Рішення № 73783010, 04.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14807/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Єршової Л.С.,

при секретарі - Радзімовській Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в частині позовних вимог про зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати пенсію за вислугою років у розмірі 4142,66 грн. щомісячно, починаючи з 08.02.2017 року по довічно, з урахуванням подвійного стажу роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, визнання неправомірними дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо перерахування призначеної пенсії на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року, виходячи із неправомірно призначеної пенсії у розмірі 2960,62 грн., зобов`язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі перерахувати призначену пенсію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року, виходячи із розміру щомісячної пенсії в сумі 4142,66 грн. та трудового стажу, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, починаючи з 11.10.2017 року - моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, 11 серпня 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а, код ЄДРПОУ 41248812, про визнання дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови у перерахуванні пенсії за вислугою років у подвійному розмірі та відмови перерахунку грошової допомоги із врахуванням зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року неправомірними, зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі роботу за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015, зобов`язання зробити перерахунок пенсії за вислугою років з урахуванням стажу роботи у подвійному розмірі з 01.08.1978 року і довічно, зобов`язання зробити перерахунок грошової допомоги, що призначається відповідно до п.7-1 р. XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу роботи у подвійному розмірі у період з 01.08.1978 р. по 23.08.2015 р.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 22 січня 2018 року закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі вчастині позовних вимог про визнання дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови у перерахуванні пенсії за вислугою років у подвійному розмірі із врахуванням зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року неправомірними, зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі роботу за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015, зобов`язання зробити перерахунок пенсії за вислугою років з урахуванням стажу роботи у подвійному розмірі з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в частині вимог про визнання дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови у перерахунку грошової допомоги із врахуванням зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року неправомірними, зобов`язання зробити перерахунок пенсії за вислугою років з урахуванням стажу роботи у подвійному розмірі з 24.08.2015 року і довічно, зобов`язання зробити перерахунок грошової допомоги, що призначається відповідно до п.7-1 р. XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу роботи у подвійному розмірі у період з 01.08.1978 р. по 23.08.2015 р. прийнято до провадження.

22 лютого 2018 року Приморським районним судом м. Одеси постановлено ухвалу, відповідно до якої прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, а саме позивач просив суд: визнати неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови у перерахуванні пенсії за вислугою років і перерахуванні грошової допомоги при виході на пенсію із врахуванням подвійного стажу роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати пенсію за вислугою років у розмірі 4142,66 грн. щомісячно, починаючи з 11.10.2016 року по довічно, з урахуванням подвійного стажу роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, зобов'язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити грошову допомогу при виході на пенсію у розмірі 10 щомісячних пенсій в сумі 41426,60 грн., виходячи з розміру пенсії у 4142,66 грн., тобто з урахуванням подвійного стажу роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, визнати неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо перерахування призначеної пенсії на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року, виходячи із неправомірно призначеної пенсії у розмірі 2960,62 грн., зобов`язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі перерахувати призначену пенсію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року, виходячи із розміру щомісячної пенсії в сумі 4142,66 грн. та трудового стажу, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, починаючи з 11.10.2017 року - моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року.

13 березня 2018 року Приморським районним судом м. Одеси постановлено ухвалу, відповідно до якої заяву позивача про уточнення позовних вимог залишено без руху, зокрема з причин того, що до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку на звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

05 квітня 2018 року судом постановлено ухвали, відповідно до яких позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в частині позовних вимог про зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати пенсію за вислугою років у розмірі 4142,66 грн. щомісячно, починаючи з 11.10.2016 року по 07.02.2017 року, з урахуванням подвійного стажу роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, зобов'язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити грошову допомогу при виході на пенсію у розмірі 10 щомісячних пенсій в сумі 41426,60 грн., виходячи з розміру пенсії у 4142,66 грн., тобто з урахуванням подвійного стажу роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, - повернуто позивачу, а в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови у перерахуванні пенсії за вислугою років і перерахуванні грошової допомоги при виході на пенсію із врахуванням подвійного стажу роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року, - закрито провадження по справі; продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в частині позовних вимог про зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати пенсію за вислугою років у розмірі 4142,66 грн. щомісячно, починаючи з 08.02.2017 року по довічно, з урахуванням подвійного стажу роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, визнання неправомірними дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо перерахування призначеної пенсії на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року, виходячи із неправомірно призначеної пенсії у розмірі 2960,62 грн., зобов`язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі перерахувати призначену пенсію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року, виходячи із розміру щомісячної пенсії в сумі 4142,66 грн. та трудового стажу, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, починаючи з 11.10.2017 року - моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року.

Позов подано з підстав перерахунку пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовляється нараховувати пенсію за вислугою років позивачу у розмірі 4142,66 грн. щомісячно з урахуванням подвійного стажу роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, виплачує пенсію у розмірі 2960,62 грн. (без урахування подвійного стажу роботи за вказаний період), та саме з цієї суми робить перерахунки у зв`язку з підвищенням пенсії, які здійснюються відповідно змін у чинному законодавстві щодо розміру пенсій.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив суд його позов задовольнити.

19.02.2018 року до суду надійшли заперечення відповідача проти первинного позову ОСОБА_1, в яких він просить суд відмовити у задоволенні позову. На уточнений позов відповідач заперечень до суду не подавав, у судові засідання не з`являвся, був повідомлений належним чином.

Враховуючи викладене, згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2016 Приморським районним судом м. Одеси під головуванням судді Загороднюка В.І. ухвалено постанову по справі №522/12072/16-а за позовом ОСОБА_1 до УПФУ у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, відповідно до якої позов ОСОБА_1 задоволено, визнано дії Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо відмови перерахування пенсії ОСОБА_1 за вислугою років у подвійному розмірі неправомірними, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі роботу за період з 01.08.1978 р. по 23.08.2015 р.. та зробити перерахунок пенсії за вислугою років з урахуванням стажу роботи у подвійному розмірі з 01.08.1978 р. по теперішній час, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 551,21 (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 21 коп.) гривень (а.с. 48-51).

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси припинило свою діяльність (дата запису: 31.03.2017; номер запису: 15561120012005457; стан суб'єкта: припинено) та його правонаступником є Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ: 41248812; місцезнаходження: 65121, Одеська обл., місто Одеса, Київський район, вул. Ільфа і Петрова, будинок 4-А).

Зазначена постанова суду від 10 жовтня 2016 року набула законної сили 08.11.2016 року, на її виконання видавався виконавчий лист, та ОСОБА_1 здійснено зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі роботу за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року та здійснено перерахунок пенсії за період з 24.08.2015 року по 23.12.2016 року. Розмір пенсії за період з 24.08.2015 року по 23.12.2016 року склав 4142,66 грн., борг по перерахунку за вказаний період склав 16300,37 грн. та був виплачений у березні 2017 року.

Постановою ВП№52985559 від 28.02.2017 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №522/12072/16-а, виданого 15.11.2016 року на виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року по справі №522/12072/16-а (а.с. 19).

Після 23.12.2016 року відповідач знов почав нараховувати позивачу пенсію у розмірі 2969,00 грн., що підтверджується розпорядженням 840172 від 27.01.2017 року (а.с. 95), тобто без зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року. Таким чином, з 24.12.2016 року відповідач по суті перестав виконувати постанову суду, відповідно до якої зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі роботу за період з 01.08.1978 р. по 23.08.2015 р.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із вимогами ст. 370 КАС України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Постанови суду, у разі невиконання їх у добровільному порядку підлягають примусовому виконанню у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до положень ч.9 ст.267 КАС України (редакції, яка діяла на час подання позову), особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

В новій редакції КАС України, яка діє з 15.12.2017 року, в ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Норма ст. 267 КАС України (яка діяла на час подання позову), закріплена в ст. 383 КАС України (редакція, яка діє з 15.12.2017 року), особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; номер адміністративної справи; відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження; документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення (постанови Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року по справі №522/12072/16-а) порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутись до суду в порядку ст. 267 КАС України (в редакції, що діяла на час подання позову) із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.

Отже, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд вважає за необхідне наголосити, що обов'язковість судових рішень гарантується практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").

Отже, набрання постановою суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов'язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, але після проведеного перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії зменшився відповідно до раніше встановленого розміру, а тому виплата пенсії здійснюється в раніше встановленому розмірі, без урахування подвійного стажу роботи, встановленого судом.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання постанови суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчою листа.

З наведеного вбачається що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України, зокрема, що виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зазначена правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 06.07.2016 року по справі К/800/12615/16.

Керуючись ст.ст. 2,5,6,7,9,139,242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задовленні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в частині позовних вимог про зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати пенсію за вислугою років у розмірі 4142,66 грн. щомісячно, починаючи з 08.02.2017 року по довічно, з урахуванням подвійного стажу роботи за період з 01.08.1978 року по 23.08.2015 року, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, визнання неправомірними дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо перерахування призначеної пенсії на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року, виходячи із неправомірно призначеної пенсії у розмірі 2960,62 грн., зобов`язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі перерахувати призначену пенсію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року, виходячи із розміру щомісячної пенсії в сумі 4142,66 грн. та трудового стажу, встановленого постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі №522/12072/16-а, починаючи з 11.10.2017 року - моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 04 травня 2018 року.

Суддя Л.С. Єршова

04.05.18