Постанова № 73755702, 17.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року

м. Харків

Справа № 638/12578/17

Провадження № 22ц/790/1427/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів:

головуючого - Бровченко І.О.

суддів - Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Афоніна К.О.

імена (найменування) сторін:

позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради

відповідач - ОСОБА_1

інші учасники справи:

третя особа - Харківська міська рада

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року в складі судді Шишкіна О.В. за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, яким просив суд визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у запропонованій редакції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що згідно з інформації, яка вказана у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 31 березня 2016 року № ХК 142160910241, ОСОБА_1 є замовником реконструкції квартири АДРЕСА_1 під магазин. Обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту Законом України «Про регулювання містобудування діяльності» покладено саме на замовника такого будівництва. Водночас, ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об'єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов'язань та вимог, які прямо передбачені Законом України Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Невиконання такого зобов'язання не звільняє відповідача від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі при проведені реконструкції нерухомого майна. Такою відмовою відповідач порушує права та інтереси територіальної громади міста Харкова на отримання коштів пайової участі на розвиток створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити через його безпідставність у зв'язку із скасуванням декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова задоволено.

Суд вирішив визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834) в наступній редакції:

ДОГОВІР №

про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

м. Харків «___» ___201___р.

Департамент економіки та комунального майна, іменований надалі «Департамент», в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_3, що діє на підставі Положення про Департамент економіки та комунального майна, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 № 7/15 «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання» з однієї сторони, та з іншої сторони ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), іменований надалі «Замовник», на виконання Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 (із змінами), уклали цей договір про наступне.

1. Предмет договору

1.1 Цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі «Замовника» у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції квартири № 146 в житловому будинку 31 по пр. Людвіга Свободи в м. Харкові під магазин.

2. Обов'язки сторін

2.1. «Замовник»:

2.1.1 Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - 31518921700002, МФО - 851011, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у місті Харкові Харківської області) коштів у розмірі 206652, 29 ( двісті шість тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні 29 копійок), згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова, який додається.

2.1.2 Сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом десяти календарних днів з дня укладання даного договору.

2.2 «Департамент»:

2.2.1 На запит «Замовника» надає лист про підтвердження факту повної сплати пайового внеску після остаточного розрахунку по укладеним договорам про пайову участь на підставі даних Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради.

3. Відповідальність сторін

3.1 У разі невиконання або неналежного виконання «Замовником» обов'язків, передбачених п. 2.1. цього договору, «Замовник» сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25 % від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

4. Час та дія договору

4.1Договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладання цього договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

5. Зміна та розірвання договору

5.1 Зміна та розірвання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

5.2 Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

5.3 Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

5.4 У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5.5 Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

6.Особливі умови

6.1. З питань, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

6.2 Умови договору можуть бути змінені або доповнені тільки з письмової згоди сторін і оформляються додатковою угодою до договору.

6.3 У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) будь-якої із сторін цього договору, права та обов'язки за цим договором переходять до правонаступників.

6.4 У разі зміни власника нерухомого майна, зазначеного в п. 1.1. договору, права та обов'язки щодо виконання умов договору переходять до нового власника.

6.5 Спори, що виникають між сторонами при виконанні, розірванні, або припиненні договору, вирішуються у судовому порядку.

6.6 Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

6.7 Цей договір складений у 2-х примірниках, які мають силу оригіналу.

7. Адреса та реквізити сторін

Від «Департаменту»

Заступник міського голови -

директор Департаменту економіки

та комунального майна

код ЄДРПОУ 25610834

_____ОСОБА_3АДРЕСА_2Від «Замовника»

ОСОБА_1

_______ (підпис) ПІБ

Ідентифікаційний номер НОМЕР_1

Днем укладення договору вважати день набрання рішенням суду законної сили.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що відповідач не повинен приймати участь у розвитку інфраструктури, оскільки декларація про готовність до експлуатації об'єкта була скасована. Окрім того, зазначає, що судом невірно визначено розмір пайової участі.

Представник позивача на апеляційну скаргу подав відзив, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими.

Вислухавши суддю доповідача, з'ясувавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягають задоволенню, а рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року скасуванню.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року.

Згідно з Перехідними положеннями ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведеність представником позивача обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо ухилення відповідача від укладення договору та спонукання його до участі у розвитку інфраструктури міста Харкова.

Однак, погодитися з таким рішенням неможливо виходячи з наступного.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Вказаним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка мала намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

У статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що під плануванням і забудовою територій слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Відповідно до положень п.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45, будівництво це нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва.

У пункті 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, визначено, що будівельні роботи це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно з пунктом 2 Порядку виконання будівельних робіт будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу місцезнаходженням об'єкта будівництва або реєстрації відповідною Інспекцією декларації щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності.

У розумінні статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проведені відповідачами будівельні роботи з реконструкції об'єкта будівництва є саме такими будівельними роботами, за виконання яких законодавством передбачена обов'язкова пайова участь відповідачів у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповідно до положень статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

На виконання п. 1 ст. 40 Закону рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804, затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі Порядок), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Харківською міською радою, тому відповідно до норм ч. 1ст. 144 Конституції України, є нормативно-правовим актом, і є обов'язковим до виконання на території м. Харкова.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22 травня 2013 року № 319 внесені зміни до рішення виконавчого комітету від 09 листопада 2011 року № 804, в частині викладення у новій редакції Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова та затвердження типового попереднього договору та договору про пайову участь.

Відповідно до цього Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури м. Харкова є обов'язковою для всіх замовників (фізичних осіб - підприємців, фізичних та юридичних осіб), які мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, технічне переоснащення та реставрацію (далі - будівництво) об'єкта містобудування на території м. Харкова, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об'єкта будівництва.

Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладання договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, які укладаються з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Статтею 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області було зареєстровано декларацію № 082160320544 про початок виконання будівельних робіт по реконструкції квартири АДРЕСА_1. Замовником реконструкції є ОСОБА_1

У відповідача як замовника, яка мала намір щодо реконструкції квартири під магазин, обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова виник на підставі імперативної норми п. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» саме 01 лютого 2016 року з дати реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що встановлено факт реконструкції нежитлових приміщень та введення об'єкту в експлуатацію без укладання договору про пайову участь забудовника в розвитку інфраструктури м. Харкова.

Разом з тим, поза увагою суду залишилися заперечення представника відповідача в частині скасування декларації. Суд не сприяв всебічному та повному з'ясуванню обставин справи, а лише формально послався, що твердження представника відповідача про скасування декларації у судовому засіданні свого підтвердження не знайшли.

Так, з наданого відповідачем в обгрунтування доводів апеляційної скарги листа Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю від 31 серпня 2016 року за вих. № 1143/0/250-16 вбачається, що наказом Інспекції від 31 серпня 2016 року скасовано реєстрацію наступних декларацій:

- про початок виконання будівельних робіт, що зареєстрована 01 лютого 2016 року № ХК 082160320544 на об'єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під магазин» (замовник ОСОБА_1);

- про готовність об'єкта до експлуатації, що зареєстрована 31 березня 2016 року № ХК 142160910241 на об'єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під магазин» (замовник ОСОБА_1).

Таким чином, на час звернення Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до суду з позовом декларація про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об'єкта до експлуатації вже були скасовані. Доказів того, що після 31 серпня 2016 року малась інша декларація на початок виконання будівельних робіт, матеріали справи не містять, представником позивача в обгрунтування своїх позовних вимог та заперечень на апеляційну скаргу не надано.

Враховуючи, що на час звернення до суду з позовом (21 серпня 2017 року) декларація про початок виконання будівельних робіт була скасована (31 серпня 2016 року ), відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання укладеним договору про пайову участь у розвиток інфраструктури м. Харкова.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки районний суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; при ухваленні судового рішення були порушені норми матеріального права, то відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат понесених ОСОБА_1 у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 , 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року скасувати ухвалити нове.

У задоволені позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова - відмовити.

Стягнути з Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1760 грн. понесені у зв'язку з переглядом справи у суді першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 квітня 2018 року.

Головуючий

Судді