Рішення № 73761833, 03.05.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2018 року м. Ужгород№ 807/322/14 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Луцовича М.М.

при секретарі судового засідання Симканич Ю.М.,

сторони в судове засідання не з'явились;

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - відповідач), яким просив суд: 1) скасувати податкові повідомлення-рішення Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби від 12 квітня 2013 року за № 000310702 та № НОМЕР_1; 2) стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору (а.с.3-7).

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що на думку податкової інспекції позивач не міг бути платником єдиного податку у 2011 році і протягом останніх дванадцяти календарних місяців загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг сукупно перевищила 300 000 гривень, і тому податкова дійшла висновку про необхідність обов’язкової реєстрації в якості платника податку на додану вартість з 01.01.2011 року. Про хибність та незаконність такого висновку свідчить, насамперед, п.18 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, яким чітко передбачено, що особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов’язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року було зупинено провадження у даній справі – до вирішення Львівським апеляційним адміністративним судом адміністративної справи за № 807/3353/13-а за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Мукачівської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2013 року №0003091702 (а.с.119, 120).

25 січня 2016 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було поновлено провадження у даній справі у зв’язку з тим, що відпали обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у справі (а.с.138, 139).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 року провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2013 року №0003091702 закрито в силу вимог п.4 ч.1 ст. 238 КАС Украйни.

Сторони в судове засідання не з'явилися, проте надіслали на адресу суду письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою занесеною до журналу судового засідання від 07.11.2017 року, замінено неналежного відповідача на належного, а саме: Мукачівську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на Мукачівську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській області.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду даної адміністративної справи та вбачається із матеріалів такої, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи від 05 серпня 2003 року за № 23820010002024589, виданого виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ за № 709089 (а.с.11, 11 (на звороті)).

Відповідно до довідки Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції за № 7393 від 06 вересня 2012 року, позивач взятий на облік як платник податків (а.с.9).

13 вересня 2012 року Державною податковою адміністрацією України позивачу видано свідоцтво № 200067997 НБ № 0636669 про реєстрацію платника податку на додану вартість, відповідно до якого датою реєстрації платника податку на додану вартість є 11 квітня 2011 року (а.с.10).

Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, 12 лютого 2013 року Мукачівською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів Закарпатської області було розпочато планову документальну виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, в тому числі податку на додану вартість за вказаний період. За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 12 березня 2013 року за № 974/1702/НОМЕР_2, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.13-45).

Слід зазначити, що перевірку проведено за відома та в присутності платника податків суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.13).

На підставі акту перевірки від 12 березня 2013 року за № 974/1702/НОМЕР_2 та виявлених порушень, відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення форми «С» від 12 квітня 2013 року за № НОМЕР_1 відповідно до якого позивачеві було нараховано штраф у розмірі 1,00 грн. та форми «Р» від 12 квітня 2013 року за № НОМЕР_3, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 218912,50 грн. (з яких 176962,00 грн. – за основним платежем та 42951,50 грн. - штрафу) (а.с.60-61).

12 квітня 2013 року відповідачем були скеровані вищезазначені податкові повідомлення-рішення на адресу позивача, що підтверджується супровідним листом Мукачівської ОДПІ від 12 квітня 2013 року за № 2296/10/1702, копія якого наявна матеріалах справи (а.с.12).

Позивач вважаючи вищевказані податкові повідомлення – рішення протиправними, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1-3 ст.86 ПК України встановлено, що 86.1. Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

86.2. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

86.3. Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Згідно положень статті 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" із змінами та доповненнями, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень, а у разі порушення вимог, встановлених ст. 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Платники єдиного податку згідно ст. 4 Указу Президента України ведуть спрощений облік доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат, затвердженої ДПА України від 29.10.1 №599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та його порядку видачі", зареєстрований в Мінюсті України 02.11.1999 року №752/4045.

Статтею 1 Указу визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

В ході перевірки правильності відображення обсягу виручки в звіті платника єдиного податку встановлено розбіжність. Так за результатами 2010 року сумарна по датах виручка, що відображена в книзі обліку доходів і витрат складає 504783 грн., що на 4868 грн. більше ніж у звіті від 04.01.2011 року №141875; у першому кварталі 2011 року за даними книги обліку доходів і витрат відображено виручку у розмірі 489821 грн., що на 438000 грн. більше ніж у звіті від 01.04.2011 року №9001651004. Виходячи з даних, відображених у книзі обліку доходів і витрат позивача, сума перевищення максимального обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, що дає право перебування на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності межах дозволеного Указом, за 2010 рік складає 4783 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що поступлення товарно - матеріальних цінностей за 2010 рік від постачальників-резидентів на суму 111000 грн., від постачальників-нерезидентів на суму 695066,58 грн., згідно з листом Чопської митниці від 12.02.2013 року №1/2-9.42/1307-П вх. №479/9 та від 07.03.2013 року №1/4-9.42/2114 вх. №838/9 вантажно-митні декларації №129 від 26.05.2010 року та №130 від 26.05.2010 року на суми 339056,87 грн. та 356009,71 грн. відповідно. Згідно даних копій вказаних ВМД Позивачем ввезено шини для використання на автобусах та вантажних автомобілях.

Таким чином, вартість відвантаженого товару складає 642425,98 грн. (залишок ТМЦ станом на 01.01.2010 року - 0 грн. "+" прихід ТМЦ 806066,58 грн. залишок ТМЦ 163640,00 грн. "=" 642425,98 грн.)

Згідно наданої відповіді ФОП ОСОБА_2 від 25.02.2013 року дебіторська заборгованість покупців станом на 01.01.2010 року складає 4504,00 грн., станом на 01.01.2011 року - 16822,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного сума виручки, отримана від реалізації ТМЦ становить 630197,89 грн. (дебіторська заборгованість покупців станом на 01.01.2010 року 4504,00 грн. "+" вартість відвантаженого товару 642425,98 грн. "-" дебіторська заборгованість покупців станом на 01.01.2011 року 16822,00 грн. "=" 630107,98 грн. - сума отриманих коштів за відвантажені товарно- матеріальні цінності).

В порушення Закону України від 22.05.2003 року №889-1V "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами і доповненнями, розділу 4 ст. 13 та ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" із змінами та доповненнями Позивачем занижено оподатковуваний дохід у 2010 році в сумі 41307,98 грн., чим занижено сплату в бюджет податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 6196,00 грн.

Відповідно до п. 177.4. ст. 177. розділу IV "Податок на доходи фізичних осіб" Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), "Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

ФОП ОСОБА_1 до складу витрат зайво включив суми податку на додану вартість, що сплачені митним органам в складі сум перерахованих Чопській митниці за митне переоформлення. Сума зайво включених витрат складає 520981,66 грн.

Крім цього, в ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення п. 177.3., п. 177.4. ст. 177. розділу IV "Податок на доходи фізичних осіб" Кодексу - Позивачем зайво включено до валових витрат витрати, які не пов'язані з отриманням доходів в сумі 520981,66 грн.

Відповідно до вимог п.183.10 ст.183 ПК України, встановлено, що будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього розділу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації в якості платника податку на додану вартість.

Виходячи з того, що ФОП ОСОБА_1 не міг бути платником єдиного податку у 2011 році та протягом останніх дванадцяти календарних місяців загальна сума від здійснення постачання товарів/послуг сукупно перевищила 300000,00 грн. (без врахування ПДВ), позивач відповідно до п. 180.1. ст. 180 розділу V "Податок на додану вартість" Кодексу був зобов'язаний зареєструватися як платник податку на додану вартість в органі державної - податкової служби від 01.01.2011 року.

В порушення п. 180.1. ст. 180., п. 183.10. ст. 183. розділу V "Податок на додану вартість" Кодексу ФОП ОСОБА_1 не зареєструвався із 01.01.2011 року платник податку на додану вартість в Мукачівській ОДПІ.

Пунктом 123.1. ст. 123. Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.2. п. 54. цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника штрафу в 25% суми визначеного податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 7. підрозділу 10. розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше однієї гривні за кожне порушення.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд приходить до переконливого висновку, що податкові повідомлення - рішення податкового органу від 12 квітня 2013 року за № 000310702 та № НОМЕР_1 винесені на підставі порушень, які були зафіксовані в акті перевірки та знайшли своє документальне підтвердження в ході розгляду даної адміністративної справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини справи, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 12 квітня 2013 року за № 000310702 та № НОМЕР_1 Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, оскільки відповідачем відповідно до покладеного на нього обов’язку спростовано доводи позивача та підтверджено належними та допустимими доказами факт порушення чинного на момент виникнення спірних відносин законодавства позивачем, а тому даний адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 5,6,9,77,78,90,134,139,205,243-246 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.05.2018 року.

СуддяОСОБА_3