Рішення № 73760920, 26.04.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 квітня 2018 р. Справа № 802/714/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренка І.В.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі – ГУ Держгеокадастр у Вінницькій області, відповідач), в якому просить суд визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, викладену в листі від 23.01.2018 за №Г-23249/0-249/0/95-17, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га на території Томашпільської селищної ради Вінницької області (за межами населеного пункту) та зобов’язати відповідача надати зазначений дозвіл.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в листопаді 2017 року він звернувся до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області, додавши до клопотання низку необхідних документів. Як зазначає позивач, 31.01.2018 він отримав від відповідача лист від .23.01.2018 за №Г-23249/0-249/0/95-17, в якому повідомлено, що земельна ділянка, яку позивач має на меті отримати, передбачена до включення в межі населеного пункту як землі житлової та громадської забудови.

На думку ОСОБА_3, така відмова не ґрунтується на вимогах закону, суперечить статті 118 Земельного кодексу України, якою передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Позивач зазначає, що земельна ділянка, отримати яку він має намір, не сформована, їй не присвоєно кадастровий номер, вона не має межі та площі, про неї інформація не включена у ДЗК, не є об’єктом цивільних прав.

Крім того, позивач вважає, що відповідач надав таку відмову листом, а не наказом, як того вимагається нормативно-правовим актом, яким має керуватися відповідач при розгляді клопотань.

Ухвалою від 03.03.2018 відкрито спрощене провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.

На вказаний адміністративний позов відповідач 27.03.2018 подав відзив, в якому зазначено, що земельна ділянка, яку позивач має на меті отримати, передбачена до включення в межі населеного пункту як землі житлової та громадської забудови. А відтак, на думку представника відповідача, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області правомірно відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки.

Ухвалою від 27.03.2018 суд витребував у Томашпільської селищної ради Вінницької області та зобов'язати надати суду у строк до 09.04.2018 належним чином завірену копію рішення № 339 12 позачергової сесії 8 скликання Томашпільської селищної ради від 06.10.2017 та належним чином завірену копію Генерального плану смт.Томашпіль, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений. Наступне судове засідання призначене на 10.04.2018.

Ухвалою від 10.04.2018 суд витребував у Томашпільської селищної ради Вінницької області належним чином завірену копію з Генерального плану смт.Томашпіль (територія колишнього аеродрому), у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений. Наступне судове засідання призначене на 26.04.2018.

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення по суті позову, аналогічні викладеним в позовній заяві та відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив, що 04.12.2017 ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області. До клопотання позивач додав викопіювання з публічної кадастрової карти України з позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копії паспорту громадянина України, ідентифікаційного коду.

За наслідком розгляду вказаного клопотання дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства позивачу наданий не був, водночас 23.01.2018 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області надало відповідь листом за №Г-23249/0-249/0/95-17, в якому повідомлено, що земельна ділянка, яку позивач має на меті отримати, передбачена до включення в межі населеного пункту як землі житлової та громадської забудови.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується таким.

Земельні правовідносини регулюються Земельним Кодексом України (далі – ЗК України).

Так, відповідно до частини першої статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Частиною другою статті 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому, пунктом "а" частини третьої статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 №15 (далі – Положення №15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Частиною тридцять першою пункту 4 Положення №15 визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 ЗК України).

Частиною 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У такому клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу, може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу на те, що підставами для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можуть бути виключно передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України обставини, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до листа "Щодо розгляду клопотання" від .23.01.2018 за №Г-23249/0-249/0/95-17 позивачеві повідомлено, що земельна ділянка, яку позивач має на меті отримати, передбачена до включення в межі населеного пункту як землі житлової та громадської забудови, а тому ГУ Держгеокадастру відмовляє у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га на території Томашпільської селищної ради Вінницької області на підставі ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Судом досліджено витребувані у Томашпільської селищної ради Вінницької області рішення № 339 12 позачергової сесії 8 скликання Томашпільської селищної ради від 06.10.2017 та викопіювання з Генерального плану смт.Томашпіль.

Так, рішенням 339 12 позачергової сесії 8 скликання Томашпільської селищної ради від 06.10.2017 затверджений Генеральний план смт.Томашпіль Томашпільського району Вінницької області. Відповідно Генерального плану смт.Томашпіль до в межі населеного пункту як землі житлової садибної забудови. Відтак ГУ Держгеокадастру правомірно відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га на території Томашпільської селищної ради Вінницької області на підставі ст. 118 Земельного кодексу України.

При цьому суд не погоджується із посиланням позивача на те, що відповідач за наслідками розгляду клопотання позивача має прийняти рішення у формі наказу, а не листа, що передбачено п. 8 Положення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016.

Так, як уже зазначалось судом вище, положенням ч. 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Разом із тим, дані положення ЗК України не містять приписів відносно того, у якій формі вмотивована відмова має бути оформлена, зокрема наказом.

До того ж, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 за №1391/29521, затверджено Положення про територіальні органи Держгеокадастру.

Відповідно до п. 8 Положення Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Під організаційними документами розуміється група різних за назвою документів, які регламентують діяльність організації, її структурних підрозділів та посадових осіб, закріплюють за ними функції, обов’язки та права. А під розпорядчими документами розуміються документи, за допомогою яких здійснюється розпорядча діяльність, оперативне керівництво у певній установі та організації.

Водночас надання або відмова у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, на переконання суду, не входить до кола тих питань, які мають вирішуватись наказами організаційно-розпорядчого характеру у розумінні п. 8 Положення.

Ефективний спосіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Оскільки оскаржуваним листом вирішено питання про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою обґрунтовано та із посиланням на норми ЗК України, суд не вбачає підстав для визнання такого листа протиправним за формальними мотивами.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем оскаржено відмову, яка оформлена саме у вигляді листа, що свідчить про реалізацію позивачем свого права на судовий захист шляхом позову про визнання протиправною та скасування відмови викладеної у листі від 23.01.2018 за №Г-23249/0-249/0/95-17.

З огляду на викладене, позовна вимога про визнання протиправною та скасування відмови, викладеної у листі від 23.01.2018 за №Г-23249/0-249/0/95-17, не підлягає задоволенню.

Крім того, інша позовна вимога про зобов'язання відповідача розглянути заяву та надати позивачеві дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області, задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від вимоги про скасування відмови, викладеної у листі 23.01.2018 за №Г-23249/0-249/0/95-17.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази надані позивачами, суд доходить висновку, що мотивація, на яку посилаються останні, не дає суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

За приписами статті 139 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_3 (24200, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1)

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63, код ЄДРПОУ 39767547)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович