Рішення № 73762258, 02.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/675/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Балабан М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати рішення Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 16.01.2018 року №3 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов’язати Суворовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи: в серпні-грудні 1998 року, в березні, травні-листопаді 1999 року, січні-червні та серпні-грудні 2000 року, січні 2001 року; зобов’язати Суворовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з 01 січня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.06.2017 року звернувся до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. Рішення № 3 від 16.01.2018 року Суворовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за відсутності необхідного пільгового стажу 6 років 3 місяці (в наявності – 5 років 10 місяців 12 днів). Позивач вважає вказане рішення необґрунтованим та протиправним, оскільки відповідач безпідставно посилається на п. 9 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, так як приписи п. 9 Порядку № 383 звужують зміст та обсяг його прав, визначених законами України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими встановлено умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Позивач вказує, що згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - постанова КМУ № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно з п. 20 постанови КМУ № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Ним було подано довідку ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» від 13.09.2016 року № 62-273, разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка підтверджує що в період з 01.12.1997 по 12.04.204 роки він працював повний робочий день в ПАТ ««Одеський нафтопереробний завод» та виконував роботи за посадою слюсаря з ремонту та обслуговування технологічних установок ремонтно-механічної дільниці, що передбачена Списком № 2 розділ XIII підрозділ 3.1-а згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, Списком № 2 розділ XII підрозділ 12.3.2-а згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36. Також його право на пільгову пенсію підтверджується наказами про атестацію робочих місць АТ «Одеський нафтопереробний завод» від 07.06.1995 року № 198, ВАТ «Одеський нафтопереробний завод» від 27.09.1999 року № 351 та ВАТ «Лукойл - Одеський нафтопереробний завод», згідно яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення слюсарям з ремонту та обслуговування технологічних установок ремонтно-механічної дільниці.

Також позивач вказує, що хоч і заперечує право Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на застосування до нього Порядку № 383, разом з тим пунктом 9 вказаного Порядку роз’яснюється порядок призначення пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, але поняття «сумісні роботи, професі та посади», про що зазначено в зазначеному Порядку № 383, та робота за сумісництвом, на що посилається відповідач у спірному рішенні, мають різний зміст. Сумісні роботи, професії та посади - це суміщення робот, професій та посад протягом робочого часу. Сумісництво передбачено та регулюється окремими нормативно- правовими актами, та щодо сумісництва професій та посад є офіційне роз’яснення Міністерства соціальної політики України - офіційне видання журналу «Праця і зарплата» № 39 від 18.10.2017 року. Міністерство роз’яснює, що «сумісництво та суміщення професій (посад) - це два різних поняття в трудовому законодавстві, які на практиці часто плутають. Основна їхня відмінність полягає в часі роботи та оплаті. Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж самому чи іншому підприємстві, в установі, організації чи в громадянина за наймом.

Крім того, позивач зазначає, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, насамперед, наявність професії (посади) та виробництва у конкретному Списку, а також підтвердження відповідних умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня.

Згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Саме на підставі вище викладених норм закону йому з 19.06.2017 року позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 орган, що розглядає питання про призначення пенсії, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення пенсії, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення пенсії. Таке рішення відповідачем було прийнято та оформлено відповідним протоколом за № 4696 від 18.09.2017 року. Згідно з цим протоколом на час звернення із заявою про призначення пенсії його страховий стаж складав 42 роки 2 місяці 13 днів, в т.ч. пільговий стаж за Списком № 2 - 6 років 4 місяці 12 днів (при необхідності 6 років 3 місяців), а пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 йому призначено з 19.06.2017 року. Призначення пенсії підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим 27.09.2017 року з терміном дії – довічно, а також роздруківкою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно з якою на йогорахунок нараховувалась пенсія у листопаді та грудні 2017 року.

Позивач вказує, що прийняття повторного рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії не передбачено жодним нормативно- правовим актом України. Такі функції (дії) територіальними органами Пенсійногофонду України ні законом № 1058-ІV, ні Порядком № 22-1, ні будь яким іншим нормативно-правовим актом не передбачені, а тому приймати рішення № 3 від 16.01.2018 року про відмову в призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 вже після того, як така пенсія була призначена та ним отримувалась протягом 4 місяців, відповідач не мав права.

Представником Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до суду надано відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що порядок та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 визначені п «б» статті Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, наявність стажу роботи на зазначених роботах, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, 19.06.2017 звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. „а” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”. До заяви про призначення пенсія були додані наступні документи: ксерокопія паспорту та ідентифікаційного номеру; ксерокопія та оригінал трудової книжки серії БТ-І № 1433603; ксерокопія диплому серії БТ № 407095; копія військового квитка НС №168464З; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.09.2016 №6.2-273 видана ПАТ „Одеський нафтопереробний завод”; накази по АО ОНПЗ: від 07.06.1995 №198, від 27.09.1999 №351, від 13.04.2004 №230; висновки Державної експертизи умов праці по ВАТ ОНПЗ за 1999, 2004 роки.

Так, після розгляду заяви про призначення пенсії та на підставі наданих документів Управлінням 16.01.2018 було винесено Рішення № 3 про відмову в призначені позивачу пенсії за віком за Списком №2 відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України „Про пенсійне забезпечення” оскільки відсутній необхідний пільговий стаж 6 років 3 місяці (в наявності 5 років 10 місяців 12 днів). До пільгового стажу не зараховано періоди роботи за сумісництвом: серпень-грудень 1998 року, березень, травень-листопад 1999 року, січень-червень та серпень-грудень 2000 року, січень 2001 року, відповідно до п. 9 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом МПСП України від 18.11.2005 №383 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року №1451/11731. Таким чином, право виходу на пенсію за віком ОСОБА_1 набуде при досягненні 60 років, а тому Управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм діючого законодавства України.

Ухвалою суду від 26 лютого 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено перше судове засідання на 21 березня 2018 року на 10:00 год.

21 березня 2018 року в судовому засіданні долучено до матеріалів справи відзив на позову заяву, визнано явку представника відповідача до суду обов’язковою та оголошено перерву до 24 квітня 2018 року до 14:15 год.

24 квітня 2018 року заслухані пояснення сторін, досліджено оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 та оголошено перерву до 26 квітня 2018 року до 10:30 год.

26 квітня 2018 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

19.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського об’єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення/перерахунок пенсії (а.с. 77 з.б., 78).

18.09.2017 року Суворовським об’єднаним управління пенсійного фонду України в м. Одесі винесено протокол № 4696 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 та зараховано стаж роботи за списком № 2 – 6 років 4 місяці 12 днів (а.с. 74).

27.09.2017 року ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 з терміном дії: довічно, вид пенсії: за віком (а.с. 20).

02.01.2018 року до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.12.2017 № 24173/02 «Щодо перевірки пенсійної справи», згідно якого повернуто пенсійно справу ОСОБА_1, якому призначено пенсію за віком відповідно до п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» після перевірки в порядку контролю. За результатами перевірки встановлено, що до пільгового стажу безпідставно зарахований період роботи за сумісництвом серпень-грудень 1998 року, березень, травень-листопад 1999 року, січень-червень та серпень-грудень 2000 року, січень 2001 року. До розрахункового страхового стажу та заробітної плати – жовтень 2005 року, вересень 2007 року та квітень, травень 2011 року внести як повні місяці, тобто 01.10.2005 по 31.10.2005, з 01.09.2007 по 30.09.2007. з 01.04.2011 по 31.05.2011. До пенсійної справи зайво долучені документи на сторінці 26-28, 32-33. В індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутній спецстаж за 2000 рік. Доручено доопрацювати пенсійну справу та повідомити головне управління до 18.01.2018 (а.с. 104).

За результатом доопрацювання Суворовським об’єднаним управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що з пільгового стажу ОСОБА_1 вилучено періоди роботи за сумісництвом серпень-грудень 1998 року, березень, травень-листопад 1999 року, січень-червень та серпень-грудень 2000 року, січень 2001 року та рішенням від 16.01.2018 рок у № 3 йому відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, так як немає необхідного стажу роботи (а.с. 72, 110 з.б.).

26.01.2018 року Суворовським об’єднаним управління Пенсійного фонду України в м. Одесі прийнято рішення № 47 про утримання надміру виплачених пенсіонеру (а.с. 111 з.б.).

Рішенням № 3, Суворовським ОУПФУ в м. Одесі до пільгового стажу не зараховано період роботи за сумісництвом: серпень-грудень 1998 року, березень, травень-листопад 1999 року, січень-червень та серпень-грудень 2000 року, січень 2001 року відповідно до п. 9 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом МПСП України від 18.11.2005 № 383 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-VI, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", зокрема чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1. Постанови Кабінету Міністрів України № 637 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Згідно п. 1.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Відповідно до п. 2.1. Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення); документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.

Згідно п. п. 4.1, 4.2, 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, разом із заявою про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 надано: копію паспорту, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію трудової книжки, довідку про підтвердження трудового стажу, накази про атестацію робочих місць, висновок на матеріали атестації робочих місць, висновки якості проведення атестації робочих місць, військовий квиток, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання (а.с. 78).

Згідно записів, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1, 01.12.1997 року його переведено в ремонтно-механічному цеху слюсарем по ремонту і обслуговуванню технологічних установок ПАТ «Одеський нафтопереробний завод»; 01.05.2001 року йому присвоєно 6 розряд слюсаря по ремонту технологічних установок ремонтно-механічного цеху; 30.11.2004 року звільнений по переводу в ДП «Лукойл-Укрнафтогазбуд» (а.с. 25-26, 82 з.с.-83).

Таким чином, в період з 01.12.1997 по 01.05.2001 роки трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про виконання ним роботи визначеної Списком № 2, що також підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.09.2016 № 6.2-273 (а.с. 85).

Згідно пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року зазначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період роботи, а у разі відсутності в трудовій книжці таких відомостей, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Аналогічні положення закріплені в Порядку підтвердження наявного трудового стажу), відповідно до пункту 1 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року № 58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки записи в ній щодо роботи ОСОБА_1 в ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені.

Позивачем під час звернення до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про перерахунок/призначення пенсії було надано довідку про підтвердження наявного трудового стражу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно якої ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ «Одеський НПЗ» і за період роботи з 01.12.1997 по 12.04.2004 роки, 6 років 4 місяці 15 днів, та виконував роботи за професією слюсаря з ремонту та обслуговування технологічних установок ремонтно-механічної діяльності, що передбачена Списком № 2, яка підтверджує наявність у нього пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах (а.с. 85).

Також позивачем надано наказ № 198 від 07.06.1995 року, наказ № 351 від 27.09.1999 року про атестацію робочих місць, висновок на матеріали атестації робочих місць від 13.09.1999 року № 1156, наказ № 230 від 13.04.2004 року «Про результати атестації робочих місць по умовам праці», висновок Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації щодо експертизи якості проведення атестації робочих місць від 25.05.2004 № 05/10-402, висновок Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації щодо експертизи якості проведення атестації робочих місць від 12.05.2005 № 05/10-454, які підтверджують, що займана ОСОБА_1 посада, слюсар з ремонту технологічних установок, ремонтно-механічний цех, відповідають вимогам Списку № 2 (а.с. 86-92).

Відповідно до вимог статті 105 Кодексу законів про працю України встановлено умови оплати праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Так, відповідно до цієї статті, працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

В цей же час, статтею 102-1 Кодексу передбачено, що умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Сумісництво передбачає виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Питання роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій регулюються постановою Кабінету Міністрів України № 245 від 3 квітня 1993 р. та Положенням про умови роботи за сумісництвом, затвердженим наказом Мінпраці, Мін'юсту та Мінфіну № 43 від 28 червня 1993 р. З працівником, який працює за сумісництвом, укладаються окремі трудові договори: за основною роботою і за сумісництвом. На відміну від сумісництва, додаткова робота у порядку суміщення професій (посад) провадиться працівниками за одним трудовим договором, на одному підприємстві, в установі, організації поряд з основною роботою і в межах установленої тривалості робочого дня.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи індивідуальної відомості про застраховану особу щодо ОСОБА_1 за період серпень-грудень 1998 року, березень, травень-листопад 1999 року, січень-червень та серпень-грудень 2000 року, січень 2001 року містяться дані про сплату страхових внесків ВАТ «Лукойл-ОНПЗ» та «Заря» ДП ВАТ «Одессільмаш» (а.с. 96-100).

Разом з тим, згідно довідки про підтвердження наявного трудового стражу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ «Одеський НПЗ» в період роботи з 01.12.1997 по 12.04.2004 роки, 6 років 4 місяці 15 днів, виконував роботи з ремонту, монтажу, демонтажу обладнання, трубопроводів, апаратів, ремонт та установку запорної арматури, обслуговування в справному стані обладнання технологічних установок у виробництві переробки нафти за професією слюсаря з ремонту та обслуговування технологічних установок ремонтно-механічної діяльності, що передбачена Списком № 2, яка підтверджує наявність у нього пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах (а.с. 85).

Дані, зазначені в цій довідці на теперішній час не спростовані, а отже ця довідка є належним доказом по даній справі.

При цьому, в трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні будь-які записи щодо роботи за сумісництвом у період серпень-грудень 1998 року, березень, травень-листопад 1999 року, січень-червень та серпень-грудень 2000 року, січень 2001 року, та які б свідчили про те, що у вказані періоди він не працював повний робочий день за професією слюсаря з ремонту та обслуговування технологічних установок ремонтно-механічної дільниці в ПАТ «Одеський Нафтопереробний завод».

Отже, наявність даних в індивідуальній відомості про застраховану особу щодо ОСОБА_1 сплати страхових внесків ВАТ «Лукойл-ОНПЗ» та «Заря» ДП ВАТ «Одессільмаш» не доводять відсутність у ОСОБА_1 пільгового стажу роботи на посаді передбаченій Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки в зазначений період позивач працював у ВАТ «Лукойл-ОНПЗ» повний робочий день на посаді слюсаря з ремонту та обслуговування технологічних установок ремонтно-механічної діяльності, що передбачена Списком № 2, що підтверджується зібраними по справі доказами.

Таким чином, у Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі відсутні підстави для застосування при визначенні трудового стажу для призначення пенсії позивачу п. 9 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, відповідачем безпідставно виключено з пільгового стажу роботи за Списком № 2 ОСОБА_1 періоди роботи - серпень-грудень 1998 року, березень, травень-листопад 1999 року, січень-червень та серпень-грудень 2000 року, січень 2001 року.

За таких підстав, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 16.01.2018 року №3 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зобов’язання Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи: в серпні-грудні 1998 року, в березні, травні-листопаді 1999 року, січні-червні та серпні-грудні 2000 року, січні 2001 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд зобов’язати Суворовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з 01 січня 2018 року.

Судом встановлено, що протоколом № 4696 від 18.09.2017 року ОСОБА_1 зараховано стаж – 6 років 4 місяці 12 днів, призначено довічно пенсію за віком за списком № 2 у сумі 6880,03 грн. (а.с. 74).

Також, 27.09.2017 року ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 з терміном дії: довічно, вид пенсії: за віком (а.с. 20).

Відповідно до п. 4.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом, що призначає пенсію, відповідно до Порядку обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень у Пенсійному фонді України та його органах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 25 березня 2004 року № 4-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 квітня 2004 року за № 427/9026 (зі змінами).

Тобто, видачею ОСОБА_1 пенсійного посвідчення Суворовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі підтверджено факт призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

В період з червня 2017 року по січень 2018 року ОСОБА_1 отримував пенсію, що підтверджується випискою з банку, протоколом та розрахунком (а.с. 48-49, 105, 107 з.б.).

Разом з тим, після прийняття Суворовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі рішення від 16.01.2018 року №3 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, виплата раніше призначеної пенсії останньому була припинена.

При цьому, будь-яких обґрунтувань щодо припинення виплати раніше призначеної пенсії рішення № 3 від 16.01.2018 року не містить.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Відповідно до вимог ст.14 Конвенції, користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь - якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Так, статтею 8 Контитуції України, ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «ОСОБА_2 проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32)), а також право на певні суми соціальних виплат , у тому числі, у разі їх невиплаті є втручанням у право на мирне володіння майном (п.34. рішення ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та 71378/10), рішення набуло статусу остаточного від 26 вересня 2014 року. «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Кореску v. Slovakia), п. 50; «Anheuser-Busch Inc. проти Португалії» (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява № 73049/01, п. 65, ЄСПЛ 2007-І).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «ОСОБА_3 Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року ).

За таких підстав, доводи представника щодо того, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком за Списком № 2, та приймаючи рішення № 3 від 16.01.2018 року управління не порушувало прав позивача, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, для повного захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача, суд дійшов до висновку, що позовній вимоги про зобов’язання Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з 01 січня 2018 року, є обґрунтованими та їх слід задовольнити.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., відповідно до оригіналу квитанції № 1-1101J/1 від 19 лютого 2018 року (а.с. 3).

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 65102, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 40388751, 64025, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 16.01.2018 року №3 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов’язати Суворовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи: в серпні-грудні 1998 року, в березні, травні-листопаді 1999 року, січні-червні та серпні-грудні 2000 року, січні 2001 року.

Зобов’язати Суворовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з 01 січня 2018 року.

Стягнути з Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 40388751, 64025, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 02 травня 2018 року.

Суддя О.А. Левчук

.