Рішення № 73771997, 16.04.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1352/18

Провадження № 2/359/1341/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.

при секретарі Івченко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чайка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

22 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, яким просить стягнути з відповідача на свою користь 4450,44 грн. матеріальної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 травня 2017 року сталася ДТП за участю автомобіля Nissan Sentra, д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та трактором колісним МТЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2. ДТП трапилось у зв'язку з тим, що обкошуючи траву на узбіччі дороги у с. Дударків, механізм трактора викинув камінь, який потрапив у праву передню бокову дверку автомобіля позивача, спричинивши автомобілю механічні пошкодження. Автомобіль Nissan Sentra, д.н.з НОМЕР_2 застрахований ТДВ «ВІДІ страхування». Відповідно до вимог до чинного законодавства позивач повідомив органи поліції, страхову компанію про ДТП. В подальшому звернувся до страхової компанії із заявою про відшкодування збитків, проте йому було відмовлено. Позивач звертався до Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, де йому повідомлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не складались. Відповідно до оцінки вартості механічних пошкоджень та акту виконаних робіт для відновлення автомобіля позивачем витрачено 4450,44 грн. У зв'язку з цим, змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх. Представник відповідача позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 4 та ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2-4 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники справи, відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 20 травня 2017 року за участю автомобіля Nissan Sentra, д.н.з НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, та трактором колісним МТЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, сталася ДТП. У зв'язку з тим, що обкошуючи траву на узбіччі дороги у с. Дударків, механізм трактора викинув камінь, який потрапив у праву передню бокову дверку автомобіля позивача, автомобілю ОСОБА_1 завдано механічні пошкодження.

Відповідно до вимог до чинного законодавства позивач повідомив органи поліції, страхову компанію про ДТП.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України матеріальна шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, пов'язана з експлуатацією автомобіля марки Nissan Sentra, д.н.з НОМЕР_2, була застрахована в ТДВ «ВІ-ДІ Страхування».

Відповідно до положення ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вбачається з Акту виконаних робіт № ІС3СА-011858 від 31.07.2017 року та квитанції вартість відновлюваного ремонту становить 4450,44 грн. (а.с.13,14).

22 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «ВІ-ДІ Страхування» із заявою про настання страхового випадку та відшкодування збитків.

У відповідності до ч.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до положення ч.1 ст. 36 цього Закону України страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламент-ної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Крім цього, у відповідності з ч. 2 ст. 36 цього Закону України страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно з ч.2 ст.37 Закону рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Відповідно до листа-відповіді ТДВ «ВІ-ДІ Страхування» за № 15/04/810/09017 від 08.06.2017 року, згідно рахунку ТОВ «ВіДі-Санрайз» № ІСзС-0008452 від 25.05.2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 4911,96 грн. Згідно умов договору безумовна франшиза за ризиком ДТП становить 5320,00 грн. Тому, розмір страхового відшкодування за страховим випадком від 20.05.2017 року складає 0,00 грн. (а.с. 11-12).

Згідно висновку поліцейського Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області сержанта поліції Благодир В.В., при перевірці встановлено, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинив чи мав намір вчинити дане пошкодження умисно чи з іншою метою, та дана подія трапилась випадково, у звязку з чим протокол про адміністративне правопорушень-ня не складався (а.с. 16).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій ОСОБА_2, безпосереднього причинного зв'язку та вини водія трактора у вчиненні даного ДТП.

Крім того, водій трактора ОСОБА_2 за даним фактом не притягався до адміністративної відповідальності та його вину не встановлено у визначеному законом порядку. Доказів протилежного суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.1166, ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1194 ЦК України, ч.1 ст.22, ст.29, ч.1 та ч.2 ст.36, ч.2 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст.12,13, 59, 81, 258-259, 263-265, 26 8 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чайка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 26 квітня 2018 року.

Суддя Л. В. Яковлєва