Рішення № 73767032, 17.04.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 квітня 2018 року

місто Дніпро

єдиний унікальний номер судової справи 201/266/18

номер провадження 2/201/1019/2018

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання Пісчанської Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1

про стягнення суми страхового відшкодування у порядку суброгації та

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року до суду звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі – ПрАТ «СК «АХА Страхування») із позовом до ОСОБА_1(далі – ОСОБА_1В.) про стягнення суми страхового відшкодування у порядку суброгації. В обґрунтування позову посилається на те, що між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 47310а5да, за умовами якого було застраховано автомобіль НОМЕР_1. 24 березня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля Джиллі, д/н АЕ985НМ, під керуванням водія ОСОБА_1 Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, в результаті його пошкодження склала 43662, 93 грн. Дніпропетровська дирекція відшкодувала ОСОБА_2 витрати на ремонт автомобіля в сумі 43662,93 грн. Згідно із постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі вищезазначеного по позивача перейшло право зворотної вимоги (суброгації) до відповідача. З урахуванням викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача 43662,93 грн. та 1600 грн. витрат зі сплати судового збору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2018 року указана позовна заява передана для розгляду судді Ходаківському М.П. (а.с.1)

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

До суду 26 січня 2018 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою судді від 05 лютого 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ПрАТ «СК«АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування у порядку суброгації (а.с.46-47).

Представником позивача направлено на адресу суду заяву, в якій останній просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.61).

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Верховний Суд України у постанові від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16, яка є обов’язковою для усіх суб’єктів правозастосування та судів, вказав на те, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Ураховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про призначені у справі судові засідання, судом визнано за можливе розглянути справу за його відсутності і ухвалити заочне рішення суду за правилами ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 18 червня 2015 року між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №47310а5да, за умовами якого було застраховано автомобіль НОМЕР_1 (а.с.6-8).

24 березня 2016 року о 15 годині 40 хвилин в м. Дніпрі по вул. Князя Володимира Великого сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2016 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 грн. (а.с.20).

Згідно до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із рахунком на оплату № 200 від 29 березня 2016 року вартість послуг по ремонту пошкодженого автомобіля склала 54909,23 грн. (а.с.31).

Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи (а.с.9-13). Відповідно до рахунку ПП ОСОБА_3 № 200 від 29 березня 2016 року (а.с.31), страхового акта № АХА2023540 та умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 47310а5да від 18 червня 2015 року розмір страхового відшкодування склав 43662, 93грн., яке ПрАТ «СК «АХА Страхування» було сплачено згідно із платіжним дорученням № 234329 від 05 квітня 2016 року на користь ПП ОСОБА_3, що проводило ремонтні роботи (а.с. 35).

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не має права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв'язку з порушенням умов договору страхування.

У позовній заяві ПрАТ «СК «АХА Страхування», посилаючись на положення ст.ст. 993, 1166, 1187, 1194 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», просило суд стягнути з відповідача 43662,93 грн. на відшкодування здійсненої страхової виплати на користь потерпілого.

Ураховуючи, що між страховиком та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, страховик здійснив на користь страхувальника страхову виплату, суд вважає, що виплачена сума страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1

Відповідно до вимог чинного законодавства на суд як на державний орган покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, у зв'язку із чим суд має право й зобов'язаний визначити характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, встановити склад осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, ..., що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ПрАТ «СК «АХА Страхування» обґрунтованими та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 43662,93 грн.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 141, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування у порядку суброгації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: місто Дніпро, ж/м Сокіл-1АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, р/р 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування в розмірі 43662,93 грн. (сорок три тисячі шістсот шістдесят дві грн. 93 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: місто Дніпро, ж/м Сокіл-1АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, р/р 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 20474912) сплачений судовий збір в розмірі 1600 грн. (одну тисячу шістсот грн.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Повний текст рішення виготовлено 27 квітня 2018 року.

Суддя М.П. Ходаківський