Ухвала суду № 73783341, 04.05.2018, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області)

Справа № 519/191/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2018 року м. Южне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Барановської З.І., секретаря – Гнатюк Л.М.

за участю:

прокурора – Крикунова В.В.

розглянувши в судовому засіданні клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: Російська Федерація, м.Унеча вул.Володарського,3, засудженої за вироком суду Центрального району м.Гомеля від 15.04.2016 року, зміненим апеляційною ухвалою Гомельського обласного суду від 29.06.2016 року за ст.171 ч.2 КК Республіки Білорусь до 5 років позбавлення волі,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2018 року до Южного міського суду Одеської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1, засудженої за вироком суду Центрального району м.Гомеля від 15.04.2016 року, зміненим апеляційною ухвалою Гомельського обласного суду від 29.06.2016 року за ст.171 ч.2 КК Республіки Білорусь до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 відбуває покарання у виправній установі «Виправна колонія №4» управління Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Гомельській області. Строк відбуття покарання закінчується 14.11.2020 року.

Відповідно до копії паспорту громадянки України останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1.

Листом від 30.06.2017 року №17-101-2017 Генеральною прокуратурою Республіки Білорусь надано згоду на передачу засудженої ОСОБА_1 в Україну для подальшого відбування покарання.

Міністерство юстиції України просить визначити статті, частини статей КК України, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_1 було визнано винною за вказаним вироком, та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим на підставі цього вироку.

В судове засідання представник Міністерства юстиції України не з'явився, згідно поданого клопотання просить справу розглядати в його відсутність.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на наявність всіх правових підстав для його задоволення. Просив привести вирок суду іноземної держави відносно громадянки України ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши документи, додані до клопотання, суд вважає, що клопотання Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до вироку суду Центрального району м.Гомеля від 15.04.2016 року та доданих документів, ОСОБА_1 засуджена за ч.2 ст.171 КК Республіки Білорусь (замах на створення та використання заняття проституцією іншій особі, надання з корисливою метою приміщення (місця) особою, завідомо знаючим, що це приміщення (місце) буде використано для заняття проституцією, створення місця розпусти для заняття проституцією при відсутності ознак більш тяжкого злочину, поєднане з викликом за межі держави особи для заняття проституцією) до 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна, і відбуває покарання у виправній установі «Виправна колонія №4» управління Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Гомельській області. Строк відбуття покарання закінчується 14.11.2020 року.

Відповідно до апеляційної ухвали судової колегії по кримінальним справам Гомельського обласного суду Республіки Білорусь від 03 травня 2016 року вирок набрав законної сили.

Згідно з заявою засудженої ОСОБА_1 від 26 червня 2017 року, вона просить перевести її для подальшого відбування покарання в Україну.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є громадянкою України, вирок суду Республіки Білорусь, яким вона засуджена, набрав законної сили, надано згоду на передачу засудженого в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством України, суд вбачає підстави для приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_2.

Частині 2 ст.171 КК Республіки Білорусь відповідає ч.2 ст.302 КК України.

Відповідно до листа суду Центрального району м.Гомеля від 21.07.2017 року, додаткове покарання у виді конфіскації майна за вироком суду у відношенні ОСОБА_1 виконано в повному обсязі.

Згідно з ч.3 ст.610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Згідно з ч.2 ст.302 КК України, створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти грабіж, вчиненні з метою наживи - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Враховуючи, що ч.2 ст. 171 КК Республіки Білорусь, за якою ОСОБА_1 була засуджена за вироком суду Центрального району м.Гомеля від 15.04.2016 року, передбачена відповідальність за такий самий злочин, передбачений ч.2 ст. 302 КК України, суд вважає, що відповідно до вимог ч.3 та ч.4 ст.610 КПК України ОСОБА_1 підлягає відбуванню покарання за ч.2 ст.302 КК України.

При цьому, ч.2 ст. 171 КК Республіки Білорусь, за якою ОСОБА_1 була засуджена за вироком суду Центрального району м.Гомеля від 15.04.2016 року, передбачена міра покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна, а ч.2 ст. 302 КК України передбачає міру покарання у виді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Також судом встановлено, що в мотивувальній частині вироку суду Центрального району м.Гомеля від 15.04.2016 року, яким засуджена ОСОБА_1 зазначено, що «при таких обставинах, а також, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких є малолітнім, її роль у вчиненому злочині, суд вважає, що мета кримінальної відповідальності буде досягнута при призначенні обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, ОСОБА_1 в мінімальному розмірі, обом з конфіскацією майна».

Згідно ч.4 ст.610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Відповідно до ст.69-1 КК України за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням вимог ст..69-1 КК України, ст..302 ч.2, враховуючи, що відповідно до положень п. d ч.1 ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, замінюючи вирок компетентний орган не повинен посилювати кримінальне покарання засудженій особі, суд приходить до висновку, що слід застосувати положення ст.69-1 КК України та вважає, що відповідно до вимог ч.3 та ч.4 ст.610 КПК України ОСОБА_1 підлягає відбуванню покарання за ч.2 ст.302 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці, що є максимальним строком позбавлення волі, передбаченим ч.2 ст.302 КК України з урахуванням положень ст..69-1 КК України на виконання вимог ч.4 ст.610 КПК України.

Відповідно до довідки виправної установи «Виправна колонія №4» управління Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Гомельській області та поданого клопотання строк попереднього ув’язнення ОСОБА_1 з 16.11.2015 року по 29.06.2016 року становить – 7 місяців 13 днів.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

За змістом положень Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання від 12.06.2009 року, зокрема, статті 11 Договору держава виконання вироку повинна забезпечити виконання вироку у повному обсязі, керуючись своїм законодавством, не погіршуючи становища засудженої особи; призначене покарання відбувається засудженою особою на підставі вироку суду держави винесення вироку; суд держави виконання вироку, виходячи з винесеного вироку, приймає рішення про його виконання; у строк покарання у виді позбавлення волі зараховується строк, відбутий у державі винесення вироку; якщо за законодавством держави виконання вироку за дане діяння граничний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначено вироком, суд держави виконання вироку визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений законодавством цієї держави за таке саме діяння. Переглядати вирок в частині його обґрунтованості стосовно переданої засудженої особи правомочним є тільки суд держави винесення вироку (стаття 13 Договору).

Відповідно до листа суду Центрального району м.Гомеля від 21.07.2017 року, додаткове покарання у виді конфіскації майна за вироком суду у відношенні ОСОБА_1 виконано в повному обсязі, в зв’язку з чим судом не підлягає приведенню додаткове покарання, призначене ОСОБА_1 у відповідність до законодавства України відповідно до ч.5 ст.610 КПК України.

Керуючись ст.11, 14 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, ст.602, 610 КПК України, ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1, засудженої за вироком суду Центрального району м.Гомеля від 15.04.2016 року, зміненим апеляційною ухвалою Гомельського обласного суду від 29.06.2016 року за ст.171 ч.2 КК Республіки Білорусь до 5 років позбавлення волі – задовольнити.

Вирок суду Центрального району м.Гомеля від 15.04.2016 року, змінений апеляційною ухвалою Гомельського обласного суду від 29.06.2016 року за ст.171 ч.2 КК Республіки Білорусь, яким громадянка України ОСОБА_1 засуджена за ч.2 ст.302 КК Республіки Білорусь до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, привести у відповідність із законодавством України.

Визначити, що ч.2 ст.171 КК Республіки Білорусь, за якою ОСОБА_1 була засуджена за вироком суду Центрального району м.Гомеля від 15.04.2016 року, зміненим апеляційною ухвалою Гомельського обласного суду від 29.06.2016 року за ст.171 ч.2 КК Республіки Білорусь до 5 років позбавлення волі, відповідає ч.2 ст.302 КК України.

Відповідно до вироку суду Центрального району м.Гомеля від 15.04.2016 року, зміненим апеляційною ухвалою Гомельського обласного суду від 29.06.2016 року, засудженій ОСОБА_1 за ч.2 ст.302 КК України визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 4 (чотири) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 29 червня 2016 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення, з 16.11.2015 року по 29.06.2016 року.

Ухвалу може бути оскаржено органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором - до апеляційного суду Одеської області через Южний міський суд Одеської області протягом семи днів з дня проголошення.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання її копії.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України для повідомлення Генеральній прокуратурі Республіки Білорусь та організації прийняття засудженої в Україну.

Суддя Южного міського суду

Одеської області ОСОБА_2