Постанова № 73743820, 03.05.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/92/18

Провадження № 2-а/369/80/18

РІШЕННЯ

Іменем України

03.05.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Ковриженко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання незаконними дій, визнання незаконним протоколу та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що 22 грудня 2017 року заступник начальника відділу ринкового нагляду Головного Управління Держпродспоживслужби в Київській обл. ОСОБА_2 прибув за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 127, де знаходяться потужності виробництва ТОВ «Дортмунд кабель», для проведення позапланової перевірки, на підставі направлення про проведення перевірки від 20.12.2017.

У направленні на проведення перевірки зазначено, що підставою для проведення перевірки став Наказ ГУ ДПССУ в Київській області №847-Д від 20.12.2017 та Доручення ГУ ДПССУ від 19.12.2017 №Д-151/8175-17.

Оскільки призначення перевірки та хід її проведення відбувалися з порушенням законодавства, працівнику Держпродспоживслужби було відмовлено у допуску на територію підприємства.

За результатами перевірки, ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було складено протокол про адміністративне порушення №60-10-07/ від 22.12.2017 та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №65 від 26.12.2017 за ст.188-37 КУпАП.

Постанова про накладення штрафу є незаконною та має бути скасована.

Перевірка суб'єктів господарювання органами Держпродспоживслужби здійснюється на підставі закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на підставі закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відповідно до Доручення Держпродспоживслужби від 19.12.2017 №Д-151/8175-17, підставою для призначення позапланової перевірки став «лист Української Асоціації «Укрелектрокабель» від 20.10.2017№175/1-2/4 щодо розповсюдження кабельно-провідникової продукції, яка не відповідає встановленим вимогам». Проте, відповідно до чинного законодавства, такий лист не може слугувати підставою для проведення позапланової перевірки.

Підставою для проведення перевірки є звернення фізичної особи-споживача, громадської організації (об'єднання) споживачів, органу виконавчої влади, проте Асоціація «Укрелектрокабель» не є а ні громадською організацією споживачів, а ні споживачем продукції ТОВ «Дортмунд кабель».

Відповідно до відомостей, які містяться в ЄДРПОУ, а також підтверджуються статутом Асоціації - остання навіть не є громадською організацією. Організаційно правовий статус Асоціації - господарське об'єднання, створене відповідно до ст.120 Господарського кодексу України, виключно для координації діяльності комерційних суб'єктів (підприємств - виробників кабельної продукції), що входять до її складу, та захисту їх інтересів.

За останні 5 років ТОВ «Дортмунд кабель» не здійснювало реалізацію кабельно- провідникової продукції а ні Асоціації, а ні підприємствам - членам Асоціації.

За таких обставин Асоціація не мала жодної можливості «виявити» невідповідність продукції ТОВ «Дортмунд кабель», більше того - звернення Асоціації, яка є комерційним суб'єктом господарювання, за жодних обставин не може бути підставою для призначення перевірки підприємства - виробника продукції.

Відповідно до п.п. 2 п.4 ч.І ст.10 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання має право не допускати до проведення перевірки посадових осіб органу нагляду, якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього закону. Таким чином, оскільки посадова особа контролюючого органу не надала а ні копії направлення на проведення перевірки, а ні наказу про її призначення, а ні листа Асоціації «Укрелектрокабель» який, за версією органу контролю, слугував підставою для проведення позапланової перевірки - були наявні всі підстави для недопуску спеціаліста Держпродспоживслужби на територію компанії для проведення перевірки.

Для проведення перевірки було залучено, як спеціаліста, представника Асоціації «Укрелектрокабель». Проте залучення спеціалістів для проведення перевірки контролюючим органом не передбачено жодним законодавчим актом України.

Більше того - УА «Укрелектрокабель» є господарським об'єднанням найбільших виробників кабельної продукції України, зокрема включає в себе ТОВ «Інтеркабель», ТОВ «Одеський кабельний завод», ТОВ «Алай» та інших, які являються головними конкурентами ТОВ «Дортмунд кабель» на ринку електрокабельної продукції. Відповідно до статуту Асоціації, вона представляє інтереси усіх своїх учасників. Таким чином, орган нагляду, залучаючи до проведення перевірки конкурентів позивача, порушив одну з основних засад державного ринкового нагляду (контролю) - недопущення недобросовісної конкуренції.

Відповідно до ч.І ст.6 Закону «Про основні засади державного нагляду...» повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

До Держпродспоживслужби України вже надходило аналогічне звернення від Асоціації, на підставі якого у травні 2017 року було проведено перевірку характеристик продукції ТОВ «Дортмунд кабель», за результатами якої було встановлено, що інформація про порушення не підтвердилася.

Відповідно до направлення від 20.12.2017 було призначено позапланову перевірку за заявою того ж самого скаржника - Асоціації, з тих же питань - перевірки характеристик продукції. Оскільки це вже друга позачергова перевірка за рік - вона є протиправною, а отже не підлягає виконанню відповідно до п.п. б п.4 ч.І ст.10 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Звертаємо увагу, що 22.12.2017 ТОВ «Дортмунд кабель» надало копії результатів попередньої позапланової перевірки. Крім того, Держпродспоживслужбі надавалися копії сертифікатів відповідності №№UA 1.016.0020214-17, UA1.016.0020213-17 від 19.12.2017 з додатками, в яких описані відомості про проведені випробування акредитованими установами, які підтверджують належну якість продукції.

А ні протокол, а ні постанова не містить інформації про об'єктивну сторону адміністративного правопорушення - адже не вказано, які саме конкретні вимоги висувалися до позивача, якими саме конкретними діями чи якою саме бездіяльністю було не виконано законні вимоги, тобто не міститься жодної інформації, яка б слугувала підтвердженням того, що посадова особа контролюючого органу взагалі висувала які-небудь вимоги, а позивач їх не виконав.

За відсутності об'єктивної сторони адміністративного правопорушення відсутній і склад адмінправопорушення в цілому, отже, постанова винесена всупереч законодавству, яке діяло на момент її винесення.

Крім того, з постанови про притягнення до адміністративної відповідальності вбачається, що на позивача було накладено штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто максимальний розмір, передбачений ст. 188-37 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ч.2 ст.12 закону «Про основні засади державного нагляду...» у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Враховуючи вимоги вищевказаних норм, посадовим особам Держпродспоживслужби під час розгляду справи про адмінправопорушення та визначення розміру штрафу необхідно було врахувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Однак, постанова була винесена не тільки без урахування цих вимог, а взагалі без з'ясування наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

З наведеного вбачається, що вимога головного спеціаліста відділу ринкового нагляду Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, державного інспектора Чеботарьова А.А. допустити його та спеціаліста Асоціації «Укрелектрокабель» до проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Дортмунд кабель" згідно з направленням від 20 грудня 2017 року №847, є незаконною.

Позаяк зазначена вимога службових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області є незаконною, її невиконання не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 188- 37 КУпАП.

Тому позивач просив визнати незаконними дії посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області. Визнати незаконним протокол про адміністративне правопорушення №60-10-07/ від 22.12.2017. Визнати незаконною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №65 від 26.12.2017.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задоволити.

Представник відповідача проти вимог позову заперечував та просив у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 грудня 2017 року заступник начальника відділу ринкового нагляду Головного Управління Держпродспоживслужби в Київській обл. ОСОБА_2 прибув за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 127, де знаходяться потужності виробництва ТОВ «Дортмунд кабель», для проведення позапланової перевірки, на підставі направлення про проведення перевірки від 20.12.2017.

У направленні на проведення перевірки зазначено, що підставою для проведення перевірки став Наказ ГУ ДПССУ в Київській області №847-Д від 20.12.2017 та Доручення ГУ ДПССУ від 19.12.2017 №Д-151/8175-17.

Проте, позивачем не було допущено посадових осіб Держпродспоживслужби у зв’язку з відсутності правових підстав для проведення перевірки, про що зазначено позивачем у адміністративному позові.

26 грудня 2017 року виконуючим обов'язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_3 винесено постанову № 65 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-37 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.

У постанові зазначено, що при намаганні провести позапланову перевірку характеристик продукції у ТОВ «ДОРТМУНДКАБЕЛЬ» за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 127, 22.12.2017 р. о 12:30 годині керівник виробництва ОСОБА_1, перебуваючи на своєму робочому місці, не виконав законних вимог посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області щодо проведення позапланової перевірки характеристик продукції, не надав їм передбаченої законодавством інформації., чим створив перешкоди для виконання покладених на них обов’язків, що є складом правопорушення, передбаченого ст. 188-37 КУпАП.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 р. № 1728-VIII (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1728) у цьому Законі терміни «державний нагляд (контроль)», «заходи державного нагляду (контролю)», «органи державного нагляду (контролю)» вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

У відповідності до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Таким чином, контроль за якістю і безпечністю продукції гарантується державою, а право на безпечність та якість продукції є конституційним правом людини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 р. № 2735-VI (далі - Закон № 2735) державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Вказаною статтею також визначено, що орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).

Сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

Такий перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069.

Органом державного ринкового нагляду з цього питання визначено Держпродспоживслужбу.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII (далі - Закон № 1023) безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону № 1023 захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

У відповідності до ч. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Вказана норма в поєднанні з вищеописаними нормами дає підстави для висновку, що відповідач є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та має повноваження на здійснення ринкового нагляду продукції об'єкта перевірки: іграшок, оскілька така продукція належить до сфери його відповідальності.

Згідно ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до п. 5 ст. 10 Закону № 2735 на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.

У відповідності до ст. 188-37 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у невиконанні законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків (формальний склад).

Як свідчать матеріали справи та вбачається з доводів позовної заяви, позивач, як службова особа об'єкта перевірки, не допустив відповідача до перевірки характеристик виробництва продукції, у зв’язку з присутність осіб неуповноважених на здійснення відповідної перевірки.

Однак, в самій оскаржуваній постанові лише зазначено що позивач не виконав законних вимог посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області щодо проведення позапланової перевірки характеристик продукції, не надав їм передбаченої законодавством інформації, чим створив перешкоди для виконання покладених на них обов’язків, що є складом правопорушення, передбаченого ст. 188-37 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В порушення вказаної статті в протоколі не зазначено, що які саме законні вимоги посадових осіб не виконано позивачем, які документи не надано та які перешкоди для виконання посадовими особами своїх повноважень здійснено позивачем.

Відповідно до вимог пункту 8, частини 1 ст.15 закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів внутрішніх справ за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Жодних вимог від відповідача про припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду до ОСОБА_1 не надходило, в матеріалах справи відсутні відомості про наявність вимог про припинення таких дій від представників відповідача.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно ч. 3 ст.73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

В судовому засіданні стороною позивача доведено факт протиправності дій відповідача та необхідності скасування індивідуального акта, оскільки з оскаржуваної постанови в діях позивача ОСОБА_1 не вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого 188-37 КУпАП.

Отже, розглянувши адміністративну справу у межах заявлених вимог, з'ясувавши усі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 КАС України, ст.ст. 7, 188-37, 245, 251, 252, 268 КУпАП, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання незаконними дій, визнання незаконним протоколу та скасування постанови – задовольнити.

Визнати неправомірними дії посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужбив Київській області під час складання протоколу про адміністративне правопорушення №60-10-07/ від 22.12.2017.

Визнати неправомірною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужбив Київській області №65 від 26.12.2017.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Дубас Т.В.