Постанова № 73757916, 18.01.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17612/17-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Цокол Л.І. ,

при секретарі Стороженко С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Києва про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог закону,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, позивач обґрунтовує тим, що позивач перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у розмірі 82% від заробітної плати (за матеріалами пенсійної справи - довічно). В березні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії за період з січня 2014 року по грудень 2016 включно та надав оригінали довідок про заробітню плату для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 10 лютого 2017 року № 2772/5/17, № 2774/5/17, № 2777/5/17, № 2778/5/17, № 2779/5/17, № 2780/5/17. Відповідач, розглянувши заяву про проведення перерахунку пенсії відмовив у її здійсненні. Такі дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії позивача та виплати довічного грошового утримання є незаконними і такими, що не відповідають положенням чинного законодавства, порушують право на соціальний захист, гарантований ст. 46 Конституції України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Тому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просив суд визнати бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва щодо не проведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 шомісячного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року протиправною та стягнути з відповідача заборгованість по довічному утриманню судді у відставці за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року в сумі 250 249,98 грн.

06 квітня 2017 року відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачу подати письмові заперечення.

06 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поовних вимог з 01.01.2014 по 01.09.2016 ухвалою суду залишені без розгляду, проте ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року вказану ухвалу скасовано та справу направлено для продовження розгляду справи у повному обсязі.

30 червня 2017 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено судовий розгляд в загальному порядку.

15 вересня 2017 року розпочато судовий розгляд по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав вимоги адміністративного позову та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Овчиннікова .Н.О. проти задоволення позовних вимог заперечувала посилаючись на обставини, що були викладенні у запереченнях, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача повно, об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453, яке призначене у розмірі 82 відсотка грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді та згідно довідки Апеляційного суду Закарпатської області № 150(б) від 18.11.2008 року.

02 березня 2017 року ОСОБА_1 подав до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва заяву про перерахунок пенсії за період з січня 2014 року по грудень 2016 року включно, надавши оригінали довідок про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 10 лютого 2017 року № 2772/5/17, № 2774/5/17, № 2777/5/17, № 2778/5/17, № 2779/5/17, № 2780/5/17.

Впродовж розгляду справи відповідач частково погасив наявну заборгованість та надав документи про виплати довічного грошового утримання позивача в спірний період. Віповідач надав позивачу дві відповіді - лист від 20 жовтня 2017 року № 24961/04/0-2271 та лист від 14 листопада 2017 року № 27352/04/0-2271/1 - щодо суми та періоду виплат довічного утримання за період 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

12 квітня 2017 року відповідач перерахував позивачу 151 778,09 грн. (сума складається з довічного грошового забезпечення за квітнень 2017 року в сумі 22 369,60 грн. та 129 408,49 грн перерахунку довічного грошового утримання за період з 01 червня по 31 грудня 2016 року), що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 01.01.2017 по 27.10.2017 року, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно довідок Апеляційного суду Закарпатської області сума грошового утримання судді на посаді аналогічній, яку займав позивач за період з 01 січня 2014 року по 31 серпня 2015 року становить - 20 766,90 грн.; 01 вересня 2015 по 30 квітня 2016 року - 23 494,90 грн.; з 01 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року - 24 722,50 грн.; з 01 по 31 грудня 2016 року - 27 280,00 грн.

З 15.12.2017 року діє Кодекс адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року.

Відповідно до п.10 ч.1 Перехідних Положень справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч.3 ст.30 КАС України, справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи Державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачає Конституція та закони України.

Ст. 22 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав и свобод.

Відповідно до ст. 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян встановлене законами України є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Законом України «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон) врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів. Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до п. 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року за № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає в гарантованій державою щомісячній, звільненій від сплати податків грошової виплати, яка призначена забезпечити їх належне матеріальне утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді.

В цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності.

Разом з тим, Конституційний Суд України у рішенні від 03.06.2013 року за № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а , отже, суперечить ч.1 ст. 55 Конституції України (абзац другий пункт 3 мотивувальної частини).

Згідно з п. 3 рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року за №4-рп/2016 щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, яка повинна забезпечити належне матеріальне утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Згідно зі ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Зазначений підхід щодо забезпечення незалежності суддів закріплено також у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (04.11.1950р.), ратифікованій Верховною Радою України 17.07.1997р.,та в інших міжнародних правових актах, зокрема: Основні принципи незалежності судових органів (ухв.резолюцією 40/32 від 29.11.1985р. та 40/146 від 13.12.1985р. Генеральної Асамблеї ООН, Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів (затв.24.05.1989р. Резолюцією 1989/60 Економічної і Соціальної Ради ООН.). Цей підхід підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини.

Враховуючи те, що позивач є суддею у відставці, а відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про статус суддів", що був чинний на час призначення йому довічного грошового утримання, за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку, з огляду на положення статті 19 Конституції України, суд вважає, що відповідач мав здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ч.3 ст.138 Закону № 2453 з метою приведення розміру такого утримання у відповідність з розміром утримання судді, що працює на посаді без обмеження граничним розміром. Отже, бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачеві перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці є протиправною.

Так як судом визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні позивачу перерахунку, то підлягають задоволенню вимоги позову в частині зобовязання вчинити певні дії. Відповідача слід зобов'язати провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI з урахуванням вже проведених виплат.

Враховуючи, що вирішення вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання призначеного позивачу відноситься до компетенції відповідача, суд окремо не вирішував вимогу стягнення суми заборгованості по довічному грошовому утриманню судді у розмірі 250 249,98 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.9-15, ч.3 ст.30,ст.ст. 90, 94, 122, ст.ст. 241-246, 295,п.10 ч.1 Перехідних положень КАС України, ст.19 Конституції України, ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів, ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції 2010 року), суд-

В И Р І Ш И В:

вимоги задовольнити частково. Визнати бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва щодо не проведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відсатвці за період з 01 січня 2014 року по 01 червня 2016 року -протиправною. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Києва провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня 2014 року по 01 червня 2016 року на підставі ст.129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"з урахуванням проведених виплат.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 03.05.2018.

Суддя Л.І.Цокол