Ухвала суду № 73768703, 03.05.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/683/18

2/215/841/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Бисової В.А.,

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області заяву адвоката ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 про зміну способу забезпечення у справі за позовом ОСОБА_3 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області; Державного підприємства «СЕТАМ»; треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль», ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

02.05.2018 р. до суду від адвоката ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 надійшла заява про зміну способу забезпечення позову у даній справі. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16.02.2018 р. у справі №215/608/18 за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову було накладено арешт на нежитлову будівлю №16а по вул. Доватора в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про що заявнику стало відомо з листа приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 02.03.2018 р., яким відмовлено у видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна та державній реєстрації права власності на нього в зв’язку з наявністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про арешт вищезазначеної нежитлової будівлі на підставі ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16.02.2018 р.. Вказана ухвала заявником оскаржена до апеляційного суду, розгляд апеляційної скарги призначено на 26.06.2018 року. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 повністю сплатив грошові кошти за придбання спірного майна на торгах, не може зареєструвати своє право власності та володіти і користуватись придбаним майном, тоді як позивач (боржник) ОСОБА_3 продовжує використовувати реалізоване з торгів приміщення, де здійснює торгівельну діяльність, вважає, що існує ризик знищення або пошкодження придбаного ОСОБА_2 майна, тому просить замінити заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16.02.2018 р. на інші, а саме: заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по перебудові, добудові, руйнуванню, порушенні цілісності нежитлової будівлі №16а по вул. Доватора у м. Кривому Розі до вирішення спору по суті; передати зазначену нежитлову будівлю на зберігання ОСОБА_2; скасувати арешт, накладений ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16.02.2018 р..

Представником заявника суду подано заяву від 02.05.2017 р. про розгляд заяви про зміну способу забезпечення позову за його відсутністю та про підтримку даної заяви (вх.№6262 від 02.05.2018 р.).

Представниками Саксаганського ВДВС міста ОСОБА_4 Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області та ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» до суду подані аналогічні заяви (вх.№6259 та вх.№6258 від 02.05.2018 р. відповідно).

З врахуванням аналізу положень ст.156 ЦПК України, суд вважає за можливе здійнити розгляд заяви без повідомлення та виклику сторін.

Суд, розглянувши заяву про зміну способу забезпечення позову, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом.

Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб’єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб’єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті – це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається із матеріалів позову, позивачем заявлено вимоги про визнання прилюдних торгів від 26.01.2018 р. недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів №313512 від 26.01.2018 р. і ці обставини були враховані судом при застосуванні заходів забезпечення позову.

Представник третьої особи ОСОБА_2 мотивує свою заяву про зміну способу забезпечення позову тим, що позивач не заявляв жодної вимоги щодо витребування заявником відчуженого на торгах майна від добросовісного набувача та про визнання недійсним акту реалізації спірного нерухомого майна.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.02.2018 р. та протоколу №313512 проведення електронних торгів є переможцем зазначених торгів.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд не погоджується з доводами заявника про безпідставність накладення забезпечення позову щодо нежитлової будівлі №16а по вул. Доватора у м. Кривому Розі, оскільки заявлені позивачем вимоги виникають безпосередньо із дотримання процедури проведення прилюдних торгів, що дійсно утруднить чи зробить неможливими виконання рішення суду у справі, розгляд якої на даний час не завершено.

Крім того, наведені адвокатом ОСОБА_1 у заяві про зміну способу забезпечення позову доводи зводяться фактично до відсутності передбачених законом підстав для задоволення позову та оспорювання ухвали суду від 16.02.2018 р. про накладення арешту на майно, яка оскаржена в апеляційному порядку, що свою чергу не може бути підставою для зміни заходів забезпечення позову.

Посилання заявника на те, що позивач продовжує здійснювати підприємницьку діяльність у нежитловій будівлі, на яку ухвалою від 16.02.2018 р. накладено арешт, не може слугувати підставою для скасування останнього, оскільки зазначеною ухвалою не накладено заборону на користування спірним майном.

Також суд звертає увагу заявника на положення п.7 ч. 1 ст. 150 ЦПК України якою позов забезпечується передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

При цьому суд зазначає, що вжиті заходи забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Оскільки обставини, що зумовили застосування заходів забезпечення позову не відпали, розгляд справи по суті не завершено, що в свою чергу, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про безпідставність заяви про зміну способу забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 156, 261 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 про зміну способу забезпечення у справі за позовом ОСОБА_3 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області; Державного підприємства «СЕТАМ»; треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль», ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.

Ухвала суду складена та підписана 03.05.2018 року.

Суддя: