Ухвала суду № 73757951, 24.04.2018, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2-п/759/8/18

ун. № 759/16376/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого- судді- П'ятничук І.В.,

за участю секретаря- Медвідчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 травня 2017 року по справі №759/16376/15-ц,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 30 травня 2017 року надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 травня 2017 року по цивільній справі за позовом Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 28.09.2017 р. вказана заява залишена без руху та заявнику надано строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

20.20.2017 р. заявник звернувся до суду з клопотанням ро звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 20.10.2017 р. ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено та останньому надано додатковий строк для усунення недоліків.

20.12.2017 р. ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 20 жовтня 2017 р. однак, відповідно до ухвали Апеляційного суду м.Києва від 13.02.2018 р. ухвалено, апеляційну скаргу вважати неподаною та повернути ОСОБА_2

25.01.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, вказуючи на те, що він на даний час є студентом ІІ курсу магістратури заочної форми навчання Юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у нього - заявника відсутній будь-який дохід, оскільки не працює, а тому вказані обставини перешкоджають сплатити судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 05 березня 2018 р. заяву ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 травня 2017 року по справі №759/16376/15-ц,- задоволено. Вирішено відстрочити ОСОБА_2 сплату судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення суду до розгляду даної заяви по суті.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 травня 2017 року по цивільній справі за позовом Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі заявник вказує на те, що рішення суду було ухвалено в відсутності відповідача що не дало йому- відповідачу можливості реалізувати в судовому засіданні свої процесуальні права, а також не досліджено та не з'ясовано усіх фактичних обставин справи, крім того, вказував, що відповідачем не було отримано копію даного рішення суду у встановленому законом порядку та не було повідомлено про час та місце розгляду даної справи. Крім того вказує, що 27.03.2017 р. ним направлено апеляційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2015 р. і оскільки 27.03.2017 р. вказана скарга була отримана судом він в судове засідання не з'явився, однак суд всупереч вимогам інструкції з діловодства справу до апеляційного суду не відправив а провів судовий розгляд. Вважаючи ці обставини достатніми для перегляду заочного рішення суду, просить задовольнити заяву.

Заявник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду даної заяви повідомлявся належним чином, тому суд вважає можливим розглянути заяву в його відсутності.

В судовому засіданні представник позивача Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка щодо задоволення даної заяви заперечував, просив в задоволенні відмовити вказуючи на обставини справи викладені в запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви та перегляду ухваленого судом заочного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено, що заочне рішення Святошинського районного суду м.Києва в справі було ухвалене судом 10 травня 2017 року у відсутності відповідача по справі. Відповідно до вказаного рішення суду, вирішено поновити строк Військовому інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка для звернення до суду та стягнути з ОСОБА_2, на користь Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 79 395,02 грн. та судовий збір в розмірі 1 218,00 грн., а всього 80 613,02 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач був в судому засіданні 02.12.2015 р., про час та місце розгляду справу був повідомлений (а.с. 54), 10.12.2015 р. отримав уточнення позовної заяви в судовому засіданні та про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 62, 67), в подальшому також був присутнім в судовому засіданні 04.02.2016 р., неодноразово викликався в судове засідання у встановленому законом порядку ( а.с. 111, 130, 159), однак про причини своєї неявки суд до відома не ставив, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не надавав.

Таким чином справа була вирішена за правилами ст. 224 ЦПК України (чинної на час винесення заочного рішення ), яке 20.05.2017 р. отримано особисто відповідачем (а.с. 177).

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1 ) залишити заяву без задоволення; 2 ) скасувати заочне рішення і призначити справу до за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення зави про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та ( або ) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд враховує, що при винесенні заочного рішення відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судових засідань, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, які повернулися на адресу суду після вручення судових повісток відповідачем.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 99 « Правил надання послуг поштового зв'язку » , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою « Судова повістка », рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом ( свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо ), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Таким чином, суд вважає, що саме неналежна процесуальна поведінка відповідача стала підставою для неявки останнього до суду та неповідомлення про причини неявки, що не є поважною причиною.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475 / 97 - ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення " № 11 від 17 жовтня 2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( РИМ, 4.XI.1950 ) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Зазначене є завданням цивільного судочинства ( ст. 3 ЦПК України )

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного ( без невиправданих зволікань ) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади ( насамперед суду ); характер процесу та його значення для заявника ( справи " Федіна проти України " від 02 вересня 2010 року, " Смірнова проти України " від 08 листопада 2005 року, " Матіка проти Румунії " від 02 листопада 2006 року, " Літоселітіс проти Греції " від 05 лютого 2004 року та інші ).

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011, роз'яснив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь - кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Таким чином обставини на які посилається заявник не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне залишити заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст. 284- 287ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 травня 2017 року по справі №759/16376/15-ц - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст. 2887 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку встановленому цим Кодексом.

Суддя І.В.П'ятничук