723 (далі –Договір).

Відповідно до п.2.1. Договору Компанія зобов’язується прийняти від замовника через свого торгового представника замовлення на постачання товару та здійснити доставку товару за адресою, вказаною у замовленні.

Відповідно до пп. 2.2.1. Договору замовник зобов’язаний прийняти доставлений товар згідно товарно-транспортних документів з обов’язковою вказівкою кількості отриманих одиниць товару та тари.

Відповідно до пункту 3.2. Договору розрахунки за отриману партію товару здійснюються у гривнях на розрахунковий рахунок Компанії протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, або готівкою в момент здійснення доставки Компанією у відповідності з лімітами та порядком, які встановлено чинним законодавством України.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, поставив відповідачу Товар на суму 6 993 грн. 36 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 12-20).

Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати товару здійснив частково на суму 3 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 702 від 24.03.2008 року на суму 1 000 грн. 00 коп., № 747 від 26.03.2008 року на суму 500 грн. 00 коп., № 845 від 28.03.2008 року на суму 1 000 грн. 00 коп., № 994 від 10.04.2008 року на суму 1 000 грн. 00 коп. (а.с. 21-24).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 493 грн. 36 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „М’ясний формат” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, буд.87, код ЄДРПОУ 34513556) на користь Іноземного підприємства „Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед” (07442, Київська обл.., Броварський р-н, смт. Велика Димерка 51 км, Санкт-Петербурзького шосе, код ЄДРПОУ 21651322) 3 493 (три тисячі чотириста дев’яноста три) грн. 36 коп. - основної заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяІ.А. Рудовська

Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України –14.12.2009 року