Ухвала суду № 73772169, 03.05.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/749/18

Провадження № 4-с/346/15/18

УХВАЛА

іменем України

03 травня 2018 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі:

головуючого судді Потятинника Ю.Р.,

з участю: секретаря - Васильчук Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу ДВС Хоцінської Наталії Йосипівни, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся до суду із скаргою , в якій посилається на те, що в Коломийському міськрайонному відділі ДВС знаходиться на виконанні виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа №2-1259 від 02.07.2010 року, виданого Коломийським міськрайонним судом про стягнення з нього на користь ПАТ «Райффайзен Банк» 243216,27 грн. заборгованості.

В даному виконавчому виконавчому провадженні державним виконавцем описано та накладено арешт на його нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ВАТ « Райффайзен Банк Аваль», а саме на нежитлову будівлю (магазин-кафетерій) загальною площею 160,8 кв. м. та на земельну ділянку площею 0,1318 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

08.02.2018 року зі слів жителя с. Пилипи, який проживає поруч з його магазином, йому стало відомо, що до вищевказаного магазину-кафетерію приїжджали невідомі особи, які фотографували його майно.

Оскільки йому відомо, що майно арештоване, тому для з'ясування вказаних обставин він 09.02.2018 року звернувся в Коломийський міськрайонний відділ ДВС, де йому надано копію листа головного державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу ДВС Хоцінської Н.Й. за №921 від 19.01.2018 року, про отримання якого він у відділі ДВС власноручно розписався і проставив дату 09.02.2018 року. Одночасно у відділі ДВС йому надано копію висновку про вартість об'єкта оцінки.

З тексту вказаного листа та висновку про вартість об'єкта оцінки йому стало відомо, що ТзОВ «ЕКА-Захід», оцінювачами Гладюком Русланом Івановичем, Ясинською Вікторією Валеріївною 15.01.2018 року проведена оцінка його нерухомого майна та складений висновок про вартість об'єкта оцінки - вищевказаного нерухомого майна.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Вважає, що оцінка вартості нерухомого майна проведена з істотним порушенням норм чинного законодавства, чим порушено його право, а тому в 10-денний строк з дня коли йому стало відомо про його порушення ( тобто з 09.02.2018 року) він вправі звернутися до суду з даною скаргою.

Зазначає, що його скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав .

Рішення, ухвали, постанови суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» , в якому детально визначена виконавча процедура, коло осіб, які мають право проводити виконання рішень, їх повноваження, строки та способи виконання.

Частиною 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 вищевказаного Закону виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Однак, про результати визначення вартості його майна у вказаний термін його не повідомлено, про вказане він довідався у відділі ДВС лише 09.02.2018 року і тому з цієї дати почався перебіг строку на оскарження дій головного державного виконавця Хоцінської Н.Й.

Визначення вартості, оцінка майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювали відповідні дії. Тому учасник виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до суду в процессуальному порядку, передбаченому ст. 447 ЦПК України.

Відповідно до частин 1,3 ст. 20 зазначеного Закону для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання . Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Згідно з приписами ст. 3 Закону України « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Отже, в спірному випадку для оцінки вищевказаного нерухомого майна державний виконавець повинен був залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який складає звіт про оцінку майна. В спірному випадку складений висновок про вартість об'єкта оцінки.

Згідно зі статтею 12 цього Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Частиною 6 ст.9 Закону України « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах. Даним стандартом (п. П.50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведено незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Пунктом 52 Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» визначено, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Крім того, ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити

доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної оцінки майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Фактичне ознайомлення з майном,яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об'єкта оцінки (магазин-каферерій), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки та відповідно потребує доступу до них. Водночас, 15.01.2018 року оцінювачами не було проведено безпосереднє ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом огляду та дослідження приміщень. Скаржника не було повідомлено про проведення огляду об'єкту оцінки і про необхідність забезпечення доступу для огляду приміщень об'єкта оцінки.

В спірному випадку оцінювачі взяли до уваги площу об'єкту нерухомого майна (магазину-кафетерію) 160,8 кв. м., яка була станом на 15.01.2008 року (дату укладення кредитного та іпотечного договорів, і яка вказана у виданому йому 05.12.2007 року свідоцтві про право власності на нерухоме майно. Однак, навіть візуально при зовнішньому огляді даного майна видно, що вказаний об'єкт нерухомого майна на даний час є значно більший за площею ( біля 500 кв. м.), змінилися і характеристики його приміщень. Саме за надані йому банком кредитні кошти він здійснив значну добудову до магазину-кафетерію і його реконструкцію.

Враховуючи, що основним показником вартості майна є його площа, тому застосування оцінювачами даних старого технічного паспорта і характеристики приміщень недостовірно вплинуло на визначення вартості об'єкта, внаслідок чого ця вартість значно занижена.

Отже, вищевказаний висновок про вартість об'єкта оцінки є недостовірним та таким, що не відповідає нормативно-правовим актам України з оцінки майна. Не потрібно навіть бути експертом для того, щоб виявити факт заниження вартості даного майна, так як вартість його магазину-кафетерію, яка визначена оцінювачами, в розмірі 496350 грн., що становила станом на 15.01.2018 року 17394 доларів США, значно нижча за ринкову вартість навіть істотно меншого і старішого житлового будинку в с. Пилипи.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначає, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до Закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Тому, скаржник просить суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу ДВС Хоцінської Н.Й. по визначенню вартості майна відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки від 15.01.2018 року, складеного ТзОВ «ЕКА-Захід» в особі директора В.І. Білуник, оцінювачів Гладюк Р.І., Ясинської В.В. у виконавчому провадженні про стягнення з нього на користь ПАТ «Райффайзен Банк» 243216 грн. 27 коп. заборгованості та визнати протиправним вищевказаний висновок про вартість об'єкта оцінки.

Скаржник, головний державний виконавець та представник стягувача в судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись про час і місце судового розгляду, а тому вважає за можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши наявні докази, аналізуючи обставини встановлені в судовому засіданні, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні в Коломийському відділі ДВС перебуває виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 в користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу.

Листом №921 від 19.01.2018 року Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби повідомив ОСОБА_1 про те, що на виконання вказаного виконавчого документу державним виконавцем описано та накладено арешт на майно ОСОБА_1, що перебуває в іпотеці ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме: нежитлова будівля (магазин-кафетерій) аг. Площа 160,8 кв.м. та земельна ділянка площею 0,1318 га. Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» згідно висновку про вартість об'єкта оцінки, ринкова вартість описаного майна становить 614080 грн., в тому числі магазин-кафетерій 496360 грн., земельна ділянка - 117720 грн.

Відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки, складеного ТзОВ «ЕКА-Захід» 15.01.2018 року, початкова (ринкова) вартість нерухомого майна: нежитлової будівлі (магазин-кафетерій) загальною площею 160,8 кв.м., становить 614080 грн., в тому числі магазин-кафетерій 496360 грн., земельна ділянка - 117720 грн.

Віддповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 18 ч.1,2 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та визначено зобов"язання щодо вчинення виконавчих дій.

Відповідно до частин 1,3 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Частиною 3 ст. 57 зазначеного Закону передбачено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 вищевказаного Закону виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно з приписами ст. 3 Закону України « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою

нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки

майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Згідно зі статтею 12 цього Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Частиною 6 ст.9 Закону України « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах. Даним стандартом (п. П.50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади.

Згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведено незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Пунктом 52 Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» визначено, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Скаржник в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час і місце судового розгляду.

Головний державний виконавець Хоцінська Н.Й. в судове засдання не з'явилась, але звернулась до суду із скаргою , в якій просить скаргу розглядати без її участі та залишити скаргу без розгляду, з мотивів пропущення скаржником 10-денного строку звернення до суду із скаргою, оскільки скаржник 26.01.2018р. отримав належне повідомлення про оцінку арештованого майна, а саме нежитлової будівлі (магазин-кафетерій) загальною площею 160,8 кв. м. та земельної ділянки площею 0,1318 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час і місце судового розгляду.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 448 ч.1 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Вислухавши представника стягувача, проаналізувавши зміст скарги, вивчивши наявні матеріали, суд вважає, що скарга підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ч. 1 ст. 72 вказаного закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно положень ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

При цьому, відповідно до вимог ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, беручи до уваги, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення повідомлення головного державного виконавця від 19.01.2018р. про оцінку арештованого майна, а саме нежитлової будівлі (магазин-кафетерій) загальною площею 160,8 кв. м. та земельної ділянки площею 0,1318 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, із зазначенням права на оскарження, було вручено 26.01.2018р., а скаржник подав скаргу лише 19.02.2018р., клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення із скаргою відсутнє, в судове засідання останній не з'явився, суд не знаходить підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду. При цьому, суд вважає, що наведені в скарзі доводи щодо часу дізнання скаржника про оцінку майна 08.02.2018р. та 09.02. 2018р. суд вважає не доведеними і спростованими вищевказаними повідомленням державного виконавця та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126, 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 днів з часу складення ухвали, через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя Потятинник Ю. Р.