Ухвала суду № 73765683, 27.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 134/1025/17

Провадження №11-кп/772/188/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Гринишина А. А.

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Бурденюка С.І.

суддів : Дедик В.П., Нешик Р.І.

при секретарі: Табачук В.О.

з участю

прокурора: Жадан О.О.

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника: Варчука А.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 31.10.2017 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1,

громадянина України, непрацюючого,

раніше не судимого згідно ст. 89 КК України,

визнано винним за ст. 289 ч.2 КК України та засуджено до покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України,

раніше не судимого,

визнано винним за ст. ст. 289 ч.2 КК та засуджено до покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75,104 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_2 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 червня 2017 року на автомобіль марки ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_3, 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 2, зеленого кольору, який перебуває згідно генеральної довіреності в користуванні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_3 після набрання вироком законної сили, вирішено скасувати.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь держави 865 (вісімсот шістдесят п'ять) гривень 90 копійок витрат згідно висновку експерта від 04 липня 2017 року № 185 за проведення судової товарознавчої експертизи Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром в кримінальному провадженні № 12017020190000219 для зарахування до державного бюджету, символ звітності 115, за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300, Банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31115115700453, код ЄДРПОУ 37908698, одержувач : УК у Піщанському районі / Піщанський район/ 24060300.

в с т а н о в и в :

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 17 червня 2017 близько 00 год. 05 хв., перебуваючи разом із знайомим ОСОБА_2 у дворі багатоквартирного будинку АДРЕСА_4, виявили автомобіль ВАЗ 21070, державний номерний знак НОМЕР_1 150, зеленого кольору, 1999 року випуску, належний ОСОБА_6 Перебуваючи біля вищевказаного автомобіля, у ОСОБА_2 виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, про що він повідомив ОСОБА_3, на що останній погодився. Так, реалізовуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою використання автомобіля у власних цілях, таємно, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підійшли до вказаного автомобіля, де ОСОБА_3, відчинивши незамкнені двері, сів за кермо вищевказаного транспортного засобу, а ОСОБА_2 в цей час, сів поряд з останнім на переднє пасажирське сидіння. В подальшому ОСОБА_3 за допомогою ключа, який знаходився в замку запалення, завів двигун та розпочав рух на зазначеному автомобілі. Після цього, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2, з метою використання автомобіля у власних цілях, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, залишили на зазначеному автомобілі двір вищевказаного будинку та поїхали на ньому в напрямку с. Заболотне Крижопільського району Вінницької області, де через технічну несправність автомобіля та неспроможність продовжувати рух, були змушені залишити вказаний автомобіль обабіч дороги між селами Тернівка та Заболотне Крижопільського району Вінницької області в яру. Наступного дня, 18 червня 2017 року близько 05 години ОСОБА_3 разом ОСОБА_2, полагодивши вказаний автомобіль, продовжили свій злочинний умисел на використання незаконно викраденого транспортного засобу, розпочали рух на ньому, однак згодом були виявлені неподалік колишньої ферми в с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області працівниками Крижопільського відділення поліції Бершадського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.

Неповнолітній ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 17 червня 2017 близько 00 год. 05 хв., перебуваючи разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 у дворі багатоквартирного будинку №6, який знаходиться за адресою: Вінницька області смт. Крижопіль, вул. Черняховського, виявили автомобіль ВАЗ 21070, державний номерний знак НОМЕР_1 150, зеленого кольору, 1999 року випуску, який належить ОСОБА_6 Перебуваючи біля вищевказаного автомобіля, у ОСОБА_2 виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, про що він повідомив ОСОБА_3, на що останній погодився. Так, реалізовуючи злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, таємно, з метою використання автомобіля у власних цілях, скориставшись відсутністю власника автомобіля та, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підійшли до вказаного автомобіля, де ОСОБА_3, відчинивши незамкнені двері, сів за кермо вищевказаного транспортного засобу, а ОСОБА_2 в цей час, сів поряд з останнім на переднє пасажирське сидіння. В подальшому, ОСОБА_3 за допомогою ключа, який знаходився в замку запалення, без дозволу законного власника запустив двигун автомобіля та розпочав рух. Після чого, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3, з метою використання автомобіля у власних цілях, поїхали на ньому в напрямку с. Заболотне Крижопільського району Вінницької області, де, через технічну несправність автомобіля та неспроможність продовжувати рух, були змушені залишити вказаний автомобіль обабіч дороги між селами Тернівка та Заболотне Крижопільського району Вінницької області в яру.

Наступного дня, 18 червня 2017 близько 05.00 год. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, полагодивши вказаний автомобіль, продовжили свій злочинний умисел на використання незаконно викраденого транспортного засобу, розпочали рух на ньому, однак згодом були виявлені, неподалік колишньої ферми в с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області, працівниками поліції Крижопільського відділення поліції Бершадського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.

Відповідно до висновку експерта №185 від 04.07.2017 року, ринкова вартість аналогічного автомобіля ВАЗ - 21070 зеленого кольору в технічно справному стані, державний номер НОМЕР_4, 1999 року випуску, станом на 17.06.2017, становить 9500 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяли потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 9500 гривень.

В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про зміну вирока Піщанського районного суду Вінницької області від 31.10.2017 року у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В резолютивній частині вирокупросить зазначити, що ОСОБА_3 визнати винним за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців. Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців. Покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В частині стягнення процесуальних витрат зазначити, що вказані судові витрати в сумі 865,90 грн., стягнути в рівних долях з ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, прокурора Жадан О.О., яка підтримала апеляційну скаргу прокурора Шаравського Б.О., просила її задовольнити, думку обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, адвоката Варчука А.Б., які не заперечували проти апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5- підлягає до задоволення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, які ніким із учасників не оспорюються, а отже в апеляційному порядку не переглядаються.

Разом з тим, слушними є доводи апеляційної скарги прокурора те, що суд першої інстанції, не застосовуючи щодо обвинувачених додаткового покарання, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, у вигляді конфіскації майна, жодним чином такого рішення не вмотивував.

Так, з вироку суду вбачається, що ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах суд питання щодо призначення чи не призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна суд не обговорював.

Вирішуючи питання про застосування конфіскації майна, суди повинні враховувати, що такий вид додаткового покарання призначається лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини. Відповідно до вимог ст. 59 КК у разі конфіскації не всього майна, а лише його частини суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої. Виходячи з приписів вказаної норми закону про кримінальну відповідальність, посилання на застосування або не застосування додаткового покарання у вироку є обов'язковим.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України є несудимий, ОСОБА_2 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, визнали провину та щиро покаялись в скоєному, апеляційний суд дійшов висновку про можливість їх виправлення без відбування покарання, та вважає за необхідне звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, застосувавши вимоги ст.75, 104 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, в тому числі періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, оскільки поведінка неповнолітніх обвинувачених потребує відповідного контролю.

Доводи, викладенні в апеляційній скарзі прокурора є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Так, враховуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 викрали автомобіль для того щоб покататися, мети продавати його не мали, а також взявши до уваги обставини справи та поведінку обвинувачених, то підстави для застосування щодо них додаткового покарання у виді конфіскації майна відсутні.

Водночас доводи апеляційної скарги прокурора в частині істотного порушення кримінального процесуального закону про стягнення процесуальних витрат, апеляційний суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Як вбачається з вироку, при вирішенні питання про стягнення процесуальних витрат, суд припустився невірного застосування кримінального процесуального закону. Так, суд присудив стягнути з обвинувачених процесуальні витрати на залучення експертів.

Згідно п.13 ч.1, ч.3 ст.368 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд вирішує питання про стягнення судових витрат, а якщо обвинувачених декілька, також вирішене питання про стягнення таких витрат з кожного з обвинувачених. Відповідно до п.11 Постанови Пленуму ВСУ №11 від 07.07.1995 року у справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного з засуджених.

В даному випадку процесуальні витрати слід стягнути в рівних долях з кожного з обвинувачених.

Оскільки судом першої інстанції у резолютивній частині вироку не зазначено питання про призначення чи не призначення обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 додаткового покарання у виді конфіскації майна, тому вирок суду в цій частині підлягає зміні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 414, 418,420 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 - задовольнити.

Вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 31.10.2017 року, відносно ОСОБА_3, ОСОБА_2 - змінити в частині призначеного покарання.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання у виді5 ( п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців.

Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання у виді 5( п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75,104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В частині стягнення процесуальних витрат зазначити, що вказані судові витрати в сумі 865,90 грн., стягнути в рівних долях з ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Врешті вирок залишити без змін.

На судове рішення може бути подано касаційну скаргу до Верховного Суду протягом 3 (трьох) місяців з дня проголошення.

Судді:

Бурденюк С.І. Дедик В.П. Нешик Р.І.