Рішення № 73757184, 19.04.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8332/17

Провадження №: 2/752/1043/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Веременко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, від імені та в інтересах ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії, третя особа Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

встановив:

ОСОБА_1, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2, звернулася в суд з позовом про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії, заявивши вимоги до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_2 з 2004 року зареєстрований та проживає за адресою - АДРЕСА_3 належить до комунальної власності Голосіївської громади м. Києва. У жовтні 2016 року ОСОБА_2 втретє звернувся до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації щодо приватизації квартири в якій він зареєстрований та проживає, однак листом від 09.11.2016 року №100-100/оп/с-1587-4678-4 йому відмовлено у приватизації з посиланням на те, що земельна ділянка, на якій розташований будинок по вулиці АДРЕСА_2 входить до Південного історичного ареалу, до зони охорони пам»яток археології та археологічних об»єктів, розташованих у межах м. Києва. Таку відмову Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації вважає протиправною, оскільки зазначені підстави для відмови не ґрунтуються на положеннях п. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до Закону країни «Про перелік пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» було затверджено перелік пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, до якого будівля по АДРЕСА_2 не віднесена до пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Також послалася на те, що Законом України «Про охорону культурної спадщини», а саме статтею 18 визначено,що об»єкти культурної спадщини , що є пам»ятками (за винятком пам»яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчуженні, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Пам»ятка культурної спадщмнм - це об»єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам»яток України. Будинок т по АДРЕСА_2 в м. Києві не внесено до Державного реєстру нерухомих пам»яток України, що підтверджено Управлінням охорони культурної спадщини листом від 10.01.2014 року №066/07-30-5. Наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 25.06.2011 року №10\38-АДРЕСА_4 включений до Переліку щойно виявлених об»єктів культурної спадщини м. Києва - пам»яток історії. Погодження на відчуження щойно виявленого об»єкту культурної спадщини законодавством України не передбачено. Земельна ділянка, на якій розташований будинок АДРЕСА_2 входить лише до зони охорони пам»яток археології та археологічних об»єктів, розташованих у межах м. Києва і не знаходиться в межах території архітектурного заповідника «Китаєво» та території меж колишнього монастиря і трьох курганних груп «Китаєво», а тому обмежень щодо приватизації вказаного будинку не існує.

Посилаючись на те, що чинне законодавство України забороняє приватизацію лише тих квартир (будинків), розташованих на територіях історико-культурних заповідників, які є пам»ятками культурної спадщини та знаходяться у переліку пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України. Законодавством України прямо не заборонено приватизацію інших житлових будинків (квартир у будинках), які розташовані на території історико-культурного заповідника в м. Києві і не включені до Переліку пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України. Закон України «Про перелік пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» є спеціальним законом у сфері регулювання відносин щодо приватизації пам»яток культурної спадщини, прийнятий після прийняття Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а тому за умови наявності колізії у правовому регулюванні відносин щодо приватизації квартир (будинків), розташованих на територіях історико-культурних заповідників між Зконом України «Про перелік пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» та п. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» необхідно застосувати Закон України «Про перелік пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації». Просила визнати незаконною відмову Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації у приватизації квартири АДРЕСА_2,що знаходиться в будинку АДРЕСА_2, зобов»язати Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію прийняти рішення про безоплатну передачу у приватну власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2

Ухвалою суду від 11.07.2017 року замінено залученого відповідача Голосіївську районну в м. Києві державну адміністрацію на Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, а також третю особу Управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації на Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник заявлені вимоги з зазначених у позовній заяві підстав підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, у судове засідання не з»явився, на адресу суду надіслано письмові заперечення.

Відповідно до змісту письмових заперечень відповідача порядок проведення процедури приватизації встановлено Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Про приватизацію державного житлового фонду» та Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 16.12.2009 року №396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян». Перелік житлових приміщень, які підлягають приватизації визначений у частинах першій та другій статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Житлове приміщення, яке бажає приватизувати позивач не підлягає приватизації, оскільки квартира розташована у будинку АДРЕСА_2, що належить до зони охоронюваного ландшафту, а будинок перебуває на обліку як щойно виявлений об»єкт культурної спадщини та розташований в межах охоронної зони. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об»єкти культурної спадщини, що є пам»ятками ( за винятком пам»яток , відчуження або передача яких обмежується законодавчим и актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Пам»ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам»ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам»ятки, робіт, які майбутній власик зобов»язується провести на пам»ятці з метою утримання її в належному стані. Перелік пам»яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам»яток, їх комплексів (ансамблів) , історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам»яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Закони України «Про перелік пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» та «Про охорону культурної спадщини» є спеціальними законами у сфері регулювання відносин щодо приватизації пам»яток культурної спадщини, відповідно є обов»язковими при застосуванні у вирішенні заявленого спору, а тому підстави для для визнання дій протиправним щодо відмови у приватизації квартири АДРЕСА_2 та зобов»язання приватизувати цю ж квартиру відсутні, просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2

Представник третьої особи Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги ОСОБА_2 не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки будинок по вулиці АДРЕСА_2 розташований в межах території пам»ятки архітектури національного значення згідно з проектом зон охорони комплексу пам»яток архітектури Китаївської пустині, а землі на яких розташовані пам»ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території належать джо земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. Просила відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 необхідно відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 17.11.2004 року зареєстрований та проживає за адресою - АДРЕСА_2 (а.с.8).

За даними довідки по формі №3 виданої 07.12.2016 року №7179 будинок АДРЕСА_2 перебуває на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва», форма власності житла місцевих рад, відповідно належить до комунальної власності Голосіївської громади м. Києва.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 у жовтні 2016 року звертався до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації щодо приватизації квартири АДРЕСА_2 в якій він зареєстрований та проживає.

Листом від 09.11.2016 року №100-100/оп/с-1587-4678-4 ОСОБА_2 було відмовлено у приватизації з посиланням на те, що будинок АДРЕСА_2 наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 25.06.2011 року №10\38-11 включений до переліку щойно виявлених об»єктів культурної спадщини м. Києва (дача ОСОБА_5), а земельна ділянка, на якій розташована будівля будинку по вулиці АДРЕСА_2 входить до Південного історичного ареалу, до зони охорони пам»яток археології та археологічних об»єктів, розташованих у межах м. Києва (а.с. 9).

Розпорядженням Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 10.02.2016 року №59 затверджено Положення про управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації , відповідно до якого управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації є юридичною особою, до складу якого входить структурний підрозділ, що здійснює функції органу приватизації житлового фонду (відділ приватизації житлового фонду) (а.с.74-75)..

Залучений до участі у справі відповідач Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації позовні вимоги ОСОБА_2 не визнало з посиланням на те, що будинок АДРЕСА_2 розташований на території Китаєва в межах колишнього монастиря та входить до архітектурного заповідника, а територія Китаєва в межах городища і трьох курганних груп - до археологічного заповідника, вулиця Китаївська належить до зони охоронюваного ландшафту. Будинок АДРЕСА_2 перебуває на обліку як щойно виявлений об»єкт культурної спадщини, а у відповідності до проекту зон охорони комплексу пам»яток архітектури Китаївської пустині встановлено, що будинок АДРЕСА_2 розташований в межах охоронної зони. Також відповідач у своїх запереченнях посилається на правила ст. 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Пуктом 2 ст. 2 зазначеного вище Закону, не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам»яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких не можливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов»язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 року №979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам»яток історії та культури в м. Києві», а саме пунктом 1.1.12. визначено, що комплекс пам»яток архітектури монастиря в межах її існуючої території Китаєво є історико-культурним (архіктурним) заповідником, а пунктом 3.4.2. район вулиці Китаївської віднесено до зони охоронюваного ландшафту (а.с.105-108).

За даними витягу із додатку до наказу Головного управління охорони культурної спадщини від 25.06.2011 року №10\38-11 «Про занесення до переліку щойно виявлених об»єктів культурної спадщини м. Києва» - будинок АДРЕСА_2, споруджений у першій половині двадцятого століття є будинок-дача ОСОБА_5 - історія (а.с.11).

Управління охорони культурної спадщини, листом від 18.07.2013 року повідомляло, що будинок на вулиці АДРЕСА_2 - дача ОСОБА_5 перебуває на обліку, як щойно виявлений об»єкт культурної спадщини за наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 25.06.2011 року №10\38-11. У відповідності до проекту зон охорони комплексу пам»яток архітектури Китаївської пустині (проект затверджено Головою Державної служби з питань національної культурної спадщини від 07.08.2008) встановлено, що в межах території пам»ятки архітектури національного значення розташовані будинки 15\1, 15\2, 15\4, 15\6, 15\7, 15\8; 32\1, 32\2, 32\3, 32-а, 32-б, 32\4; в межах охоронної зони розташовані будинки: 13\7, 32\3а, 32\5, 32\6. 32\9.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», землі на яких розташовані пам»ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

За правилами ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», зони охорони пам»ятки - це встановлювані навколо пам»ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, а статтею 18 цього ж Закону визначено, що об»єкти культурної спадщини, що є пам»ятками (за винятком пам»яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Пам»ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам»ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам»ятки, робіт, які майбутній власник зобов»язується провести на пам»ятці з метою утримання її в належному стані. Перелік пам»яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України. Пам»ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам»яткою, ха винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам»ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Таку відмову Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації вважає протиправною, оскільки зазначені підстави для відмови не ґрунтуються на положеннях п. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до Закону країни «Про перелік пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» було затверджено перелік пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, до якого будівля по АДРЕСА_2 не віднесена до пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Також послалася на те, що Законом України «Про охорону культурної спадщини», а саме статтею 18 визначено,що об»єкти культурної спадщини , що є пам»ятками (за винятком пам»яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчуженні, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Пам»ятка культурної спадщмнм - це об»єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам»яток України. Будинок т по АДРЕСА_2 в м. Києві не внесено до Державного реєстру нерухомих пам»яток України, що підтверджено Управлінням охорони культурної спадщини листом від 10.01.2014 року №066/07-30-5. Наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 25.06.2011 року №10\38-АДРЕСА_4 включений до Переліку щойно виявлених об»єктів культурної спадщини м. Києва - пам»яток історії. Погодження на відчуження щойно виявленого об»єкту культурної спадщини законодавством України не передбачено. Земельна ділянка, на якій розташований будинок АДРЕСА_2 входить лише до зони охорони пам»яток археології та археологічних об»єктів, розташованих у межах м. Києва і не знаходиться в межах території архітектурного заповідника «Китаєво» та території меж колишнього монастиря і трьох курганних груп «Китаєво», а тому обмежень щодо приватизації вказаного будинку не існує.

Посилаючись на те, що чинне законодавство України забороняє приватизацію лише тих квартир (будинків), розташованих на територіях історико-культурних заповідників, які є пам»ятками культурної спадщини та знаходяться у переліку пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України. Законодавством України прямо не заборонено приватизацію інших житлових будинків (квартир у будинках), які розташовані на території історико-культурного заповідника в м. Києві і не включені до Переліку пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України. Закон України «Про перелік пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» є спеціальним законом у сфері регулювання відносин щодо приватизації пам»яток культурної спадщини, прийнятий після прийняття Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а тому за умови наявності колізії у правовому регулюванні відносин щодо приватизації квартир (будинків), розташованих на територіях історико-культурних заповідників між Зконом України «Про перелік пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» та п. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» необхідно застосувати Закон України «Про перелік пам»яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації». Просила визнати незаконною відмову Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації у приватизації квартири АДРЕСА_2,що знаходиться в будинку АДРЕСА_2, зобов»язати Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію прийняти рішення про безоплатну передачу у приватну власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1, від імені та в інтересах ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії, третя особа Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Суддя К.Г. Плахотнюк