Рішення № 73745296, 03.05.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3518/17

Провадження №: 2-а/398/34/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"03" травня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Бугайченко Т.А., за участі секретаря Величко Т.Г., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов»язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України в якому просить суд зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити йому , ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі передбаченому п. «б» ч.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позовні вимоги мотивовано тим, що він у 1982-84 роках проходив строкову військову службу у військових частинах №№ 2047, 2022, 2088, що входили до складу Прикордонних військ КДБ СРСР та отримав під час служби поранення, внаслідок якого отримав третю групу інвалідності. Вказані обставини підтверджуються консультативним висновком Форми № 027/о від 25.02.2016 року, витягом із протоколу засідання Центральної військово- лікарської комісії № 871 від 29.02.2016 року, висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи № 431 від 25.02.2016 року, копіями військового квитка. У зв»язку з чим, на його думку, він має право на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». 24.04.2017 року він звернувся до Кіровоградського обласного військового комісаріату із заявою про нарахування і виплату йому одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі передбаченому п. «б» ч.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з відповідними документами передбаченими п.п. 11,13 Порядку № 975. У відповідь на своє звернення 28.04.2017 року із Кіровоградського обласного комісаріату йому повідомили, що в його документах не вистачає даних про причини поранення та йому необхідно подавати документи до Олександрійського МВК. Але це, на його думку, не відповідає вимогам закону. Крім того копію акту про нещасний випадок, складений за матеріалами розслідування військової частини або довідку командира військової частини про причини та обставини поранення , про які зазначено у листі Кіровоградського обласного комісаріату, він надати не може, оскільки військова частина в якій він отримав поранення не існує, її архіви, навіть якщо вони існували, знаходяться невідомо де. Оскільки дії Кіровоградського обласного військового комісаріату є саме відмовою у розгляді його звернення, він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2017 року провадження у даній справі було відкрито та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року було задоволено заяву про самовідвід головуючого судді у даній справі та справу було передано до повторного автоматичного розподілу.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, 03 березня 2018 року справа № 398/3518/17 розподілена судді Бугайченко Т.А.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим КАС України викладено в новій редакції.

З огляду на вищевикладене, при розгляді даної адміністративної справи суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону № 2147-VIII від 07.01.2018 року, згідно Перехідних положень цього Кодексу.

Позивач у судовому засіданні наполягав на розгляді справи у відсутність його представника, посилаючись на те, що він взмозі самостійно представляти та відстоювати свої права. Вимоги за позовом підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що Міністерством оборони України рішення щодо відмови позивачеві у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги не приймалось та його вимоги до відповідача є передчасними.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та докази подані позивачем на ствердження позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського обласного військового комісаріату із заявою та додатками до неї щодо виплати йому одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі передбаченому п. «б» ч.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Але 28.04.2017 року Кіровоградським обласним військовим комісаріатом листом йому було повідомлено, що подані ним документи не можуть бути направлені на розгляд комісії Міністерства оборони України у зв»язку з тим, що (дослівно з листа) заява подана в порушення вимог наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей». Так, документи повинні подаватись через військовий комісаріат за місцем мешкання, копії документів повинні бути завірені встановленим порядком, також необхідно надати Виписку огляду МСЕК, архівні довідки, копію ідентифікаційного коду та відповідно до п. 11 постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975 документ, що свідчить про причини та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов»язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного , наркотичного чи токсичного сп»яніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень (а.с. 5).

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1-3 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами ч.ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» (Наказ № 530), затвердженого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 р. за №1294/26071 визначено порядок оформлення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975.

Зокрема, п. 4.7 Розділу ІV Наказу № 530 передбачено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги у разі призначення інвалідності оформлюються та подаються в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласними військовими комісаріатами.

Відповідно до п. 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, визначено, що керівник уповноваженого органу, (в даному випадку Кіровоградський обласний військовий комісаріат) подає у 15-ти денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів (а саме Міністерству оборони України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10, 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів (Міністерство оборони України) приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Отже вказаний нормативний акт чітко розмежовує повноваження уповноваженого органу (а саме обласного військового комісаріату) та головного розпорядника бюджетних коштів (тобто, Міністерство оборони України).

Судом встановлено, що Кіровоградським обласним військовим комісаріатом не направлялись документи позивача до головного розпорядника бюджетних коштів (до Міністерства оборони України) для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги; документи позивача не були направлені безпосередньо до Комісії Міністерства оборони України, яка має право приймати рішення щодо можливості призначення грошової допомоги.

Згідно зі статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

Відповідно до частин 2, 6, 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Згідно з пунктами 11 та 13 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Враховуючи, що Міністерство оборони України висновків щодо призначення позивачу або відмови у призначенні грошової допомоги не приймало і позивачем дії Кіровоградського обласного військового комісаріату не оскаржувались, тому законні підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно вимог ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати у справі суд покладає на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 242-246, 250, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов»язання вчинити певні дії – відмовити.

Судові витрати у справі покласти на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 03.05.2018 року.

Суддя Т.А. Бугайченко