Ухвала суду № 73746557, 02.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/2538/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02.05.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Гошовського Г.М. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, прокурора Ісака В.М., захисника – адвоката ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні провадження № 11сс/777/198/2018 за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4, в якому процесуальний керівник у кримінальному провадженні – прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2018.

Цією ухвалою в застосуванні запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і мешканця селища ІНФОРМАЦІЯ_2 «а», зареєстрованого за адресою: сел.. Дубове, вул. Мадара, буд. № 9, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, не судимого, підозрюваного в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, відмовлено.

Натомість щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк до 11.05.2018 з забороною залишати житло за місцем фактичного проживання з 23 до 07 години та зобов’язано його прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою, не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України та в’їзд в Україну.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 06.03.2018 приблизно о 14:20 керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz С 220» з номерним знаком Польщі WSCVR47 під час руху вулицею ОСОБА_8 в с. Калини в напрямку с. Ганичі Тячівського району на порушення вимог п.п. 2.3«б», 12.3, 12.4, 12.4«б» Правил дорожнього руху проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, під час виїзду праворуч з другорядної дороги вантажного автомобіля марки «Iveco» моделі «МР440 Е43 Т» з номерним знаком АО 3164 ВК під керуванням ОСОБА_9 не вжив заходів для зменшення швидкості та зупинки свого транспортного засобу, різко повернув ліворуч, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, біля будинку № 40 – на ліве узбіччя, далі на місток біля будинку № 36, де допустив наїзд на малолітню ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4, яка від отриманих тяжких тілесних ушкоджень, під час транспортування до закладу охорони здоров’я загинула.

13.03.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України.

Клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою мотивоване тим, що він скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, перебуваючи на волі, з метою переховування від органів досудового розслідування і суду та ухилення від виконання процесуальних обов’язків може виїхати за межі України, незаконно впливати на потерпілого, свідка, а менш суворий запобіжний захід цим ризикам запобігти не зможе.

В ухвалі слідчий суддя погодився з обґрунтованістю підозри зазначив, що враховує тяжкість вчиненого злочину, який, попри це, є необережним, позитивну характеристику підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання, сім’ї, міцність його соціальних зв’язків, а також те, що слідчий і прокурор не довели будь-якими доказами недостатності більш м’яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову, якою обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою. Посилається на те, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 є тяжким, що внаслідок цього злочину загинула малолітня дитина і саме це може спонукнути підозрюваного до ухилення від органів досудового розслідування, перешкоджання відшуканню доказів, здійснення тиску на потерпілого та свідків.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст оскарженої ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, промову прокурора на підтримання апеляційних вимог, пояснення підозрюваного та захисника, які заперечили проти доводів прокурора і просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, провів судові дебати, перевірив матеріали провадження і приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з таких підстав.

Згідно ст. 177 КПК запобіжний захід застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу, тобто щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК.

Пунктом четвертим частини другої цієї статті передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується в учиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи клопотання про взяття ОСОБА_4 під варту та приймаючи рішення про відмову в його задоволенні, слідчий суддя додержав вимоги ст.ст. 132, 176 - 178, 183, 194 КПК, дослідив обставини, з якими закон пов’язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дав їм належну оцінку.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та доказів, які підтверджують наявність заявлених ризиків, слідчим суддею визнана і ці обставини сторонами не оспорюються. Проте доказів, які давали б підстави вважати, що запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо, ні слідчому судді ні Апеляційному суду не надано і в апеляційній скарзі та в промові прокурора не наведено.

З пояснень підозрюваного і захисника в судовому засідання під час апеляційного розгляду провадження вбачається, що паспорта для виїзду за кордон ОСОБА_4 не має, як і намірів переховуватися від слідчого, прокурора і суду, ухилятися від процесуальних обов’язків, незаконно впливати на потерпілого, свідків, сумлінно дотримується умов та обмежень застосованого запобіжного заходу в виді домашнього арешту.

Захисник, окрім цього, повідомив, що досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 закінчено, 20.04.2018 стороні захисту вручено обвинувальний акт з додатком.

Проти доводу сторони захисту про те, що ОСОБА_4 належно виконує свої процесуальні обов’язки і дотримується всіх умов та обмежень домашнього арешту прокурор в судовому засіданні під час апеляційного розгляду провадження не заперечив. Його довід про те, що до ухилення від слідчого і прокурора, перешкоджання відшуканню доказів, здійснення тиску на потерпілого та свідків ОСОБА_4 може спонукнути малоліття потерпілої, жодним доказом не підтверджено і не узгоджується з фактичною поведінкою останнього впродовж досудового розслідування, яке на даний час добігло кінця.

Характер та обставини кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4, відсутність обставин і доказів, які ставили б під сумнів можливість запобігання заявленим у клопотанні ризикам шляхом застосування запобіжного заходу, застосованого слідчим суддею, переконують у тому, що ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4, на якому наполягає прокурор, в даний час не є виправданим.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК, Апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 14.03.2018 про відмову в застосуванні запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 підозрюваного в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та застосування щодо нього запобіжного заходу в виді домашнього арешту, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню касаційним порядком не підлягає.

Судді: