Рішення № 73761845, 03.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1072/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Управління пенсійного фонду у Галицькому районі м. Львова

Обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова;

- зобов’язати Управління пенсійного фонду у Галицькому районі м. Львова повернути позивачеві 5 років страхового стажу, провести перерахунок пенсії за віком за Списком №2 та дорахувати недоплачену пенсію в розмірі 1% від суми пенсії 1711 грн. з жовтня місяця 2017 р. по березень місяць 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач працювала на ДПНВК «Полярон» в гарячому цеху із шкідливими і важкими умовами праці (робота на дільниці з газом і опроміненням). В 1997 році відповідачем позивачеві призначено пенсію за віком за списком №2 при загальному стажі роботи 34,5 років у віці 50 років із заробітної плати 250 крб. (за період з 1985 по 1990 р.). Далі позивач допрацювала ще 0,5 р. На даний час розмір пенсії позивача становить 1711 грн. Зазначає, що при перерахунку пенсії страховий стаж став чомусь 30 років, тобто Пенсійним фондом безпідставно занижено страховий стаж позивача на 5 років і відповідно зменшено розмір пенсії. Неодноразові звернення позивача в районне відділення пенсійного фонду з проханням провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу роботи 35,1 р. результатів не дали.

До суду 26.04.2018 року надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у якому зазначено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2016 № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" шляхом злиття управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (пр-т. ОСОБА_2, 35, м. Львів 79070; ЄДРПОУ: 20847365) та управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області (вул. Шевченка, 13, м. Пустомити, Львівська обл. 81100; ЄДРПОУ: 22371429), створене Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова (пр-т. ОСОБА_2, 35, м. Львів 79070; ЄДРПОУ: 41249931). Державну реєстрацію новоствореного територіального органу Пенсійного фонду України проведено 31.03.2017. Державну реєстрацію припинення управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова здійснено 03.04.2017. Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. № 1074, права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття.

Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова (пр-т. ОСОБА_2, 35, м. Львів 79070; ЄДРПОУ: 41249931) припинено з 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 821 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке, відповідно до п. 6 Пордяку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (зі змінами і доповненнями), - є правонаступником зазначеного територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін у відносинах щодо якої виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони правонаступником.

З урахуванням вказаної норми Кодексу адміністративного судочинства України судом здійснено заміну відповідача у справі на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України Львівської області.

У поданому Головним управління Пенсійного фонду України Львівської області відзиві відповідач проти позову заперечує повністю. Позиція відповідача полягає у тому, що згідно матеріалів пенсійної справи, позивач перебуває на обліку відповідача з 01.10.1997, як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах (робота за Списком № 2). Загальний стаж роботи (станом на день звернення за призначенням пенсії) становив 29 р. 9 міс, та 9 дн. Пільговий стаж роботи по Списку № 2 становив 11 р. 3 міс. 20 дн. Пунктом "б" ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" (в редакції станом на 21.11.1996 р.) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Таким чином пенсію позивачу призначено на підставі поданих документів про стаж, заробітну плату тощо та згідно чинного законодавства. Вказує, що частинами 3, 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідач вказує, що ні Законом України "Про пенсійне забезпечення", ні Законом-1058 додаткового зарахування до страхового стажу за кожний повний рік стажу роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 - не передбачено. Також, чинним законодавством встановлено, що однією з 2-х підстав зарахування періодів роботи до страхового стажу є сплата страхових внесків страхувальником. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (довідка форми ОК-5) наявні відомості про сплату страхових внесків та, відповідно, про зарахування страхового стажу лише за травень-грудень 2005 року. З огляду на викладене, страховий стаж позивача до 01.01.2004 обчислений на підставі поданих документів, а з 01.01.2004 - на підставі даних персоніфікованого обліку.

Просить у задоволенні позову відмовити повність.

Суд на підставі заяв по суті справи, якими згідно ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, є позов та відзив, та поданих сторонами доказів

встановив:

Позивач перебуває на обліку у відповідача з 01.10.1997, як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах (робота за Списком № 2).

Згідно поданого відповідачем розрахунку розміру пенсії станом на 02.12.1997 року загальний стаж роботи (станом на день звернення за призначенням пенсії) становив 29 р. 9 міс, та 9 дн. Пільговий стаж роботи по Списку № 2 становив 11 р. 3 міс. 20 дн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З поданих відповідачем доказів судом встановлено, що у 1997 році позивачеві пенсія призначена при загальному стажі роботи 29 р. 9 міс, та 9 дн. та пільговому стажі роботи по Списку № 2 - 11 р. 3 міс. 20 дн.

Згідно записів у трудовій книжці (а.с.10) позивач трудову діяльність розпочав у 1967 році, пенсія призначена у 1997 році.

Доказів того, що пенсія позивачеві у 1997 році призначалася при загальному стажі роботи 34,5 роки, як це у позовній заяві зазначає позивач, позивачем не надано і такі у матеріалах справи відсутні, відомості зазначені у трудовій книжці стаж 34,5 роки не підтверджують (а.с.10-14), а відповідно твердження позивача про заниження при перерахунку відповідачем пенсії страхового стажу позивача на 5 років не знайшло свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Пунктом "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції станом на 21.11.1996 р.) передбачалось, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Суд погоджується з доводами відповідача що пенсію позивачу призначено на підставі поданих документів про стаж, заробітну плату та згідно чинного законодавства, доказів протилежного позивачем не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набув чинності з 01.01.2004 року, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

Відповідно до вищенаведеного, період роботи може бути зарахований до страхового стажу тільки за умови сплати страхових внесків.

Статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Ч. 3, 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" додаткового зарахування до страхового стажу за кожний повний рік стажу роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 - не перебачено.

Судом з поданих відповідачем доказів також встановлено, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (довідка форми ОК-5) наявні відомості про сплату страхових внесків та, відповідно, про зарахування страхового стажу позивачеві лише за травень-грудень 2005 року. Відтак відповідачем страховий стаж позивача до 01.01.2004 вірно обчислений на підставі поданих документів, а з 01.01.2004 - на підставі даних персоніфікованого обліку, доказів протилежного позивачем не надано.

Згідно ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведені приписи нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що відповідачем вказані норми дотримані, відтак позовні вимоги є необґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачеві не повертаються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. 1, 2, 5,19, 20, 72, 77, 241-246, 263 , суд, -

ухвалив :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст рішення складено 03.05.2018р.

Суддя Коморний О.І.