Постанова № 73764122, 04.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2982/18ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Гудима Л.Я.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці ДФС,

на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2018 року (суддя – Левків А.І., час ухвалення – не вказано, місце ухвалення – м.Збараж, дата складання повного тексту – 08.02.2018 р.),

в адміністративній справі №598/1776/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС,

про визнання дій протиправними та закриття провадження у справі про порушення митних правил,

встановив:

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 митниці ДФС, в якому просив: 1) визнати протиправними дії заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 при винесенні постанови від 14.11.2017 року в справі про порушення митних правил №4976/20900/17 про визнання позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладення на нього штрафу в розмірі 8500 грн.; 2) закрити провадження по справі щодо притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил передбаченого ч.3 ст.470 МК України.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх безпідставністю.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 08.02.2018 року позовну заяву задоволено частково. Змінено постанову заступника начальника ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_4 по справі про порушення митних правил №4976/20900/17 від 14.11.2017 року ОСОБА_2 за ч.3 ст.470 МК України, в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн., звільнивши ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вказаною статтею і обмежитись усним зауваженням.

З цим рішенням суду першої інстанції від 08.02.2018 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що у оскарженому рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції, керуючись ст.22 КУпАП, безпідставно звільнив позивача від адміністративної відповідальності у вигляді штрафу й обмежився усним зауваженням щодо нього. Судом першої інстанції не враховано, що згідно із ч.1 ст.460 МК України, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом, вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами. Документів на підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили позивачем не надано. Вчинене порушення не є малозначним. ОСОБА_1 митницею ДФС накладено стягнення за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, в межах санкції цієї статті та з урахуванням усіх обставин справи.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 08.02.2018 р. і прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача, однак цей відзив не підписаний позивачем і тому не береться до уваги судом апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з’явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити частково, з врахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою ОСОБА_1 митниці ДФС в справі про порушення митних правил №4976/20900/17 від 14.11.2017 р. визнано позивача ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. (а.с. 10).

Вказана постанова від 14.11.2017 року винесена за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил №4976/20900/17 від 24.09.2017 р. та матеріалів справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_2 за ч.3 ст.470 МК України (а.с. 30-36).

Із змісту вказаних матеріалів справи про порушення митних правил видно, що позивача визнано винним в тому, що він 23.03.2017 року ввіз на митну територію України у митному режимі «транзит» через митний пост «Мостиська» пункт пропуску «Шегині-Медика» ОСОБА_1 митниці ДФС автомобіль марки «Опель Віваро», реєстраційний номер DB499YX, VIN-код W0LF7AJA68V631616 і станом на 24.09.2017 року цей ТЗ не вивіз з митної території України. Таким чином ОСОБА_2 перевищив встановлений статтею 95 МК України граничний строк доставки вказаного ТЗ, який перебуває під митним контролем, до митного органу призначення більше ніж на 10 діб.

Також судом встановлено, що згідно повідомлення військової частини А2615 від 26.01.2018 року №530/1, вищевказаний транспортний засіб «Oпель Віваро» перебуває у розпорядженні військової частини А2615 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_5 та виконує повсякденні завдання, як автомобіль невідкладної медичної допомоги (а.с. 45-47).

Згідно листа посольства України в Королівстві Бельгія від 18.03.2015 р., позивач ОСОБА_2 здійснював транспортування автомобіля «Oпель» для потреб учасників бойових дій в зоні АТО (а.с. 5).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч.3 ст.470 МК України, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Статтею 90 МК України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Пункт 3 ч.1 ст.93 МК України передбачає, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст.95 МК України, встановлено такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачем 23.03.2015 року в 08:33 год. через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» ОСОБА_1 митниці ДФС в режимі «транзит» було ввезено на митну територію України ТЗ «Опель Віваро», реєстраційний номер DB499YX, VIN-код W0LF7AJA68V631616, та протягом десятиденного строку цей автомобіль не було вивезено за межі митної території України.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при вирішенні питання щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України слід врахувати обставини про те, що позивач вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, розглядуваний автомобіль «Опель Віваро» переданий військовому формуванню у волонтерських цілях, що і спричинило недоставку транспортного засобу митному органу України, обставини, які суттєво знижують ступінь вини.

Так, відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Статтею 508 МК України передбачено, що у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи). Під час проведення процесуальних дій, зазначених у пунктах 2, 4 - 6, 8 частини другої цієї статті, складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій (ст. 491 МК України).

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 495 МК України).

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема статтею ст.22 КУпАП, передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Тобто, суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавцем надано право звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням саме органу (посадовій особі), уповноваженому вирішувати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку таким органом виступає ОСОБА_1 митниця ДФС.

Суд, у свою чергу, розглядає адміністративну справу згідно вимог КАС України, а не справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, судом першої інстанції пославшись на статтю 22 КУпАП помилково вирішив звільнити позивача від відповідальності передбаченої ч.3 ст.470 МК України і застосував до позивача усне зауваження.

Крім цього, судом першої інстанції не враховано, що у заявленому адміністративному позові позивач просив визнати протиправними дії заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 при винесенні постанови від 14.11.2017 року в справі про порушення митних правил №4976/20900/17.

В резолютивній частині адміністративного позову позивач не оскаржив постанови ОСОБА_1 митниці ДФС в справі про порушення митних правил №4976/20900/17 від 14.11.2017 р., хоча із змісту цього адміністративного позову видно, що фактично позивач оспорює цю постанову ОСОБА_1 митниці ДФС.

Статтею 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З врахуванням наведених вище норм законодавств та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування оскарженого рішення суду першої інстанції від 08.02.2018 року і прийняття нового судового рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що з врахуванням приписів статей 9, 77, 286 КАС України та обсягу наявних у справі доказів, законним і ефективним способом захисту прав позивача у розглядуваних правовідносинах буде визнання протиправною і скасування постанови ОСОБА_1 митниці ДФС в справі про порушення митних правил №4976/20900/17 від 14.11.2017 р. про визнання позивача ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та надіслання цієї справи про порушення митних правил до компетентного органу, тобто до відповідача ОСОБА_1 митниці ДФС, на новий розгляд.

При новому розгляді компетентний орган (посадова особа) повинні всебічно та об’єктивно з'ясувати усі обставини справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, в тому числі із застосуванням статті 22 КУпАП, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За результатами розгляду необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення (постанову) в справі про порушення митних правил.

Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці ДФС – задоволити частково.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2018 року в адміністративній справі №598/1776/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання дій протиправними та закриття провадження у справі про порушення митних правил – скасувати і прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 – задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_1 митниці ДФС від 14 листопада 2017 року в справі про порушення митних правил №4976/20900/17 відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.470 МК України, та надіслати справу про порушення митних правил (протокол №4976/20900/17 від 24 вересня 2017 року) відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.470 МК України на новий розгляд до ОСОБА_1 митниці ДФС.

У задоволенні решта позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

ОСОБА_6