Ухвала суду № 73750019, 03.05.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 655/293/17 Головуючий в І інстанції: Посунько Г. А.

Номер провадження: 11-кп/791/391/18 Доповідач: Калініна О. В.

Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: Калініної О.В.

суддів: Коломієць Н.О.

ОСОБА_1

при секретарі: Ткаченко А.К.

за участі прокурора: Безушко Т.Г.

адвоката: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Горностаївського районного суду Херсонської області від 16 лютого 2018 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого ,

11 липня 1996 року вироком Горностаївського районного суду Херсонської області за ч.3 ст.81 КК України ;

04 квітня 1997 року вироком Горностаївського районного суду Херсонської області за ч.3 ст.140, ст.43, ст.44 КК України (1963 року) на три роки шість місяців позбавлення волі - звільнений 04 жовтня 2000 року після відбуття строку покарання;

21 травня 2002 року вироком Херсонського обласного суду за ч.3 ст.186, ч.3 ст.185 КК України та ч.2 ст.140, ст.42 КК України (1963 року) на п'ять років шість місяців позбавлення волі - звільнений 29 листопада 2006 року після відбуття строку покарання;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Горностаївського районного суду Херсонської області від 16 лютого 2018 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з поміщенням засудженого до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховано з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 не обирався.

Цим вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 09 березня 2017 року в період часу з 13 год. 45 хв. до 14 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись з дозволу господині в житловому будинку потерпілої ОСОБА_4 по вулиці Партизанська, 10 в с.Каїри Горностаївського району Херсонської області, повторно, умисно, відкрито для потерпілої та іншої особи (ОСОБА_5), з корисливих мотивів, викрав з лівої кишені халату потерпілої ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 847 грн., чим заподіяв останній майнову шкоду на вказану суму.

Суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 посилається на незаконність вироку через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, просить вирок змінити, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків відповідно до п 3,4. ч.1 ст.76 КК України. В решті вирок залишити без змін.

Фактичні обставини кримінального провадження та доведеність винуватості ОСОБА_3 не оспорює.

Захисник стверджує, що призначаючи покарання суд не в повній мірі врахував наявність обставин, що пом’якшують покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, те, що ОСОБА_3 давав правдиві показання. Сукупність помякшуючих обставин навіть при наявності попередніх судимостей за раніше вчинені корисливі злочини дає відповідно до ст.75 КК України право звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Інші учасники судового провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідь судді, думку адвоката ОСОБА_2, який підтримав вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених і викладених у вироку обставин та кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 186 КК України в апеляційній скарзі захисником не оспорюються, а тому вирок суду в цій частині відповідно до положень ч 1 ст. 404 КПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Доводи апелянта щодо несправедливості призначеного ОСОБА_3 покарання колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як видно із матеріалів провадження ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні корисливого злочину, який віднесено до категорії тяжких. Раніше ОСОБА_3 неодноразово притягувався до криімнальної відповідальності за скоєння злочинів проти власності , в т.ч. і тяжких, а також за скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів , що характеризує його як особу , яка схильна до скоєння злочинів.

Обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, суспільно- корисною діяльністю не займається.

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд визнав вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп’яніння.

Саме наявність обставин, що помякшують покарання і дали суду підстави для призначення покарання в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України .

Але тіж самі помякшуючі обставини не можуть бути визнані одночасно і підставою для висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання із випробуванням, як на тому наполягає захисник.

Тяжкість скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого , що характеризують його у соціально- побутовому плані, наявність обставини, що обтяжує покарання у своїй сукупності дали суду підстави для вірного висновку , що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах реального відбування призначеного йому покарання

Апеляційна скарга захисника не містить переконливих доводів того, що призначене обвинуваченному покарання є несправедливим через його надмірну суворість. Захисник не довів наявність обставин які істотно знижуть суспільну небезпечність обвинуваченого і можуть свідчить про те, що звільнення від відбування призначеного йому покарання із випробуванням зможе запобігти вчиненню нових злочинів та забезпечить виправлення обвинуваченого.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування чи зміни оскаржуваного вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Горностаївського районного суду Херсонської області від 16 лютого 2018 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом трьох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.

Судді: (три підписи)

О.В. ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_1

Копія вірна, ухвала набирає законної сили 03.05.2018 року

Суддя: О.В. Калініна