Рішення № 73762458, 24.04.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року справа № 823/614/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Паламаря П.Г.,

при секретарі: Трегулові Б.Л.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1В.(особисто),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

свідка – ОСОБА_3Г.(особисто),

свідка – ОСОБА_4П.(особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

09.02.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (20700, АДРЕСА_1) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57) в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати акт форми Н-5 від 05 січня 2018 року, складений комісією з розслідування нещасного випадку ГУНП в Черкаській області, згідно якого нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, визнано таким, що стався в період проходження служби і не пов’язаний з виконанням службових обов’язків;

-визнати протиправним та скасувати акт № 46 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ від 05 січня 2018 року, затверджений начальником ГУНП в Черкаській області, згідно якого нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, не підпадає під дію п.п.3.9, 3.10 “Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України”, затвердженого Наказом МВС України №1346 від 27.12.02 року, а тому вважається таким, що стався в період проходження служби і не пов’язаний з виконанням службових обов’язків;

-зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1, 22 лютого 2016 року близько 20 год. 40 хв. на території біля будинку по вул. Перемоги, 13 в м. Кам’янка Черкаської області у відповідності з вимогами “Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України”, затвердженого Наказом МВС України №1346 від 27.12.02 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що нещасний випадок трапився в період проходження служби та під час виконання ним службових обов’язків. Крім того, всупереч вимогам п. 3.10 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» комісія з розслідування нещасного випадку ГУ НП в Черкаській області не взяла до уваги, що нещасний випадок трапився внаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника про що складено протокол про адміністративне правопорушення. Таким чином, позивач не погоджуються з висновками службового розслідування, оформленого актом розслідування Н-5 від 01 січня 2018 року, оскільки також не враховано пояснень працівників поліції, які теж стали свідками нещасного випадку. В зв’язку з цим, висновки службового розслідування, вважає суперечливими, а складені на його підставі акти протиправними.

Представник Головного управління Національної поліції в Черкаській області в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов, зокрема зазначив, що в ході службового розслідування нещасного випадку, комісією встановлено, що про отриману травму під час затримання правопорушника ОСОБА_1 не повідомив безпосереднього керівника та за медичною допомогою звернувся лише 24.02.2016, а тому причинний зв'язок між падінням ОСОБА_1 22.02.2016 не встановлено. Тобто, в супереч вимог п. 3.1, 3.2, 3.4 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, позивачем не повідомлено негайно безпосереднього керівника підрозділу, після отримання ним тілесних ушкоджень. Зокрема зазначено, що в день отримання травми на лікарняному позивач не перебував та до лікарні не звертався, оскільки згідно довідки з Кам'янської центральної районної лікарні від 20.12.2016 позивач перебував на амбулаторному лікуванні з 24.02.2016 по 11.03.2016. З огляду на вищевикладене, причинний зв'язок між падінням ОСОБА_1 22.02.2016 та діагнозом 24.02.2016 не встановлено. Також представник наголосив, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 недбало віднісся до особистої безпеки та здоров’я, чим порушив вимоги ст. 14 Закону України «Про охорону праці», що призвело до нещасного випадку. В зв’язку з наведеним представник відпоідача позовні вимоги вважає такими що не підлягають до задоволення.

10.04.2018 закінчено підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.

24.04.2018 здійснено допит свідків.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 в період з 07 листопада 2015 перебував на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області в званні старший лейтенант поліції.

22.02.2016, згідно розстановки нарядів Кам’янського відділення поліції, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 разом з помічником чергового старшим сержантом поліції ОСОБА_4, заступив на добове чергування. Перед заступанням на службу, пройшли інструктаж із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, отримали табельну вогнепальну зброю.

22.02.2017 о 20 год. 15 хв. до Кам’янського відділення поліції надійшло анонімне повідомлення від чоловіка, що в м. Кам’янка, по вул. Перемоги 13 кв. де він проживає, останній погрожує своїй дитині вбивством (Журнал ЄО № 489).

Черговим по відділенню поліції направлено на місце події старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого сержанта поліції ОСОБА_4

Прибувши на місце події, поліцейськими встановлено, що за даною адресою проживає гр. ОСОБА_5 Працівники поліції постукали у вікно будинку після чого до них на поріг вийшов, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, гр. ОСОБА_5 позаду якого стояла малолітня дитина. На пропозиції ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пройти до службового автомобіля ОСОБА_5 не реагував, але згодом погодився. Під час руху до службового автомобіля гр. ОСОБА_5 погрожував працівникам поліції та доньці, гучно виражався нецензурною лайкою, штовхав працівників поліції та оскільки ОСОБА_5 не реагував на законні вимоги працівників поліції з метою забезпечення безпеки малолітньої дитини було вирішено застосувати до порушника спеціальний засіб кайданки. Під час спроби одягнути на гр. ОСОБА_5 кайданки останній вдарив ОСОБА_1 в грудни чим відштовхнув від себе, через що ОСОБА_1 впав лівим коліном на лід та відчув сильний різкий біль в області колінного суглобу.

Посадивши ОСОБА_5 до службового автомобіля працівники поліції відвезли його до Кам’янської ЦРЛ для медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння, де йому встановлено алкогольну інтоксикацію (висновок від 22.02.2016) та доставлено до Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, про що повідомили 22.02.2016 близько 22 год. 05 хв. центр з надання безоплатної правової допомоги затриманим (запис в журналі інформування центрів з надання безоплатної правової допомоги затриманим Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області).

Відповідно до запису в журналі «Обліку справ про адміністративні правопорушення та протоколів про адміністративні затримання Камянського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області» № 89 від 23.02.2016 вказано, що 22.02.2016 о 20 год. 30 хв. в м. Кам’янка по вул. Перемоги, ОСОБА_5 чинив опір працівникам поліції, проте 18.11.2016 справа закрита Кам’янським районним судом на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

24.02.2016 ОСОБА_1 звернувся до лікаря травматолога Кам’янської ЦРЛ. За місцем звернення ОСОБА_1 надано медичну допомогу, встановлено діагноз- пошкодження меніска лівого колінного суглобу. На амбулаторному лікуванні перебував в період з 24.02.2016 по 11.03.2016 та з 05.07.2016 по 13.07.2016.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 13778 від 22.11.2017 встановлено діагноз - посттравматичний деформуючий артроз лівого колінного суглобу II ст. з варусною деформацією колінного суглобу, з застарілим пошкодженням передньої хрестоподібної зв’язки лівого колінного суглобу, стійкий больовий синдром, значне порушення функцій опори та ходи.

22.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП в Черкаській області з рапортом щодо проведення службового розслідування по факту отримання ним травми 22.02.2016 о 20 год. 40 хв. за адресою м. Кам’янка, вул. Перемоги 13.

06.12.2017 наказом ГУ НП в Черкаській області винесено наказ № 3165 «Про утворення комісії з розслідування нещасного випадку», створено комісію для проведення розслідування нещасного випадку, що стався з інспектором сектору реагування патрульної поліції Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 22.02.2016.

05.01.2017 комісією ГУНП в Черкаській області складено акт, за формою Н-5*, розслідування нещасного випадку, що стався з інспектором сектору реагування патрульної поліції Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, та акт, за формою НТ* №46 про нещасний випадок невиробничого характеру, згідно висновків яких, нещасний випадок стався за обставин, які не підпадають під дію п. п. 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, тому вважається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов’язків.

Не погоджуючись з висновками комісії, викладеними у актах за формою Н-5*, НТ* №46, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Надаючи юридичну оцінку зазначеним обставинам, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні є Закон України “Про охорону праці” (введено в дію Постановою ВР № 2695-XII від 14.10.1992, далі – Закон №2695-XII).

Спірні правовідносини регулюються Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002, №1346, далі – Порядок №1346).

Відповідно до ст.14 Закону №2695-XII, працівник зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно п. 2.1 Порядку №1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, серед іншого, отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день.

Пунктом 3.1 Порядку №1346, передбачено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Також згідно п. 3.4 Порядку №1346, лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).

Судом встановлено, що ні позивачем ні Кам'янською ЦРЛ всупереч вимогам порядку не повідомлялося про нещасний випадок безпосереднє керівництво - Камянський відділок поліції.

У відповідності до п. 3.9 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби, серед іншого, під час:

-припинення або запобігання злочинам або правопорушенням;

-вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод;

-охорони і забезпечення громадського порядку;

-несення постової чи патрульної служби;

-виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні.

Пунктом 3.10 Порядку №1346, визначено, що комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби, у тому числі, внаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо).

Відповідно до п. 3.11 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався, серед іншого:

-за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 розділу 3 і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;

-унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Суд, після детального дослідження письмових доказів у справі, заслухавши пояснення представників сторін, свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, при вирішенні справи по суті, виходить з наступного.

З аналізу висновку службового розслідування, судом встановлено, що в його основу лягло лише те, що про отриману травму під час затримання правопорушника ОСОБА_1 не повідомив безпосереднього керівника та за медичною допомогою звернувся лише 24.02.2016, а тому причинний зв'язок між падінням ОСОБА_1 22.02.2016 та зазначеним діагнозом 24.02.2016 не встановлено. Хоча, факт затримання правопорушника мав місце, що і не заперечується представником відповідача.

В ході розгляду справи, для з’ясування обставин, які мають значення для об’єктивного розгляду справи, судом викликано свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Зазначених свідків судом приведено до присяги та попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Відповідно до показів свідків, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на місці події 22.02.2016 дійсно отримав травму коліна внаслідок падіння.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Показання свідків є одним із видів доказів.

Судом встановлено, що під час проведення службового розслідування та встановлення причинно наслідкових обставин отриманої травми, комісією не взяті до уваги ні протокол про адміністративне правопорушення, ні покази свідків.

На підставі викладеного, суд вважає висновки актів від 05.01.2018 за формою Н-5*, НТ*, № 46 необгрунтованими, а нещасний випадок таким, що відбувся в період проходження служби та під час виконання ОСОБА_1 службових обов’язків.

З приводу посилання представника відповідача, що позивачем невчасно повідомлено про нещасний випадок, суд вважає грунтовним, однак останнє не може мати вирішальне значення щодо встановлення дійсних обставин події.

З огляду на необгрунтованість актів за формою Н-5*, НТ* №46 суд дійшов висновку про визнання їх протиправними та скасування. При цьому суд не перебирає на себе дискреційні повноваження відповідача шляхом зобов’язання винесення рішення встановленого змісту. Натомість суд дійшов висновку про необхідність проведення повторного службового розслідування для детального встановлення обставин та винесення за його результатами об’єктивного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду обґрунтованість висновків зазначених у актах за формою Н-5*, НТ*№ 46.

За таких обставин, на підставі викладеного, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати акт форми Н-5* від 05 січня 2018 року розслідування нещасного випадку, що стався 22.02.2016 близько 20 год. 40 хв. з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області.

Визнати протиправним та скасувати акт форми НТ* № 46 про нещасний випадок невиробничого характеру від 05 січня 2018 року.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, 22 лютого 2016 року близько 20 год. 40 хв. на території біля будинку по вул. Перемоги, 13 в м. Кам’янка Черкаської області у відповідності з вимогами “Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України”, затвердженого Наказом МВС України №1346 від 27.12.02 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НЕ № 098981, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 04.05.2018