Рішення № 73762005, 04.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/1757/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання переглянути заяву,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати відповідача переглянути його заяву про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку з доданими до неї документами та прийняти рішення з урахуванням віднесення його до осіб потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило йому у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. Позивач стверджує, що має пільги по виходу на пенсію, а тому вважає такі дії відповідача неправомірними та таким, що суперечать чинному законодавству.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 має посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що видане Олевською райдержадміністрацією (а.с.12).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як громадянину, що постійно проживав у зоні посиленого радіоекологічного контролю та є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Листом від 21.03.2018 за № 1306/02.1 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з тих підстав, що надане посвідчення, видане Олевською райдержадміністрацією, що не відповідає вимогам чинного законодавства та не дає права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону. Крім того, повідомлено позивача про відсутність документів, що підтверджують період проживання і роботи на відповідній території, необхідні для призначення пенсії у відповідності до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.13-14).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Нормами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058), Пенсійний фонд України є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування '' визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005.

До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: - паспорт і довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера або копію сторінки паспорта з позначкою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; - документи про стаж (трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання тощо); - довідка про заробітну плату особи за 60 місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року; - документи про місце проживання (реєстрації) особи; - документи, які засвідчують особливий статус особи.

Приписами п.п.5 п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що до документів, які засвідчують особливий статус особи відноситься посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач зобов'язаний подати пенсійному органу документ, який засвідчує особливий статус особи.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 народився 13 квітня 1963 року у місті Олевську, тобто на момент звернення із заявою до відповідача йому виповнилось 54 роки (а.с.10).

За результатами розгляду заяви позивача, відповідач листом відмовив у зменшенні пенсійного віку позивачу на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.13-14).

Відмова вмотивована тим, що період роботи та проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю не підтверджено встановленими законом документами.

Так, приписами п.2 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потерпілі від Чорнобильської катастрофи мають наступні пільги щодо зменшення пенсійного віку особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 2 роки * та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років;

Позивачем на підтвердження права на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку надано наступні документи: особистий паспорт громадянина України, посвідчення громадянина, потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, довідку Олевської міської ради № 3218 від 23.03.2018 на підтвердження постійної прописки та проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю в місті Олевську з 26.04.1986 по 14.10.2010 і з 13.03.2018 (а.с.15), архівну довідку про наявність інформації про нарахування ОСОБА_1, в книгах нарахування заробітної плати працівникам ДП "Олевськторф" (а.с.21), та довідку про постійну роботу в Олевському районному суді Житомирської області з 01.09.1993 по даний час (а.с.19) .

Зі змісту трудової книжки БТ-І № 5751114 встановлено, що ОСОБА_1 з 18.06.1983 року працював в Олевському торфооб'єнанні до 30.08.1993 (реорганізовано: 01.10.1986 в "Олевське торфопідприємство", 17.11.1988 в "Олевськторф") (а.с.16-18).

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. N 106 визначено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, зокрема смт.Олевськ Олевського району Житомирської області відносилось до зони посиленого радіоекологічного контролю.

З приводу відмови відповідача у призначення такої пенсії із зниженням пенсійного віку з тих підстав, що посвідчення видане Олевською райдержадміністрацією, а не обласною державною адміністрацією, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.4 ст.65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на дату видачі посвідчення) видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 25 серпня 1992 року (чинною на момент видачі посвідчення) та постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 "Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться державними адміністраціями областей.

Суд зауважує, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтю 2 (визначення категорії зон радіоактивних забруднених територій) та статтю 23 (компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4) цього Закону виключено.

Рішенням координаційного комітету по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 5.11.1992 № 21 до повноважень Володарсько-Волинської, Коростенської, Ємільчинської, Лугинської, Малинської, Народицької, Новоград-Волинської, Овруцької, Олевської райдержадміністрацій віднесено забезпечення видачі посвідчень потерпілим особам, віднесеним до 4 категорії у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і в строки, затверджені постановою КМУ № 501 від 25.08.1992.

Таким чином, на момент видачі посвідчення ОСОБА_1 10.11.1992 Олевська райдержадміністрація, з метою видачі посвідчень потерпілим особам в стислі строки, була наділена правом видавати посвідчення 4 категорії.

Крім того, у зв'язку з виключенням обумовленої території проживання позивача з переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач позбавлений можливості отримати посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до існуючого порядку.

З огляду на викладене, та те, що посвідчення ОСОБА_1 не визнано недійсним та не скасовано у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на користування пільгами, зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, а тому дії Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є неправомірними.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача переглянути заяву про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку та прийняти рішення є похідною від визнання дій неправомірними. А тому з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку та прийняти відповідне рішення.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність відмови у призначенні пенсії, а тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн про, що свідчить квитанція № 0.0.1000777732.1 від 30.03.2018 (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплаченого судового збору у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Свято-Миколаївська,31, м.Олевськ, Житомирська обл., 11001, ЄДРПОУ 41246527) щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 (вул.Олега Кошового,10, м.Олевськ, Житомирська обл., 11002, інд. код НОМЕР_1) зі зменшенням пенсійного віку.

Зобов'язати Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення з урахуванням норм ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стягнути з Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 704,80 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Панкеєва