Постанова № 73764123, 24.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/2070/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді – Гулида Р.М.,

суддів – Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання – Гелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВК ТРЕЙД” на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року (Головуючий суддя: Гавдик З.В., ухвалено о 12 год. 38 хв. у м. Львів, 01.02.2018 складено повний текст рішення) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВК ТРЕЙД” до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового-повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ “ОВК ТРЕЙД” звернулося з позовом до ГУ ДФС у Львівській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України у Львівській області № НОМЕР_1 від 17.05.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. 01.12.2015 року між позивачем та ТОВ “Інвест Паверфул” підписано договір № 01/011215 про проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях. Здійснення спірних господарських операцій підтверджується належними чином оформленими первинними документами, а спірні операції спричинили реальні зміни майнового стану позивача. Позивач не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів. Також зазначає, що на його думку не відповідність номенклатури товару придбаних та реалізованих не є доказом нереальності господарських операцій, а відтак висновки відповідача викладені в акті перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ТзОВ “ОВК ТРЕЙД” подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ч.2 ст. 313 КАС України, суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.05.2017 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ “Інвест Паверфул”.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт № 520/13-01-14-06/37162064, встановлено порушення п.198.1., п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0007061406 від 17.05.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість: за податковими зобов’язаннями 100000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 25000,00 грн..

Суд першої інстанції приймаючи рішення у даній справі виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ “Інвест Паверфул”, відтак заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Аналізуючи правомірність вказаних висновків шляхом всебічного та об’єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів повністю погоджується з такими. Виходячи з наступного.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПУ України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

- ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;

- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Слід зазначити, що докази надані позивачем, а саме копії: договору про надання послуг № 01/011215 на проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях, актів надання послуг, актів здачі прийняття робіт, податкових накладних, платіжних доручень, не беруться до уваги, оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У договорі, копія якого наявна у матеріалах справи, відсутній зміст та обсяг господарських операції, одиниць виміру господарських операцій. Предметом договору є лише, що виконавець за дорученням замовника проводить рекламні компанії на спеціальних конструкціях у повній відповідності з контрольними макетами рекламного сюжету. Однак, ні предмет реклами, ні місце такої сторонами у згаданому договорі не узгоджувалось.

Під час аналізу Єдиного реєстру податкових накладних контролюючим органом було встановлено, що ТОВ “Інвест Паверфул” придбало: цигарки в асортименті, CD програвач, авокадо, акумулятори електричні для живлення електроапаратури та електроприладів, акумулятори свинцеві, що використовуються для запуску поршневих двигунів, акумулятори свинцево-кислотні гелеві для джерел безперебійного живлення, акумуляторні батареї свинцеві та реалізовувало: електромонтажні роботи, ремонт відео реєстратора, ремонт охоронних сповіщувачів, збірку вуличних камер в кожух, розмотку сейсмічних кіс на профілях, конденсатор, резистор, діод, лінзу для світлодіодів, мікросхему, клемний блок, індикатор, з'єднувальний елемент, стабілітрон, реле, тримач батарейки, світлодіод, розетку та вилка на кабель, реконструкцію комплексу будівель та споруд з добудовою та розширенням для розміщення торгівельних закладів.

Відповідно до вироку Солом’янського районного суду м. Києва від 24.05.2016 у справі №760/5928/16-к, який набрав законної сили, керівника ТОВ “Інвест Паверфул” визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч.2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України і призначено покарання за ч.1 ст. 205-1 КК України, у виді обмеження волі строком на один рік, за ч.2 ст.205-1 КК України, у виді обмеження волі строком на три роки.

Згідно тексту цього вироку, звинувачена особа в судовому засіданні свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала, повністю підтвердила зазначені в обвинувальному акті обставини, і пояснила, що знайомі їй особи в серпні 2015 року запропонували їй за винагороду підписати документи для реєстрації підприємств ТОВ “НІКОН ГРУП” та ТОВ “Інвест Паверфул”, на що вона погодилась. В документах, наданих на підпис вона була зазначена як директор, але ніякого наміру здійснювати господарську діяльність не мала.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 16.06.2017 року в справі №464/3031/17, яка набрала законної сили, визнано винним директора ТОВ “ОВК Трейд” ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163 КУпАП, оскільки, судом встановлено порушення ведення податкового обліку, а саме: заниження податку на прибуток згідно акта перевірки від 04.05.2018 №520/13-01-14-06/37162064.

Відтак, враховуючи зазначене колегія суддів констатує, що усі первинні документи контрагента позивача - ТОВ “Інвест Паверфул” є неналежними, оскільки вони підписані особою, яка номінально значилася керівником товариства, проте фактично жодного відношення до вказаного підприємства не мала, фінансово-господарською діяльністю не займалася і адміністративно - розпорядчі функції керівника підприємства не виконувала.

Статус фіктивного та нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.01.2018 року у справі К/9901/1478/18.

Враховуючи встановленні обставини справи та наявні у матеріалах справи докази колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.316 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч.4 ст. 229, ст. 243, ст. 308, ст. 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ч.1 ст. 321, ст.322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВК ТРЕЙД” - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2017 року у справі №813/3026/17 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 04.05.2018 року