Постанова № 73749895, 02.05.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/2814/13-ц Номер провадження 22-ц/786/901/18Головуючий у 1-й інстанції Крючко Н. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

02 травня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А. Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

учасники справа:

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ПАТ «УкрСибБанк» в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2

на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2018 року

ухвалену суддею Крючко Н.І., повний текст ухвали складено - дати не вказано

у справі за позовом ПАТ «УкрСибБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11328502000 від 05.06.2008 року та відсотків нарахованих за користування кредитом, стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, –

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року ПАТ «Укрсиббанк» в особі представника позивача ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11328502000 від 05.06.2008 року та процентів, нарахованих за користування кредитом.

Ухвалою від 03 квітня 2014 року цивільну справу № 553/2841/13ц, провадження № 2/553/38/2014, за позовом ПАТ «УкрСиббак» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів нарахованих за користування кредитом та цивільну справу № 553/2814/13ц, провадження № 2/553/37/2014, за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки обєднано в одне провадження.

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2014 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено в повному обсязі в зв’язку з необґрунтованістю позовних вимог (т.3 а.с.2-4).

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29 липня 2014 року рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2014 року залишено без змін (т.3 а.с. 83-88).

Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 10 грудня 2014 року рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2014 та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 липня 2014 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.3 а.с. 168-170).

11 лютого 2015 року дана справа надійшла до Ленінського районного суду на новий судовий розгляд (т.3 а.с.173).

14 лютого 2015 року ухвалою суду відкрито провадження у справі (т. 3 а.с. 175-176).

Ухвалою суду від 13.12.2016 року по справі призначено судово економічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Полтавського відділення Харківського науково дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_8 (т.5 а.с. 69-74).

31 серпня 2017 року провадження у справі відновлено (т.6 а.с. 116-117).

Справа призначалася до судового розгляду на 13.09.2017 р., на 20.10.2017 р., на 20.11.2017 р., на 26.12.2017 р., на 13.02.2018 р. (т.6 а.с. 123, 145-136, 147, 157).

17.01.2018 р. до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог (т.6 а.с.184-185).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2018 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження зі стадії судового розгляду у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду на 13.03.2018 р. (т.6 а.с. 226).

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСибБанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2018 рокускасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З 15 грудня 2017 року Цивільний процесуальний кодекс України діє в редакції, затвердженій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року.

Згідно п. 9 ч.1 розділу ХІII ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, розгляд даної справи необхідно продовжувати за правилами, встановленими ЦПК України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року.

Як вбачається із матеріалів справи, у судовому засіданні згідно протоколу судового засідання від 26.12.2017 р. головуючий суддя оголосив про зміни у ЦПК України та про порядок ведення судового процесу згідно внесених змін до ЦПК України від 15.12.2017 р., надав учасникам судового процесу час для підготовки клопотання щодо стадії розгляду справи, відклав справу на 15-00 год. 13.02.2018 р. (т.6 а.с. 157).

Жодного процесуального документа про порядок розгляду справи за правилами ЦПК України від 15.12.2017 р. тощо місцевий суд 26.12.2017 р. не постановляв.

З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2018 р. до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог з додатками та квитанцією про сплату судового збору у розмірі 27 795,21 грн. (т.6 а.с. 134-204).

Постановляючи ухвалу від 13.02.2018 року, у мотивувальній частині ухвали місцевий суд вказав, що розгляд даної справи необхідно продовжувати за правилами, встановленими ЦПК України у редакції, що діє з 15.12.2017 р., у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 –адвокат ОСОБА_3 заявила клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження зі стадії судового розгляду, позовна заява подана з додержанням предметної, суб»єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції, підсудна місцевому суду, підстав для залишення її без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні, тому місцевий суд далі вказав, що розпочинає підготовче провадження та призначає підготовче засідання у справі (т.6 а.с. 226).

Копія вказаної ухвали місцевого суду 21.02.2018 р. направлена учасника процесу для відому згідно супровідних листів (т.6 а.с. 227).

Листом від 27.02.2018 р. за № 6751 на адресу позивача повернута заява про збільшення позовних вимог, подана суду 17.01.2018 р., як така, що подана з порушенням ст. 49 ЦПК України, крім цього, у листі вказано, що підготовче засідання у даній справі проведено, 13.01.2018 р. судом постановлена ухвала про розгляд справи у порядку загального позовного провадження зі стадії судового розгляду, тому дана заява про збільшення позовних вимог не може бути прийнята до розгляду та об»єднана з первісним позовом у зв»язку із зміною порядку та строків подання даного роду заяв у відповідності до змін до ЦПК України у редакції 15.12.2017 р. (т.6 а.с. 228).

Беручи до уваги обставини справи в частині вчинення місцевим судом дій по справі після набрання чинності ЦПК України у редакції 2015 року, колегія суддів, виходячи із рішення Конституційного Суду України від 22.04.2014 року у справі №1-5/2014 (провадження № 4-рп/2014) за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_9 щодо офіційного тлумачення положення п. 10 ч.1 ст. 293 ЦПК України у взаємозв»язку з положенням п.8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 293 ЦПК України, а саме, у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом;…перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, наведений у ст. 293 Кодексу, не є вичерпним, прийшла до висновку про те, що ухвала місцевого суду від 13.02.2018 р. може бути предметом оскарження в апеляційному порядку, а також бере до уваги те, що дана цивільна справа з 09.07.2013 року перебуває у провадженні суду, на час прийняття змін до ЦПК України у редакції 15.12.2017 року перебувала на стадії судового розгляду, постановлення судом ухвали від 13.02.2018 р. суттєво впливає на здійснення сторонами подальших процесуальних прав по справі.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду при постановленні оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку загального або спрощеного позовного провадження.

Якщо справа розглядається в порядку загального позовного провадження, то відповідно до п.5 ч.2 ст. 187 ЦПК України суд своєю ухвалою призначає підготовче засідання та визначає дату, час та місце його проведення.

Частиною 1 ст. 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами позовного провадження, проводиться підготовче засідання, отже, проведення підготовчого засідання в разі, якщо справа розглядається в порядку загального позовного провадження, є обов’язковим.

Зі справи вбачається, що, незважаючи на те, що у судовому засіданні, яке відбулося 26.12.2017 року, суд оголосив початок розгляду справи за правилами нової редакції ЦПК України зі стадії підготовчого засідання, проте, в порушення вимог ст. ст. 187,196 ЦПК України ухвалу про призначення підготовчого провадження суд першої інстанції не ухвалив та про дату , час та місце підготовчого засідання учасникам провадження не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно п.3 ч. 2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Із резолютивної частини ухвали суду від 13.02.2018 року вбачається, що судом відкрито загальне позовне провадження одразу зі стадії судового розгляду, що суперечить вимогам ст. ст. 19,187, 196, п. 9 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Відповідно вимог до ч. 5 ст. 200 ЦПК України суд зобов’язаний з’ясувати думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Згідно п.1 ч.1 ст. 189 ЦПК України завданням підготовчого провадження є, в тому числі, остаточне визначення позовних вимог позивача.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.

Згідно з п.3 ч.2 ст. 197 ЦПК України саме у підготовчому засіданні суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечення проти них.

12.01.2018 року, тобто до дати початку розгляду справи по суті, яке відповідно до резолютивної частини оскаржуваної ухвали розпочалось 13.02.2018 року, позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог з додатками – розрахунком заборгованості та оригіналом платіжного доручення про доплату судового збору у розмірі 27 795,21 грн.

Дану заяву про збільшення позовних вимог, як вказано вище, судом першої інстанції повернуто позивачу супровідним листом від 27.02.2018 року вих. № 6751/2018 р.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦПК України клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Місцевий суд порушив процесуальний порядок, оскільки по справі вбачається, що судом першої інстанції ухвалу про повернення заяви про збільшення позовних вимог з підстав повернення, передбачених ЦПК України, не постановлено, посилання у вищевказаному листі на підстави, передбачені ЦПК України в новій редакції, є необгрунтованими та безпідставними, перехід до стадії розгляду по суті за оскаржуваною ухвалою без розгляду заяви про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам цивільного процесу та порушує права позивача, за поновленням яких він звернувся з позовом до суду.

Отже, місцевий суд, повертаючи позивачеві заяву про збільшення позовних вимог, діяв у непроцесуальний спосіб.

В якості підстави проведення провадження без стадії підготовчого засідання в оскаржуваній ухвалі вказується клопотання, з яким представник відповідача звернувся до суду та просив розглянути справу в порядку загального позовного провадження, починаючи зі стадії судового розгляду, тобто – зі стадії розгляду справи по суті.

Проте, нормами ЦПК України непроведення судом підготовчого засідання при загальному позовному провадженні за заявою одного з учасників справи не передбачено.

Ухвала суду від 13.02.2018 року перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскільки постановлена з порушенням законних процесуальних прав учасників процесу, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.

Згідно ч.1 п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 6, 379 ч. 1 п. 4, 381 – 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «УкрСибБанк», в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, - задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2018 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 02 травня 2018 року.

Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді: Лобов О.А.

ОСОБА_10