Рішення № 7378928, 08.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.09р.Справа № 33/385-09 За позовом Приватного підприємство "Електрокомплект", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Трейд", м. Кривий Ріг

про стягнення 36 897 грн. 34 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Дядюх О.В., довіреність № 212/1-2 від 05.05.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Електрокомплект" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Трейд" про стягнення 36 897 грн. 34 коп. –основного боргу за договором поставки № 281-08/1/774т та витрат по справі.          

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 10.11.2009 року.

З 10.11.2009 року слухання справи було перенесено на 08.12.2009 р.

В судове засідання 08.12.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не направив повноважного представника в судове засідання 08.12.2009 року, відзив та документи, витребувані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2009 року, суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення № 4993316475853, яке знаходиться в матеріалах справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

У судовому засіданні 08.12.2009 р. за згодою представника позивача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 281-08/1/774т (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов’язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 2.6. Договору поставка товару проводиться на протязі 7 робочих днів з моменту отримання замовлення постачальником, якщо інше не встановлено в самому замовленні, даному договорі або в додатках до нього.

Відповідно до пункту 3.1. Договору передача (здавання-приймання) товару здійснюється згідно видаткових накладних. Перехід права власності та ризиків на товар проходить в момент отримання покупцем товару та підписання сторонами накладних.

Згідно з пунктом 4.1. загальна вартість Договору складається з суми товарів, вказаних в накладних.

Згідно з пунктом 4.3. Договору покупець проводить оплату за реалізований товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника (по мірі реалізації) за період 1 календарний тиждень на протязі 14 банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за який здійснюється оплата.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, поставив відповідачу товар на загальну суму 57 177 грн. 85 коп., що підтверджується накладними на відвантаження та довіреностями на отримання ТМЦ, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 10-17).

Відповідач свої зобов’язання за Договором виконав частково, після чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 36 897 грн. 34 коп.

Станом на 30.09.2008 року між позивачем та відповідачем проведено акт звірки взаємних розрахунків, яким останнім фактично підтверджено існуючу заборгованість (а.с. 25).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 36 897 грн. 34 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, фактично визнаються відповідачем в підписаному акті звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2008 р. і підлягають задоволенню.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Трейд" (50008, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборна, 4, код ЄДРПОУ 34684304) на користь Приватного підприємство "Електрокомплект" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 30783141) 36 897 (тридцять шість тисяч вісімсот дев’яносто сім) грн. 34 коп. - основного боргу, 368 (триста шістдесят вісім) грн. 97 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України -

14.12.2009 року