Постанова № 73739627, 25.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7070/15-ц 22-ц/774/234/К/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 182/7070/15-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Гладиш К.І.

сторони

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Ковальчук Сергій Павлович

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2017 року, яке постановлено суддею Тихомировим І.В. в місті Нікополі Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулась з позовом ПАТ "Укрсоцбанк", Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П., третя особа яка не заявляє самостійні вимоги - Відділ Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції з позовом про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.08.2006 р. позивач уклала договір іпотеки № 110/11/1-0541 будинку № 43 по АДРЕСА_1 з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк».

03.08.2015 р. позивачу стало відомо, що 06.03.2015 року на вимогу ПАТ «Укрсоцбанк» Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки АДРЕСА_1, реєстровий № 1929.

Позивач вважає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. не мав підстав вчиняти виконавчий напис, оскільки сума заборгованості за кредитним договором є спірною. Нотаріусом не додержано умов того, що з дня виникнення права вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» минуло більше як три роки. Виконавчий напис було вчинено без дотримання порядку, оскільки банк за тридцять днів до дати виконавчого напису, не надіслав на її адресу повідомлень про розмір заборгованості, щоб узгодити суму. При цьому нотаріус не прийняв до уваги, що за умовами кредитних договорів строк виконання зобов'язань ще не настав.

Враховуючи наведене, позивач вважає виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із чим просила задовольнити позовні вимоги та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2017 року, в якому виправлено описку ухвалою від 26.07.2017 року,позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергієм Павловичем від 06 березня 2015 року про звернення стягнення на будинок АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що стягувачем належним чином виконано вимоги законодавства щодо переліку документів, які в силу вказаних положень законодавства встановлюють безспірність заборгованості та на підставі яких вчиняється виконавчий напис, а саме було надано докази безспірності вимог Банку та повідомлення, які відправлені рекомендованим поштовим відправленням на адресу ОСОБА_4, ОСОБА_1 від 27.10.2014 року, та яке отримано останніми 18.11.2014 року.

Крім того апелянт зауважує, що нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень переліку, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, що у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 11.08.2006 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладено договір кредиту № 110/11-0541 (а.с. 47-48)

Відповідно до заяви № 5-043 від 11.08.2006 р. ОСОБА_4 в Банку отримав кошти в розмірі 36000 доларів США (а.с.49)

11.08.2006 р. в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладено іпотечний договір № 110/11/1-0541 між Банком та ОСОБА_1 (а.с. 9-12)

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки предметом іпотеки є АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Нікопольським міськвиконкомом 08.11.2005 р. та зареєстрованого КП Нікопольське МБТІ 11.11.2005 р. в реєстровій книзі за № 138 номер запису 72. (а.с.9)

07.07.2009 р. між Банком та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до кредитного договору № 110/11-0541 від 11.08.2006 р., відповідно до п. 1.1 якого, ОСОБА_4 надається кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру призначення в розмірі 36558,00 доларів США, зі сплатою 15% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 10.08.2026 р., а ОСОБА_4 повертає кредит і сплачує за його використання відсотки та комісійну винагороду в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. (а.с.50-51)

07.07.2009 р. між Банком та ОСОБА_1 укладено договір 1 про внесення змін до договору іпотеки № 110/11/1-0541 від 11.08.2006 р., відповідно до п.п. 1.4.1, 1.4.2 якого зазначено повернення кредиту в розмірі 36558,00 доларів США, зі сплатою 15% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 10.08.2026 р. (а.с. 52)

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 07.07.2009 р. вона надала свою згоду на збільшення суми кредиту та строків повернення кредиту за кредитним договором 110/11-054 від 11.08.2006 р. укладеного між Банком та ОСОБА_4 (а.с. 53)

18.03.2015 р. Банк звернувся до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. з заявою № 403/15, за якою просить вчинити виконавчий напис за іпотечним договором № 110/11/1-0541 від 11.08.2006 р. (а.с. 87-88)

В заяві про вчинення виконавчого напису зазначено, що станом на 12.03.2015 р. ОСОБА_4 не виконує взяті на себе зобов'язання сплатити кредит та відсотки за користування ним.

Станом на 16.12.2014 р. загальна заборгованість позичальника перед Банком становила 53362,79 доларів США, в тому числі: заборгованість за кредитом - 30158,08 доларів США, заборгованість по відсотках - 18754,28 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення відсотків -3025,73 доларів США.

Позичальнику ОСОБА_4 та майновому поручителю ОСОБА_1 27.10.2014 р. Банком направлено вимогу, яку ними отримано 18.11.2014 р. (а.с. 87)

26.03.2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за виконавчим написом звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок НОМЕР_1 що складається з житлового будинку -А, вбиральні - Б, сараю - Д, спорудження - № 1-2, І, житловою площею 118,1 кв.м., загальною площею 316,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Нікопольським міськвиконкомом 08.11.2005 р. та зареєстрованого КП Нікопольське МБТІ 11.11.2005 р. в реєстровій книзі за № 138 номер запису 72, та витрати на вчинення виконавчого напису в сумі 8500 грн.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, повинні бути задоволені вимоги Банку у розмірі 53362,79 доларів США, в тому числі: заборгованість за кредитом - 30158,08 доларів США, заборгованість по відсотках - 18754,28 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 3025,73 доларів США

Період за який здійснюється стягнення зазначено з 14.10.2011 р. по 16.12.2014 р. (а.с. 82)

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів про узгодження суми заборгованості, які б свідчили про його безспірність.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з п. 1 Переліку документів, до нотаріусів подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п.2 Переліку документів, для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, нотаріусу слід надати кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Колегія суддів вважає, що документів про підтвердження відправлення вимог Банку та їх отримання ОСОБА_1, ОСОБА_4 матеріали заяви про вчинення виконавчого напису не містять.

Крім того, судом вірно зазначено, що період, за який нарахована заборгованість, охоплює строк понад три роки до дня звернення, оскільки період, за який здійснюється стягнення зазначено з 14.10.2011 р. по 16.12.2014 р., тобто період, за який нарахована заборгованість, охоплює строк понад три роки до дня звернення (а.с. 82).

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що подаючи приватному нотаріусу заяву про вчинення виконавчого напису, відповідачем не були дотримані вимоги законодавства, зокрема щодо доведеності безспірності заборгованості боржника.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що стягувачем належним чиноном виконано вимоги законодавства щодо переліку документів, які в силу вказаних положень законодавства встановлюють безспірність заборгованості та на підставі яких вчиняється виконавчий напис, а саме було надано докази безспірності вимог Банку та повідомлення, які відправлені рекомендованим поштовим відправленням на адресу ОСОБА_4, ОСОБА_1 від 27.10.2014 року, та яке отримано останніми 18.11.2014 року, оскільки як вбачається із матеріалів справи, до матеріалів заяви про вчинення виконавчого напису Банком були залученні повідомлення відправленні рекомендованою поштою на адресу ОСОБА_4, ОСОБА_1 кореспонденції від 181.11.2014 р., яка отримана ОСОБА_4, ОСОБА_1 18.11.2014 р. (а.с.102,105), однак яка кореспонденція відправлена, матеріали справи не містять.

Крім того слід зауважити, що вимоги Банку, які були направлені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 датовані 18.11.2014 р., натомість рекомендовані повідомлення поштового відправлення датовані 27 жовтня 2014 року, що не може свідчити про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 були направлені вимоги від 27.10.2014 року.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень переліку, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, оскільки в даному випадку період, за який нарахована заборгованість, охоплює строк понад три роки до дня звернення (а.с. 82).

Отже,вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, надав належну оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності та дійшов до правильного та обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - залишити без задоволення.

Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 02 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: