Рішення № 73736055, 02.05.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/609/18

Провадження №2/0203/569/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2018 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікян М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

13 лютого 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.03.2017 року між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти, зобов'язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 49 566,35 грн. з урахуванням процентів за користування коштами та неустойки (а.с.а.с. 2, 3, 32).

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2017 року між сторонами було укладено угоду про надання особистого кредиту №490967364, за умовами якої позивач надав відповідачеві кредит в сумі 42 846,64 грн. під 39,9% на рік строком повернення до 14.03.2020 року (а.с.а.с. 4 - 17).

Відповідач неналежно виконує свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та процентів за ними, і у нього перед позивачем станом на 14.01.2018 року утворилася заборгованість у сумі 49 566,35 грн. відповідно до доданого позивачем розрахунку (а.с.а.с. 20 - 22), а саме:

-основна заборгованість - 42 846,64 грн.;

-проценти - 4 919,71 грн.;

-штраф - 1 800,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачеві певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК, було укладено.

У відповідності зі статтею 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення кредиту та процентів за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов'язань у розумінні приведеної норми.

За правилами, визначеними кредитним договором, у разі порушення відповідачем зобов'язань, покладених договором, він несе перед позивачем відповідальність у виді сплати додаткових обов'язкових платежів (неустойка).

Зважаючи на те, що відповідач неналежно виконує свої обов'язки за кредитним договором, що полягає у простроченні сплати заборгованості, а також процентів за кредитом, суд вважає обґрунтованим звернення позивача до суду з цим позовом.

Частиною 1 статті 14 ЦК передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК зобов'язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред'являються.

Згідно зі статтею 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити.

У порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію судових витрат останнього у сумі 1 762,00 грн. (а.с. 1).

Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ідентифікаційний номер - 23494714; 01001, місто Київ, вулиця Десятинна, 4/6) до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1; АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за угодою про надання особистого кредиту від 13 березня 2017 року №490967364 у сумі 49 566,35 грн. (основна заборгованість - 42 846,64 грн.; проценти - 4 919,71 грн.; штраф - 1 800,00 грн.), компенсацію судових витрат у сумі 1 762,00 грн., разом - 51 328,35 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 02 травня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян