Ухвала суду № 73736894, 02.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6380/18

Провадження № 1-кс/161/3505/18

У Х В А Л А

П Р О А Р Е Ш Т М А Й Н А

м. Луцьк 02 травня 2018 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковальчук В.О., при секретарі Камінському Ю.В., розглянувши клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017030000000288 від 15 вересня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.306, ч.3 ст.307 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий слідчої групи СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_1звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, мотивуючи його тим, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області знаходяться матеріали досудового розслідування 12017030000000288 від 15.09.2017 за підозрою ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

Окрім того, слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що в ході здійснення злочинної діяльності підозрюваний ОСОБА_2 використовував банківські (карткові) рахунки, на які ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перераховувалися грошові кошти отримані за реалізовану наркозалежним особам м. Луцька психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема протоколами дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (отримання фігурантами смс-повідомлень), з яких вбачається часте поповнення карток фігурантів кримінального провадження готівковими коштами.

Також, слідчий зазначив, що гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, необхідно арештувати, з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

З врахуванням зазначених обставин, слідчий, посилаючись на ст. ст. 40, 100, 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий просив суд:

Накласти арешт на банківський рахунок і його вмістиме за №4193232003004460 відкритий на ім’я ОСОБА_4 у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», МФО 380281 код ЄДРПОУ 33695095, адреса: м. Київ, вул. Мельникова, 83Д.

Зобов’язати банківську установу надати письмову інформацію слідчому СГ СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_1 про виконання ухвали суду.

Для попередження розголошення таємниці досудового розслідування і інших відомостей, які можуть негативно вплинути на хід досудового розслідування, розгляд клопотання про арешт майна провести без підозрюваних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і володільця документів, яким є ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», їх представників чи законних представників.

В судове засідання слідчий Страхарський Я.П., прокурор Плечук М.П. не з’явилися, хоча належними чином були повідомленими про час та дату судового засідання. До суду прокурор та слідчий подали заяву, в якій клопотання підтримали із підстав зазначених у ньому та просили суд його задоволити, а судове засідання проводити у їх відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Оскільки учасники судового розгляду не прибули, суд розглянув клопотання без застосування технічних засобів фіксації судового розгляду.

Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: суддя, при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності слідчого та прокурора не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2017 року, 15 грудня 2017 року, 15 лютого 2018 року, 25 лютого 2018 року, 28 березня 2018 року за №12017030000000288 слідчим внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.306 КК України (а.с.6-9).

02.04.2018 підозрюваним ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну повідомлення про підозру у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. Підозрюваному ОСОБА_2 вручено повідомлення про зміну повідомлення про підозру у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до протоколу огляду речових доказів від 22 березня 2018 року встановлені ідентифікуючі ознаки вилучених у житловій квартирі ОСОБА_4 банківських карток. Одна з них з номером рахунку 5168 7572 5845 7953, який відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім’я ОСОБА_4, інша - з номером рахунку 4193 2320 0300 4460, який відкритий у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» також на ім’я ОСОБА_4(а.с.14).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.2 ст.172 КПК України розгляд клопотання про арешт майна може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до пункту 3 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За таких обставин, слідчий суддя встановив, що оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі із конфіскацією майна, тому слідчий Страхарський Я.П. довів необхідність в арешті, зазначеного майна, для забезпечення можливої конфіскації та попередження приховування, зникнення, втрати або знищення, а тому клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.98,167,170,172,173,372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017030000000288 від 15 вересня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.306, ч.3 ст.307 КК України, про арешт майна – задоволити.

Накласти арешт на банківський рахунок і його вмістиме за №4193232003004460 відкритий на ім’я ОСОБА_4 у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», МФО 380281 код ЄДРПОУ 33695095, адреса: м. Київ, вул. Мельникова, 83Д.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду В.О. Ковальчук