Рішення № 73762659, 01.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 березня 2018 року 10:33 № 826/13231/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю:

представника позивача: Кравчук А.Л., Медведєва О.Ю.

представника відповідача: Демченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд» (далі - позивач, ДПІІ «Сантрейд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0000232320 від 20.05.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.01.2016 №К/800/21854/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/13231/13-а скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищий адміністративний суд вказав на те, що при новому розгляді справи необхідно дослідити використання придбаних позивачем товарів та послуг у власній господарській діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2016 справа прийнята до провадження.

Провадження у справі було зупинено на час проведення судової економічної експертизи ухвалою від 24.05.2016 та поновлено ухвалою від 16.01.2018.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення ДПІІ «Сантрейд» податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з його контрагентом, не відповідають дійсності. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами у періоді, що перевірявся. Також, зазначив, що всі товари і послуги, придбані у контрагентів були використані у власній гор\сподарській діяльності.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки та, відповідно, оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами у періоді яких перевірявся, зважаючи на наявність інформації про не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Контролюючим органом у період проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 29.04.2013 №483/40-50/23-20/25394566 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за 2012 рік (далі - «Акт перевірки») (а.с. 101-121, Т.ІV).

Відповідно до висновків даного акта, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 1514506,15 грн., чим порушено підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункти 198.3, 198.6 статті 198, пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від №0000232320 від 20.05.2013 (а.с. 99, Т.ІV), яким зменшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1514506,15 грн. та нарахував штрафні санкції у розмірі 757 253,08 грн.

За результатами розгляду скарг в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржуване рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, ДПІІ «Сантрейд» оскаржило його до суду».

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що в періоді, який перевірявся контролюючим органом ДПІІ «Сантрейд» мало взаємовідносини із рядом контрагентів.

За результатами проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для відображення у податковій звітності результатів господарських операцій із наступними контрагентами ТОВ «Павлоградзернопродукт», ТОВ «ДЖЕМ», СТОВ «Промінь», ТОВ «Агролідер-2009», ТОВ ПБП «ТІТАН», оскільки, на думку відповідача, вони не мали реального характеру.

Дослідивши первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, суд встановив, що позивач уклав договори поставки, відповідно до яких:

ТОВ «Павлоградзернопродукт» зобов'язувалося поставити позивачеві насіння соняшникове та кукурудзу з переоформленням на елеваторі цього ж підприємства;

ТОВ «Агролідер-2009» зобов'язувалося поставити позивачеві сою з переоформленням на елеваторі ПрАТ «Підгороднянський елеватор»;

ТОВ «Промінь» зобов'язувалося поставити позивачеві сою в пункти поставки ТОВ «Нікморсервіс Миколаїв» та ТОВ «Грінтур-Екс» у Миколаївському морському торговому порту (далі - «ММТП»);

ТОВ «Джем» зобов'язувалося поставити позивачеві сою та пшеницю в пункти поставки ТОВ «Нікморсервіс Миколаїв» та ТОВ «Грінтур-Екс» у ММТП відповідно.

На виконання вказаних договорів поставки:

ТОВ «Павлоградзернопродукт» переоформило на Позивача 6283,129 т. насіння соняшника та 47,56 т. кукурудзи на елеваторі ТОВ «Павлоградзернопродукт»;

ТОВ «Агролідер-2009» переоформило на Позивача на ПрАТ «Підгороднянський елеватор» 511,050 т. сої;

ТОВ «Промінь» поставило Позивачеві 257,960 т. сої на ТОВ «Нікморсервіс Миколаїв» та 486,080 т. сої на ММТП, де вона була прийнята ТОВ «Грінтур-Екс»;

ТОВ «Джем» поставило Позивачеві 216,20 т. сої на ТОВ «Нікморсервіс Миколаїв» та 34,180 т. пшениці на ММТП, де вона була прийнята ТОВ «Грінтур-Екс».

В ході здійснення вказаних господарських операцій були складені наступні первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи: договори поставки; видаткові накладні; погашені складські квитанції на підтвердження зберігання відповідної кількості насіння/зерна контрагентом на елеваторі; погашені складські квитанції про переоформлення насіння/зерна на позивача; трьохсторонні акти приймання-передачі; договори складського зберігання, акти та рахунки на оплату послуг зберігання зерна; товарно-транспортні накладні (в разі поставки на ТОВ «Нікмор-Сервіс» та ТОВ «Грінтур-Екс»); реєстри автомобілів, вивантажених на ММТП, картки обліку експортного вантажу; погашені складські квитанції ТОВ «Грінтур-Екс» разом з реєстрами накладних (первинними прибутково-видатковими документами).

Оплата товару здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи.

На виконання договорів поставки з вказаними контрагентами, були складені податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

У матеріалах справи наявний лист директора ТОВ «Павлоградзернопродукт», в якому він підтверджує реальне виконання договорів поставки, укладених з позивачем (Т.8, а.с. 3).

Досліджуючи питання подальшого використання у власній господарській діяльності товару, придбаного позивачем у ТОВ «Павлоградзернопродукт», ТОВ «ДЖЕМ», СТОВ «Промінь», ТОВ «Агролідер-2009», ТОВ ПБП «ТІТАН», суд встановив наступне.

Позивач зазначив, що облік запасів вівся згідно з обліковою політикою, затвердженою наказами по підприємству, якими встановлено, що контроль за фактичним рухом запасів, визначених родовими ознаками, здійснюється шляхом відслідковування операцій з приймання на склад та відпуску зі складу стосовно кожної партії товару. Складський облік запасів ведеться системно, за допомогою програмного забезпечення САП. Реєструються усі надходження товарів на склади та видачі з них, а також переміщення товарів між складами, з присвоєнням кожній такій операції (проводці) окремого облікового номеру. Обліковий номер проводки дозволяє перейти у картку відповідної проводки, у якій містяться дані про поставку/реалізацію відповідної партії товару з вказівкою на первинні документи. Реєстр операцій з прийняття/вибуття товару ведеться у вигляді оборотної відомості та складається по кожному пункту зберігання запасів та стосовно кожної культури окремо.

Матеріали справи свідчать про те, що насіння соняшникове, придбане позивачем у ТОВ «Павлоградзернопродукт», у квітні-травні 2012 року було перевезене з зернового складу на Дніпропетровський олійно-екстракційний завод (далі ДОЕЗ). З цією метою Позивачем були використані послуги ТОВ «Павлоградзернопродукт» як перевізника, що підтверджується наступними первинними документами: договір про надання послуг перевезення; ТТН; акти здачі-прийняття робіт; рахунки від ТОВ «Павлоградзернопродукт», копії яких наявні в матеріалах справи.

В подальшому весь обсяг насіння соняшникового у червні-серпні 2012 року було перероблене на ДОЕЗ на олію, на підтвердження чого позивач надав до суду копії наступних документів: договір про переробку сировини; акти про надання послуг з екстракції; акти приймання-передачі насіння соняшника для подальшої переробки; акти підтвердження залишків насіння соняшника Позивача на ДОЕЗ.

Після переробки соняшника виготовлена олія була перевезена ТОВ «Теп Транско» на ПАТ «Іллічівський оліяжиркомбінат» для експедитора Позивача в Іллічівському морському порту ТОВ «Олір», що підтверджується наступними документами, копії яких наявні в матеріалах справи: договори з ТОВ «Теп-Транско»; акти наданих послуг; накопичувальні картки; накладні; рахунки-фактури.

ТОВ «Олір» здійснило зберігання та перевалку олії для подальшого експорту на суднах Hatice Ana, Vindemia, Ice Hawk. Також підтверджується оплата, отримана позивачем за зовнішньоекономічними контрактами: договір на транспортно-експедиційне обслуговування з ТОВ «Олір», акти та рахунки-фактури; зовнішньоекономічні контракти; коносаменти; митні декларації; довідка банку щодо отримання оплати.

На виконання договору поставки кукурудзи ТОВ «Павлоградзернопродукт» переоформило на позивача 47,56 т. даного товару, що підтверджується наступними документами, копії яких залучені до матеріалів справи: договір поставки; видаткова накладна; погашена складська квитанція Позивача; тристоронній акт приймання-передачі; договір складського зберігання, акти та рахунки на оплату послуг зберігання кукурудзи.

Позивач зазначив, що придбана кукурудза була надалі транспортована залізничним транспортом перевізником ПП «Атланта-Агро» у Миколаївський морський торговий порт (далі - «ММТП»), на підтвердження чого надав наступні документи, копії яких наявні в матеріалах справи: договір перевезення, укладений Позивачем та ПП «Атланта-Агро»; акти; рахунки; ж/д накладні. У ММТП товар був прийнятий експедитором Позивача ТОВ «Грінтур-Екс» та завантажений на судно Ocean King D. Послуги з транспортно-експедиційного обслуговування даного товару та оформлення документів для його експорту були надані ТОВ «Нортроп», що підтверджується наступними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи: договорами, укладеними Позивачем з ТОВ «Грінтур-Екс» та ТОВ «Нортроп»; актами виконаних робіт; рахунками-фактурами; коносаментами. Надалі завантажена на судно кукурудза була продана на експорт, що підтверджується: зовнішньоекономічним контрактом; коносаментами; фітосанітарними сертифікатами; митними деклараціями; довідкою банку щодо отримання оплати, копії яких наявні в матеріалах справи.

Соя, придбана у ТОВ «Агролідер-2009», була перевезена з ПрАТ «Підгороднянський елеватор» у ММТП для експорту. Перевезення здійснювалося ФГ «Трансагролідер», прийняття продукції в порту - ТОВ «Грінтур-Екс», склад та експедитор позивача, на підтвердження чого надано наступні документи, копії яких наявні в матеріалах справи: договір з ФГ «Трансагролідер», акти виконаних робіт, рахунки від даного підприємства; ТТН; реєстри автомобілів, вивантажених на ММТП, картки обліку експортного вантажу. ТОВ «Грінтур-Екс» здійснило перевалку продукції на кораблі Seaparos та Manuela, на яких продукція вибула на експорт: договір, акти здачі-прийняття робіт, рахунки від ТОВ «Грінтур-Екс»; зовнішньоекономічні контракти; коносаменти на судна; фітосанітарні сертифікати; ВМД; довідка банку щодо оплати продукції закордонним контрагентом.

Оформлення документів на експорт сої, придбаної у ТОВ «Промінь», здійснювали ТОВ «ТЕК «Зектер» (щодо сої, поставленої на ТОВ «Нікморсервіс Миколаїв») та ТОВ «Грінтур-Екс». Соя, поставлена на ТОВ «Нікморсервіс Миколаїв», була завантажена за рахунок закордонного контрагента Позивача на судна Flinter Arctic, Rayben Star i Hacere Ana. Соя, поставлена ТОВ «Грінтур-Екс», вибула на експорт на кораблі Manuela: акти здачі-прийняття робіт, рахунки від ТОВ «Грінтур-Екс»; договір, акт виконаних робіт, рахунок ТОВ «ТЕК Зектер»; зовнішньоекономічні контракти; коносаменти на судна; фітосанітарні сертифікати; ВМД; довідка банку щодо оплати продукції закордонним контрагентом.

Оформлення документів на експорт сої, придбаної у ТОВ «Джем», здійснювало ТОВ «ТЕК «Зектер». Соя, поставлена на ТОВ «Нікморсервіс Миколаїв», була завантажена за рахунок закордонного контрагента Позивача на судна Flinter Arctic. Пшениця, поставлена ТОВ «Грінтур-Екс», вибула на експорт на кораблі Langeron: акти здачі-прийняття робіт, рахунки від ТОВ «Грінтур-Екс»; договір, акт виконаних робіт, рахунок ТОВ «ТЕК Зектер»; зовнішньоекономічні контракти; коносаменти на судна; фітосанітарні сертифікати; ВМД; довідка банку щодо оплати продукції закордонним контрагентом.

Зі змісту акта перевірки та матеріалів справи слідує, що відповідач зменшив податковий кредит позивача за операціями з отримання послуг та робіт від контрагентів ТОВ «Павлоградзернопродукт» та ТОВ «ПБП «Тітан».

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «Павлоградзернопродукт» надавало позивачеві послуги зі зберігання та транспортування сільгосппродукції, на підтвердження чого надано копії наступних документів: сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна, виданий ТОВ «Павлоградзернопродукт»; договір складського зберігання, акти наданих послуг, тристоронні акти приймання-передачі насіння, рахунки; договір про надання послуг з перевезення, акти здачі-приймання, товарно-транспортні накладні, рахунки.

ТОВ «ПБП «Тітан» виконував роботи на Долинській філії позивача (елеватор) щодо монтажу трубопроводів пожежогасіння норій (устаткування для переміщення сипких матеріалів, а саме зерна чи насіння); монтажу системи електрообігріву трубопроводу олії та з улаштування фундаментів у виробництві добичі олії на промисловій території Позивача за адресою Ленінградська 46 (приміщення, що орендується переробним підприємством ДОЕЗ); підготовчі роботи з улаштування будівельного майданчика для монтажу устаткування сушарок на Просянській філії Позивача (елеватор). Також в ході та для виконання цих робіт ТОВ «ПБП «Тітан» було продано Просянській філії Позивача товар «Сітка зварна оцинкована» та «Клапан перекидний електричний». Позивач зазначив, що роботи були направлені на встановлення устаткування, необхідного у ході ведення господарської діяльності, на підтвердження чого надав копії наступних документів: договори підряду, акти виконаних робіт, довідки щодо вартості, рахунки-фактури від ТОВ «ПБП «Тітан»; документальні підтвердження наявності дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки (додаються); договори поставки, видаткові накладні на товар.

Також у матеріали справи Позивач надав ліцензію на провадження будівельної діяльності ТОВ «ПБП «Тітан» та документальні підтвердження наявності дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, а також письмове підтвердження від ТОВ «ПБП «Тітан» стосовно ведення підприємством господарської діяльності, відображення всіх операцій у бухгалтерському обліку.

Ухвалою суду від 24.05.2016 було призначено судову економічну експертизу.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи від 23.05.2017 №10449/16-45/8423-8425/17-45:

- висновки акта №483/40-50/23-20/25394566 від 29.04.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування ДПІІ «Сантрейд» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за 2012 рік про завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 1514506,15 грн. та завищення бюджетного відшкодування на суму 1514506,15 грн. документально не підтверджуються;

- сума бюджетного відшкодування ПДВ, сформована ДПІІ «Сантрейд» за операціями з ТОВ «Павлоградзернопродукт», ТОВ «Агролідер-2009», ТОВ «Джем», СТОВ «Промінь», ТОВ «ПБП «Тітан», зазначеними в акті №483/40-50/23-20/25394566 від 29.04.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування ДПІІ «Сантрейд» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за 2012 рік на загальну суму 1514506,15 грн. документально підтверджуються;

- первинними та іншими документами, наявними в матеріалах справи, в їх сукупності та взаємозв'язку підтверджується реальність господарських операцій з поставки товарів, придбаних позивачем у ТОВ «Павлоградзернопродукт», ТОВ «Агролідер-2009», ТОВ «Джем», СТОВ «Промінь» та їх подальший рух (отримання послуг, зберігання, перевезення на переробку/ в порт, переробка, доставка до місць відвантаження та експорт.

Отже, реальність господарських операцій здійснених позивачем із контрагентами ТОВ «Павлоградзернопродукт», ТОВ «Агролідер-2009», ТОВ «Джем», СТОВ «Промінь», ТОВ «ПБП «Тітан» підтверджується матеріалами справи та, зокрема, експертним висновком від 23.05.2017 №10449/16-45/8423-8425/17-45.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивач у податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевірений період, відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Павлоградзернопродукт», ТОВ «Агролідер-2009», ТОВ «Джем», СТОВ «Промінь», ТОВ «ПБП «Тітан», у зв'язку з придбанням товарів та послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ «Павлоградзернопродукт», ТОВ «Агролідер-2009», ТОВ «Джем», СТОВ «Промінь», ТОВ «ПБП «Тітан», були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що ДПІІ «Сантрейд» здійснювало витрати на придбання у ТОВ «Павлоградзернопродукт», ТОВ «Агролідер-2009», ТОВ «Джем», СТОВ «Промінь», ТОВ «ПБП «Тітан» товарів та послуг для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Зі змісту акта перевірки та пояснень представника відповідача суд встановив, що податковий кредит позивача за вказаними роботами/послугами був зменшений у зв'язку із надходженням інформації щодо сумнівності господарських взаємовідносин контрагентів ТОВ «Павлоградзернопродукт», ТОВ «Агролідер-2009», ТОВ «Джем», СТОВ «Промінь», ТОВ «ПБП «Тітан» по ланцюгу постачання.

Судом відхиляються посилання відповідача на акти перевірок контрагентів позивача, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства з боку постачальника та по ланцюгу постачання не є підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Крім того, у ТОВ «Павлоградзернопродукт» та ТОВ «ПБП «Тітан» позивач придбавав послуги, а не товари, а тому «ланцюг постачання» в даному випадку відсутній.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Павлоградзернопродукт», ТОВ «Агролідер-2009», ТОВ «Джем», СТОВ «Промінь», ТОВ «ПБП «Тітан», а висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту є помилковими, відтак зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000232320 від 20.05.2013, яким зменшена сума бюджетного відшкодування є протиправними та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як було зазначено вище, в ході судового розгляду справи була призначена судово-економічна експертиза. Вартість даної експертизи була оплачена ДПІІ «Сантрейд» у сумі 60771,60грн., що підтверджується платіжними дорученнями №20048360 від 03.08.2016 та №20045309 від 02.06.2017.

Враховуючи те, що позов задоволено на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, на користь ДПІІ «Сантрейд» підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби сума витрат позивача на проведення судово-економічної експертизи.

Керуючись положеннями статей 6, 8, 9, 137, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0000232320 від 20.05.2013.

3. Стягнути судовий збір на користь дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (код ЄДРПОУ 25394566, адреса: 01021, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 19-21А) у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г).

4. Стягнути витрати на оплату вартості судово-економічної експертизи на користь дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» у розмірі 60771,60 грн. (шістдесят тисяч сімсот сімдесят одна гривня 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов