
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1900/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року (суддя першої інстанції Баранюк А.З., м. Тернопіль, повний текст складено 25.01.2018),
В С Т А Н О В И В:
Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (надалі позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (надалі КП «Тернопільелектротранс») про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.08.2017 по 25.11.2017 в сумі 254401,83 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року позовні вимоги задоволено.
Із таким судовим рішенням не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке є незаконним, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з’ясуванням обставин справи, а тому просить його скасувати та прийняти нове – про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи незгоду, зазначив, що обов’язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стосується виключно осіб, яким призначена така пенсія за п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (водії тролейбуса). Також зазначив, що пенсія, яка призначена на підставі п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» немає ознак пенсії, що призначається за вислугу років, згідно ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також, чинним законодавством не передбачено вимоги щодо проведення атестації робочого місця водія тролейбуса. У Податковому кодексі України відсутній такий об’єкт оподаткування як відшкодування пільгових пенсій. Тому відсутні законні підстави для стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Представники у судове засідання не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, і про неможливість явки в судове засідання повідомлено не було.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність апеляційної скарги з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що КП «Тернопільелектротранс» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Тернопільським об'єднаним управлінням ПФУ, Чортківським об'єднаним управлінням ПФУ, Лановецьким об'єднаним управлінням ПФУ, Теребовлянським об'єднаним управлінням ПФУ, Шевченківським об'єднаним управлінням ПФУ (УПФУ в Шевченківському районі (за місце призначення пенсій)) проведено та направлено КП «Тернопільелектротранс» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.08.2017 по 25.11.2017.
Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, КП «Тернопільелектротранс» не відшкодовані, в зв'язку з чим виникла заборгованість по цих платежах за період з 01.08.2017 по 25.11.2017, яка становить 254401,83 грн.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Так, статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного об'єкта оподаткування.
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004.
Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування і в силу вимог статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний сплачувати такий збір на рахунок Пенсійного фонду у розмірі та строки, визначені чинним законодавством.
Борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах визначено на підставі розрахунків, що направлялись відповідачу, відповідно до п.п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою управління Пенсійного фонду України №21-1.
У спростування доводів апеляційної скарги апеляційний суд зазначає, що названими вище законодавчими актами чітко встановлено обов’язок підприємства відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкаове державне пенсійне старування», що передбачає право на пенсію на пільгових умовах не лише для осіб, що працювали за Списком 1 та Списком 2, і для осіб, що працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема на посаді, що передбачена пунктом «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Доводи апелянта проте, що Податковим кодексом Украни не передбачено відшкодуваня витрат на виплату і доставку пільгових пенсій суд відхиляє, адже таке зобов’язання не є податком або збором і обов’язок підприємств відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку таких пенсій встановлено спеціальними нормативними актами, які зазначені вище.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ч. 3 ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 819/2141/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
ОСОБА_1
Повний текст складено 03 травня 2018 року.
Судове рішення № 73738372, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 819/2141/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: