Рішення № 73761970, 24.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/5984/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Львів

14 год. 35 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Приймака С.І., представника позивачки ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 товариство «Дельта Банк» про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2 (далі – позивачка, ОСОБА_2Л.) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – відповідач 1, ФГВФО), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 (далі – відповідач 2, Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ «Дельта Банк»), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 товариство «ОСОБА_5, в якій, з врахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог щодо збільшення та уточнення позовних вимог (Т.1, а.с.36-39), просила:

- визнати протиправними (неправомірними незаконними) дії відповідачів про нікчемність Договору банківського вкладу № 002-13405-180215, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк»;

- зобов’язати відповідачів включити позивачку до переліку (реєстру) вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО;

- зобов’язати відповідачів виплатити позивачці гарантовану Фондом суму відшкодування за договором банківського вкладу № 002-13405-180215 від 18.02.2015 року, укладеним між позивачкою та ПАТ «Дельта Банк»;

- відшкодувати позивачці за рахунок відповідачів розмір понесених судових витрат, в тому числі, витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що 18.02.2015 року позивачка уклала договір з ПАТ «Дельта Банк» на суму вкладу 7900 доларів США під 5,5 процентів річних із залученням вкладу на строк до 19.05.2015 року. 30.09.2015 року позивачка направила ФГВФО заяву про виплату суми страхового відшкодування. Відповіді на свою заяву позивачка не отримала. В жовтні 2015 року позивачці стало відомо про прийняття рішення щодо нікчемності Договору банківського вкладу від 18.02.2015 року, про що прийнято наказ № 813 від 16.09.2015 року. На переконання ОСОБА_6 такі дії відповідачів є протиправними та порушують її права. У повідомленні про нікчемність правочину Фонд вказує на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Жодних пільг чи переваг окремим кредиторам договір депозиту з позивачкою не передбачає. Грошові кошти за договором депозиту отримав банк, а не окремі кредитори. За рахунок депозитного внеску позивачки банк отримав актив, яким користувався протягом строку депозиту. Відтак, Фонд безпідставно та необґрунтовано застосував до депозитного договору позивачки п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Договір від 18.02.2015 року не є нікчемним в силу приписів стст.228, 1059 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». У відповідачів визнавати такий нікчемним не було жодних підстав. Позивачка повинна була бути внесеною до переліку вкладників, яким відшкодовується гарантована сума Фондом та мала одержати гарантоване відшкодування вкладу. Проте, її до відповідного переліку не включено, кошти в межах гарантованої суми відшкодування не виплачено, відтак, вона звернулася із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 20.11.2015 року провадження у справі відкрито, а ухвалою від 24.11.2015 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 13.01.2016 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 06.04.2016 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.04.2016 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 01.12.2017 року вказану справу прийнято до провадження суддею Качур Р.П.

Ухвалою від 23.01.2018 року провадження у справі поновлено.

Представник позивачки позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, з врахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог (Т.1, а.с.22-25) та заяві про збільшення та уточнення позовних вимог щодо зобов’язання включення до реєстру та виплати гарантованої суми відшкодування (Т.1, а.с.36-39), Просив позов задовольнити.

Відповідач 1 явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце якого відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином (поштове відправлення повернулось до суду із відміткою відділення поштового зв’язку: “Орган виїхав”), клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Позиція ФГВФО викладена у письмових запереченнях на позовну заяву за вх. № 2403ел від 07.12.2015 року (Т.1, а.с.45-48), відзиві за вх. № 10157 від 14.04.2018 року (Т.2, а.с. 52-56), відповідно до яких відповідач 1 проти позову заперечує повністю. Зазначено, що під час перевірки Уповноваженою особою виявлено та зафіксовано, що кошти на депозитний рахунок, відкритий на ім’я позивачки надійшли шляхом безготівкового переказу коштів в доларах США від власника великого вкладу, який не є стороною депозитного договору - ОСОБА_7, який мав на власних рахунках у банку, який на той час вже неналежно виконував свої зобов’язання, грошові кошти, що перевищували гарантовану суму відшкодування, внаслідок «розбивки» його великого вкладу з метою створення в майбутньому штучного зобов’язання ФГВФО на відшкодування коштів за рахунок держави. Сума, що надійшла на рахунок позивачки не перевищує суми відшкодування фізичним особам, відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». В п. 1.8 депозитного договору між позивачкою та ПАТ «Дельта Банк» від 18.02.2015 року передбачено обов’язок щодо зарахування суми вкладу з власного поточного або депозитного рахунку позивача або готівкою в касу банку. З врахуванням викладеного, зазначена операція є незаконною, оскільки позивачка набула грошові кошти від іншого вкладника в валюті. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не обмежено уповноважену особу Фонду вчинити дії, право на які передбачені іншими нормами права, в тому числі, встановити факт нікчемності правочину, з підстав, що передбачені Цивільним кодексом України, якщо вони містять у собі ознаки, з наявністю яких чинне законодавство пов’язує їх недійсність.

Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, дії Уповноваженої особи правомірними, а позов таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідач 2, Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ «Дельта Банк», у судове засідання не з’явився, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце якого відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином (поштове відправлення повернулось до суду із відміткою відділення поштового зв’язку: «Орган виїхав»). Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту від відповідача 2 не надходило.

Разом з тим, позиція відповідача 2 викладена у запереченні проти адміністративного позову (Т.1, а.с. 54-56), відзиві на позов (Т.1, а.с.154-156), згідно з якою відповідач не погоджується, вважає вимоги позову необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Операція з перерахунку коштів в іноземній валюті в сумі 7900 доларів США з рахунку ОСОБА_7 на рахунок, відкритий на ім’я позивачки, прямо суперечить вимогам Постанови Правління Національного Банку України № 365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України» від 16.09.2013 року та п. 10.19. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 року. Позивачкою не надано доказів перерахування коштів з її рахунку, власного поточного чи вкладного (депозитного), відкритого в банку, чи шляхом внесення коштів на рахунок, відкритий відповідно до договору від 18.02.2015 року через касу банку. Також відповідач 2 зауважив, що грошові кошти для позивачки надходили всупереч умовам Договору, а тому не можуть вважатись вкладом в розумінні ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З огляду на те, що перерахування третьою особою грошових коштів, які обліковувались на його власному рахунку, відкритому в ПАТ «Дельта Банк», на рахунок позивачки фактично порушує умови Договору банківського вкладу (депозиту) та вимоги чинного законодавства, вважає, що відповідачем 2 правомірно визнано нікчемним договір, укладений 18.02.2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та позивачкою та відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім вказаного, зауважено, що Договір банківського вкладу від 18.02.2015 року укладено в період дії постанови Національного банку України № 692/БТ «Про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» від 30.10.2014 року, за якою, зокрема, зупинено відкриття поточних рахунків фізичним особам та зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих в АТ «Дельта Банк». Про цю постанову керівництву повідомлено 15.01.2015 року, чим і обґрунтовано проведення перевірки на предмет виявлення нікчемних правочинів, укладених після цієї дати.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не надходило.

Підстав для відкладення розгляду справи відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України не встановлено.

Суд заслухав позицію представника позивачки та представника відповідача 2, дослідив долучені до матеріали справи письмові докази, фактичні обставини та відповідні їх правовідносини, та встановив таке.

18.02.2015 між ОСОБА_6 та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір банківського 7900,00 доларів США.

За вказаним договором банком відкритий на ім'я позивачки вкладний (депозитний) рахунок № 26304113009757. Процентна ставка на суму вкладу становить 5,5% річних. Нараховані проценти за вкладом виплачуються щомісячно, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів № 26205703774074, відкритий на ім'я вкладника в установі банку. У разі закінчення строку залучення вкладу або в разі дострокового розірвання Договору, вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів № 26205703774074, відкритий на ім'я вкладника в установі банку (Т.1, а.с.8).

Постановою Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 року ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних (Т.1, а.с.60-61).

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 року, яким розпочато з 03.03.2015 процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 (Т.1, а.с.62).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 року внесені зміни до рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» щодо строку запровадження тимчасової адміністрації – на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно (Т.1, а.с.63).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 року строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» та повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 продовжено до 02.10.2015 включно (Т.1, а.с.64).

Тимчасовою адміністрацією Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» видано наказ № 813 «Щодо заходів пов’язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» від 16.09.2015 року, згідно з яким вирішено у зв’язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», призначеною наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» № 408 від 29.05.22015 року нікчемних правочинів відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вирішено, в тому числі, застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за якими було здійснено перерахування коштів за вкладами як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку за переліком у Додатку до наказу, для чого здійснити дії, передбачені пунктами 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 цього наказу, при цьому за вказаними договорами застосувати наслідки нікчемності в порядку визначеному в примітках додатку 4 до цього наказу (Т.1, а.с. 59, 80-84).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02.10.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно (Т.1, а.с.65).

23.09.2015 року позивачка отримала повідомлення від ПАТ «Дельта Банк» про визнання нікчемним договору № 002-13405-180215 від 18.02.2015 року, укладеного між позивачкою та ПАТ «Дельта Банк», згідно з п.7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

29.09.2015 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою про виплату Фондом суми відшкодування (вклад та нараховані відсотки) за її Договором банківського вкладу № 002-13405-180215 від 18.02.2015 року та просила письмово повідомити про порядок одержання гарантованого відшкодування.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо визнання нікчемним договору № 002-13405-180215 від 18.02.2015 року та не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI від 23 лютого 2012 року (далі – Закон № 4452-VI).

Відповідно до визначень, наведених у п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI вклад – це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Приписами ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

За приписами ч. 6-7 ст. 26 Закону № 4452-VI у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 4452-VI правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

За приписами ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

На підставі ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Положеннями п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 9 серпня 2012 року (далі – Положення № 14), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Згідно з п.п. 2, 3 розділу IV Положення № 14 Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Зі змісту наведеного вбачається, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Таким чином, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку. Такий статус передбачає, наявність у банку вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського вкладу.

У відповідності до ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст. 633 цього Кодексу).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно зі ст. 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 30.10.2014 прийнято Постанову Національного Банку України № 692/БТ «Про віднесення AT «Дельта Банк» до категорії проблемних» і, відповідно, з метою стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового становища було запроваджено певну низку обмежень, в тому числі заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Тобто, починаючи з 30.10.2014 року Банку було заборонено приймати депозитні вклади, здійснювати будь-які операції, що призводять до збільшення встановленої державною суми відшкодування.

Доводи про те, що кошти у сумі 7900,00 доларів США надійшли від ОСОБА_7 на рахунок ОСОБА_2 (зафіксовано у виписці по угоді від 18.02.2015 року, Т.1, а.с.12-14), як повернення боргу за розпискою від 11.12.2013 року (Т.1, а.с.75) суд вважає безпідставними, у зв'язку із тим, що такою операцією створено нову особу вкладника і штучно збільшено гарантовану суму відшкодування з боку Фонду, шляхом створення умов для виплати гарантованої суми відшкодування на користь позивачки.

За таких суд вважає обґрунтованими доводи відповідачів, що операція з перерахування коштів від ОСОБА_7 на рахунок позивачки призвела до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а відтак суперечить вимогам Постанови № 692/БТ «Про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» від 30.10.2014 року.

Щодо покликань на те, що операція з переказу коштів в іноземній валюті з рахунку третьої особи на рахунок позивачки суперечить вимогам законодавства та створює підстави для визнання договору банківського вкладу № 002-13405-180215 від 18.02.2015 року нікчемним, суд зазначає таке.

З матеріалів справи встановлено, що в процесі перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» виявлено, що кошти для зарахування на рахунок, за депозитним договором банківського вкладу № 002-13405-180215 від 18.02.2015, укладеним між позивачкою та ПАТ «Дельта Банк», надійшли від фізичної особи ОСОБА_7 у сумі 7900,00 доларів США, що є порушенням умов укладеного договору та п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», затверджених рішенням ради директорів АТ «Дельта Банк» протоколом № 14 від 20.03.2015 року (Т.1, а.с.67-68).

За умовами Договору банківського вкладу позивачці відкрито в ПАТ «Дельта Банк» депозитний рахунок у доларах США, кошти на який (в сумі 7900,00 доларів США) надійшли від іншого клієнта ПАТ «Дельта Банк» – ОСОБА_7

Судом, відповідно до ухвали від 09.02.2018 року витребувано від Акціонерного товариства «Дельта Банк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, належним чином засвідчені копії усіх матеріалів, разом з додатковими угодами та доповненнями до Договору банківського вкладу № 002-13405-180215 від 18.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», за наявності.

Згідно з заявою від 24.04.2018 року за вх. № 11683 від відповідача 2 на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2018 року надано суду належним чином засвідчені копії матеріалів депозитної справи позивачки (Т.2, а.с.71-74). Наявності додаткових угод з позивачкою та ПАТ «Дельта Банк» не виявлено.

Суд вважає необґрунтованими покликання представника позивачки на те, що у п. 1.8. Договору банківського вкладу сторони визначили, що якщо у день укладення сторонами цього договору вкладник не здійснить перерахування коштів, що становить суму вкладу, цей договір вважається таким, що не був укладеним, оскільки останній упускає першу частину цього пункту яким визначено порядок зарахування вкладу на рахунок: з власного поточного чи вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами договору.

Тобто, в контексті зазначеного, перерахування коштів за вкладом передбачає або внесення готівкових коштів через касу банку, або зарахуванням з власного поточного рахунку, відкритого в Банку, або зарахуванням з власного вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.6 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Національного банку України № 516 від 3 грудня 2003 року (далі – Положення № 516), грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Для вкладників – фізичних осіб банк зобов'язаний установлювати однакові типові умови договору банківського вкладу (депозиту) відповідного виду, крім випадків, передбачених законодавством України.

Згідно з п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року (далі – Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу – вкладні (депозитні) рахунки.

Вкладний (депозитний) рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до пункту 10.1 Інструкції № 492 якщо фізична особа не має рахунків у цьому банку, то відкриття вкладного (депозитного) рахунку здійснюється в такому порядку: фізична особа має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Фізична особа-резидент додатково має пред'явити документ, виданий контролюючим органом, що засвідчує реєстрацію фізичної особи-резидента в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; на підставі цих документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію та верифікацію фізичної особи, яка відкриває рахунок; між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок; на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

За приписами п.п. 1.5, 1.6 Інструкції № 492 умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції. Порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

З аналізу наведених положень Інструкції № 492 вбачається, що при відкритті вкладного (депозитного) рахунку фізичної особи (вкладника) кошти на цей рахунок зараховуються саме від особи, яка укладає договір.

Водночас, суд надає правову оцінку і тій обставині, що заборону на зарахування на вкладний (депозитний) рахунок вкладника коштів від третіх осіб (не сторін за договором) прямо передбачено пунктом 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Дельта Банк», затверджених Радою Директорів АТ «Дельта Банк» 20 березня 2013 року. За цими ж Правилами зарахування/внесення вкладу на рахунок має здійснити вкладник (пункт 5.5. Правил).

Позивачку не включено до Переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним договору банківського вкладу від 12 лютого 2015 року на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, відповідно до якого підставою нікчемності правочину є, зокрема, те, що його укладення має на меті надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до п. 1.8 договору та п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається, проте, як зазначав представник позивачки, відповідно до додаткової угоди таку умову було передбачено.

Суд зазначає, що укладення додаткової угоди до договору від 18.02.2015 року матеріалами справи не підтверджено, а за умови існування такої, вказане слід було б розцінювати як надання їй індивідуальних переваг, пільг, перед іншими вкладниками.

За таких обставин аргументи представника позивачки про те, що зарахування на вкладний рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи допускається у випадках, передбачених нормами діючого законодавства та/або Продуктами банку, є необґрунтованими та такими, що суперечать наведеним вище нормам матеріального права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при надсиланні повідомлення про визнання договору банківського вкладу № 002-13405-180215 від 18.02.2015 року відповідачі діяли у спосіб, на підставі, та у межах повноважень, що встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Позивачем не підтверджено долученими до матеріалів справи письмовими доказами обґрунтованості позовних вимог, в той час, як відповідачем повністю спростовано вимоги позовної заяви.

За таких обставин, вимоги позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачкою судові витрати у вигляді судового збору

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволення позову ОСОБА_2 (м. Львів, вул. Литвиненка, 9/14; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 товариство «Дельта Банк» про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивачку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.05.2018 року.

Суддя Качур Р.П.