Ухвала суду № 73784271, 04.05.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №586/795/16-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/227/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Матуса В. В.,

суддів - Філонової Ю. О., Рунова В. Ю.,

з участю секретаря судового засідання – Лобанової О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми в режимі відео конференції матеріали кримінального провадження № 586/795/16-к за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Сумської області Сидоренка І.А. на вирок Середино-Будського районного суду Сумської області від 30 жовтня 2017 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимого, остання судимість:

01 вересня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 03 років 06 місяців позбавлення волі,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурора – Воробей Л.К.,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

захисника – ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

У поданій апеляційній скарзі, перший заступник прокурора Сумської області Сидоренко І.А. просить вирок суду змінити в частині призначення покарання за сукупністю злочинів у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до 02 років 06 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України до 03 років 06 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 03 років 06 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Середино-Будського райсуду Сумської області від 01 вересня 2016 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 03 років 07 місяців позбавлення волі, зарахувавши у строк покарання частково відбуте покарання за попереднім вироком. В іншій частині вирок залишити без зміни.

Даним вироком суду, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання по цьому закону: за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 02 років 06 місяців; за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 03 роки 06 місяців.

Застосовано ч. 1 ст. 70 КК України та призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 03 роки 06 місяців.

У відповідності з ч. 4 ст. 70 КК України зараховано в строк покарання ОСОБА_3, шляхом часткового складання призначених покарань, не відбуте покарання за вироком С-Будського райсуду Сумської області від 01.09.2016 року у виді 01 місяця позбавлення волі, остаточно визначено за сукупністю злочинів до відбуття ОСОБА_3 03 роки 07 місяців позбавлення волі.

Зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_3, строк перебування його під вартою з 25.08.2016 року, взявши при обчисленні строку відбування покарання до уваги також ухвалу С-Будського райсуду Сумської області від 22.08.2017 року щодо зарахування попереднього ув’язнення у строк покарання.

Стягнуто з ОСОБА_3 1055 грн. 52 коп., в рахунок сплати витрат, пов’язаних з проведенням судових товарознавчих експертиз.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, перший заступник прокурора Сумської області Сидоренко І.А. не оспорюючи фактичні обставини, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, вважає, що суд першої інстанції, при визначенні обвинуваченому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточного покарання за сукупністю злочинів застосував одночасно принцип часткового складання призначених покарань та зарахування в строк покарання невідбутого покарання за попереднім вироком, що суперечить вимогам закону.

За вироком суду, ОСОБА_3 визнано винними у тому, що він 15 червня 2016 року близько 20 год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом відчинення вхідних дверей ключем, проник до веранди будинку № 4 по вул. Шевченка в с. Ситне, Середино-Будського району, Сумської області, звідки вчинив крадіжку майна потерпілої ОСОБА_4, завдавши матеріального збитку на 750 грн.

05 липня 2016 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_3, з метою вчинення крадіжки чужого майна, шляхом відведення дерев'яної палиці, яка підпирала хвіртку зсередини, проник до подвір'я домоволодіння № 32 по вул. Пушкіна в с. Рожковичі, Середино-Будського району, Сумської області, звідки таємно від оточуючих викрав майно ОСОБА_5, заподіявши потерпілій матеріального збитку на суму 400 грн.

27 липня 2016 року в періоду часу з 04 год. 00 хв. по 05 год. хв., ОСОБА_3 маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, через не зачинене вікно, проник до господарського сараю, який знаходиться за адресою: Сумська область, Середино-Будський район, с. Рожковичі вул. Пушкіна, 154, звідки вчинив крадіжку майна потерпілого ОСОБА_6, завдавши матеріального збитку на суму 275 грн.

27 липня 2016 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебуваючи на подвір'ї домоволодіння № 36 по вул. Радянська в с. Порохонь, Середино – Будського району, Сумської області, з метою вчинення крадіжки, таємно, повторно викрав майно потерпілої ОСОБА_7, завдавши матеріального збитку на суму 1 000 грн.

Вислухавши доповідь судді, прокурора, який вимоги поданої апеляційної скарги підтримав, обвинуваченого з захисником, які не заперечували проти задоволення апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації дій ОСОБА_3 в поданій апеляційній скарзі не оспорюються і апеляційним судом в порядку ст. 404 КПК України не перевіряються.

Дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковані судом вірно.

Згідно ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Рішення ухвалюється компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

У цьому випадку в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком. Тобто, суд при призначенні остаточного покарання, застосовуючи принцип складання покарань, повинен був застосувати принцип повного чи часткового складання призначених покарань, та скласти покарання, призначене цим вироком та попереднім вироком суду.

Суд же, при призначенні остаточного покарання ОСОБА_3, хоча і послався на ч.4 ст.70 КК України, проте частково приєднав невідбуте покарання за вироком Середино-Будського районного суду Сумської області від 01 вересня 2016 року, тобто застосував правило призначення покарання за сукупністю вироків, передбачене ст. 71 КК України, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та тягне за собою зміну судового рішення. Тому доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, а вирок суду першої інстанції підлягає зміні.

Враховуючи, що у відношенні обвинуваченого був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_3 підлягає зарахуванню у строк покарання у порядку ч.5 ст.72 КК України, тобто з 25 серпня 2016 року 04 травня 2018 року.

21.06.2017 року набули чинності зміни до ст. 72 КК України, внесені ЗУ від 08.05.2017 року №2046- VIII, згідно з якими змінився порядок зарахування попереднього ув’язнення у строк покарання у виді позбавлення волі.

Згідно чинної редакції ч.5 ст. 72 КК України попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 58 Конституції України та ч.1 ст. 5 КК України під законом, що іншим чином поліпшує становище особи, слід розуміти закони, які змінюють на користь особи такі визначені в КК наслідки вчинення злочину, які не пов’язані з кримінальною відповідальністю.

Слід зазначити, що згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та КК України передбачено поняття зворотної сили закону.

Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, необхідно зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк його попереднього ув’язнення в межах цього кримінального провадження з розрахунку: один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановляючи вирок, суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, у зв’язку із чим, вирок суду підлягає зміні в частині призначення остаточного покарання за ч. 4 ст. 70 КК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Сумської області Сидоренка І.А. задовольнити.

Вирок Середино-Будського районного суду Сумської області від 30 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_3 змінити.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до 02 років 06 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України до 03 років 06 місяців позбавлення волі.

Відповідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді 03 років 06 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупність злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Середино-Будського районного суду Сумської області від 01 вересня 2016 року, ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у виді 03 років 07 місяців позбавлення волі.

У строк відбування покарання ОСОБА_3, на підставі ст. 72 ч. 5 КК України, зарахувати час відбутого покарання за попереднім вироком з 25.05.2016 року по 04.05.2018 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той самий строк з дня отримання копії ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_8 ОСОБА_9. ОСОБА_10.