Постанова № 73742558, 11.04.2018, Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2-а/510/26/18

Справа № 510/1686/17

11.04.2018 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

при секретарі Міхайліченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 14 травня 2016 року він досяг 55-річного віку та має право на пенсію за віком на пільгових умовах.

17 травня 2016 року позивач звернувся до Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в Ренійському районі із заявою про призначення пенсій за віком відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

Рішенням управління пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області № 450 від 25 травня 2016 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з тих підстав, що до пільгового стажу для призначення пенсії не враховано стаж роботи на посаді зливальники-розливальники, зайняті на зливанні і розливанні шкідливих речовин не нижче 3-го класу небезпеки з 07 червня 1991 року по 21 серпня 1992 року, з 03 квітня 1995 року по 11 січня 1997 року та з 12 січня 1997 року по 30 листопада 2004 року у зв’язку з відсутністю цієї посади в Списки № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року.

17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в Ренійському районі із заявою про призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Але листом управління ПФУ позивачу було роз’яснено, що з приводу цього питання він вже звертався та з причинами відмови особисто ознайомився.

З вказаною відмовою відповідача ОСОБА_1не згоден та вважає її противоправною.

У судове засідання позивач не з’явився, про дату, час та місце його проведення сповіщався належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 у судове засідання з’явилася, позовні вимоги ОСОБА_1підтримала та просила адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - ОСОБА_3 у судове засідання з’явилася, позов не визнала та заперечувала проти його задоволення, посилаючись на те, що позивач звернувся до ПФУ з заявою про призначення пенсії 17 травня 2016 року, а таким чином саме з цією дати треба розглядати питання про призначення пенсії, а не з дати досягнення позивачем 55-річного віку, тобто з 14 травня 2016 року. Крім того, представник відповідача звернула увагу суду на те, що ОСОБА_1 звернувся з заявами про призначення пенсії на пільгових умовах до ПФУ 17 травня 2016 року та повторно 17 жовтня 2017 року, а до суду - лише 23 жовтня 2017 року. При цьому протягом періоду з травня 2016 року по жовтень 2017 року позивач знав про порушення свого права, але до суду звернувся через 1 рік та 5 місяців, тобто з порушенням шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

Також, представника відповідача зазначила, що управлінням ПФУ зараховано до пільгового стажу позивача період роботи з 07 червня 1991 року по 21 серпня 1992 року, з 22 серпня 1992 року по 02 квітня 1995 року, 03 квітня 1995 року по 11 січня 1997 року. Так пільговий стаж ОСОБА_1 склав лише 5 років 7 місяців 5 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

А період роботи позивача з 12 січня 1997 року по 30 жовтня 2004 року на посаді зливальника-розливальника, зайнятого на зливанні і розливанні шкідливих речовин не нижче 3-го класу небезпеки управлянням ПФУ не зараховано до пільгового стажу позивача тому, що зазначена посада не підтвердилась атестацією робочого місця, передбаченого Порядком від 01 серпня 1992 року № 442. Також управлінням ПФУ період роботи позивача з 12 січня 1997 року по 30 жовтня 2004 року не зараховано до пільгового стажу тому, що 25 травня 2016 року в ході зустрічної перевірки первинних документів, на підставі яких була видана пільгова довідка ДП «РМТП» від 12 травня 2016 року № КРіП 8/76, а саме особових рахунків позивача, книзі наказів, особових карток, штатних розписів за період роботи з 1991 року по 2004 рік, встановлено, що ОСОБА_1 займав посаду зливальника-розливальника 3 розряду, а сам факт роботи ОСОБА_1 на посаді зливальника-розливальника, зайнятого на зливанні і розливанні шкідливих речовин не нижче 3-го класу небезпеки, яка передбачена п. 33 розділу ХХХІІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» не підтвердилась.

Така ж сама позиція відповідача була викладена в запереченнях від Ізмаїльського об’єднання управління Пенсійного фонду України Одеської області, які надійшли до суду 04 грудня 2017 року.

Розглянувши матеріали справи, всі надані суду документи та заслухавши думки представників сторін, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, з 14 травня 2016 року позивач досяг 55-річного віку та має право на пенсію за віком на пільгових умовах.

17 травня 2016 року позивач звернувся до Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в Ренійському районі із заявою про призначення пенсій за віком відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

Рішенням управління пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області № 450 від 25 травня 2016 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з тих підстав, що до пільгового стажу для призначення пенсії не враховано стаж роботи на посаді зливальники-розливальники, зайняті на зливанні і розливанні шкідливих речовин не нижче 3-го класу небезпеки з 07 червня 1991 року по 21 серпня 1992 року, з 03 квітня 1995 року по 11 січня 1997 року та з 12 січня 1997 року по 30 листопада 2004 року у зв’язку з відсутністю цієї посади в Списки № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року.

17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в Ренійському районі із заявою про призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Але листом управління ПФУ позивачу було роз’яснено, що з приводу цього питання він вже звертався та з причинами відмови особисто ознайомився.

Розглянувши рішення УПФУ у Ренійському районі Одеської області від 25 травня 2016 року № 450 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1, суд вважає її незаконною та такою, що не відповідає діючому законодавству, оскільки, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо відмови відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи з 07 червня 1991 року по 21 серпня 1992 року, з 03 квітня 1995 року по 11 січня 1997 року та з 12 січня 1997 року по 30 листопада 2004 року за Списком №2 так як відсутнє підтвердження первинними документами, що стало підставою відмови у нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах.

Однак, посилання відповідача щодо не підтвердження відповідними довідками стажу роботи ОСОБА_1, не може бути підставою для відмови йому у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, так як відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

З наданої суду копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що у шкідливих та важких умовах він працював повний робочій день понад 13 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно з п. 20 цього Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, у позивача в наявності є трудова книжка, яка заповнена без помилок і неточностей, що є достатнім для підтвердження наявності у нього пільгового трудового стажу. Трудова книжка позивача містить чітко визначені періоди роботи та назви посад, які передбачають зарахування пільгового стажу.

Крім того, факт роботи ОСОБА_1 у шкідливих умовах підтверджує довідка Ренійського морського торгівельного порту, довідки ДП «Ренійський морській торгівельний порт» № 8-76 від 12 травня 2016 року.

Суд враховує той факт, що в матеріалах справи присутні докази того, що за шкідливу роботу позивач отримував доплату до тарифної ставки, додаткову відпустку, молоко або кефір. Також він отримував спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Таким чином, оспорюванні періоди мають бути враховані при обчисленні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці.

Професія зливальника-розливальника нафтопродуктів входить до розділу ХХХІІІ Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятості, який дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, яки затверджені ПКМУ №36 від 16 січня 2003 року. Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятості, який дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, яки затвердженні КМУ, рішення якого є обов’язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності. У зв’язку з чим позивач дійсно має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Оскільки робота, яку виконував позивач протягом періодів, зазначених у трудовій книжці, законодавством віднесена до посад з шкідливими умовами праці, які дають право на пільгову пенсію за Списком №2 та відповідачу були надані відповідні документи, суд вважає, що позивач має право на пільгову пенсію відповідно до вимог ст. ст. 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відмова у призначенні такої пенсії є неправомірною.

Крім того, що стосується порушення строку звернення до суду, то ч. 2 ст. 99 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до УПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах перший раз 17 травня 2016 року. Отримав відмову від ПФУ ОСОБА_1, будучи людиною, яка не досить розбирається в аспектах чинного законодавства, помилково подумав, що відмова є правомірною. Але в жовтні 2017, він дізнався, що його знайомі, які мають схожі з ним вік, стаж та види займаних посад, отримують пенсію на віком пільгових умовах. Саме тоді позивач дізнався про порушення свого права, та 17 жовтня 2017 року звернувся з повторною заявою до ПФУ, а отримав від останнього відмову - 23 жовтня 2017 року звернувся до суду за захистом свого права, що свідчить про те, що позивачем не було порушено строку звернення до суду.

Що стосується періоду призначення пенсії за віком на пільгових умовах, то згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами - 14 травня 2016 року позивач набув право на призначення пенсії за віком.

З заявою до Управління пенсійного фонду позивач звернувся 17 жовтня 2017 року.

Аналіз ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показує, що у даному випадку пенсія за віком на пільгових умовах повинна бути призначена ОСОБА_1з дня звернення з заявою до ПФУ, тобто з 17 жовтня 2017 року.

Таким чином, у суду є достатньо правових підстав для визнання рішення Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області № 450 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 від 25 травня 2016 року протиправним.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 10, 13, 14, 227, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297КАС України, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії– задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах як зливальника-розливальника, зайнятого зливанням та розливанням шкідливих речовин не нижче третього класу небезпеки, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розділу ХХХІІІ Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 з 17 жовтня 2017 року.

Зобов’язати Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах як зливальника-розливальника, зайнятого зливанням та розливанням шкідливих речовин не нижче третього класу небезпеки, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розділу ХХХІІІ Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 з 17 жовтня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова