Постанова № 73735684, 24.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 р. м. Одеса Справа № 522/22136/17

Категорія: 6.1

Головуючий в 1 інстанції: Ільченко Н.А.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №122/17/501вих від 03.11.2017 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ОСОБА_2 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову №122/17/501вих від 03.11.2017 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ОСОБА_2.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу в якій зазначило про порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції невірно визначено сторону по справі, оскільки постанову оскаржено особою, яка не притягалася до адміністративної відповідальності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є керівником Обслуговуючого кооперативу «Житловий будівельний кооператив «Два Академіка», який є замовником будівництва 10-поверхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, технічним поверхом, даховою котельною за адресою м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 43.

03 листопада 2017 року була винесена постанова №122/17/501 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Обслуговуючий кооператив «Житловий будівельний кооператив «Два Академіка» у розмірі 50 520 гривень.

Так, підставою для накладення штрафу стало те, що ОК «ЖБК Два Академіка» на вимогу відповідача в указаний термін не пред'явило проектну та дозвільну документацію на виконання будівельних робіт, не забезпечило безперешкодний доступ на об'єкт будівництва, чим порушило п.1 ч.3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, виходив з того, що порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП та Постановою КМУ № 244 від 06.04.1995 р., недотримання вимог щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи є підставою для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.11.2017 року, винесеної Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ОСОБА_2

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 1 статті5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент прийняття відповідного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності). Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Тобто, навіть у разі наявності порушення вимог Закону рішеннями, діями суб'єкта владних повноважень зазначене не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Це, передусім, пов'язано з тим, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що при прийняті рішення чи вчинені дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушувалися права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

В даному випадку позов про визнання протиправною та скасування постанови №122/17/501 вих від 03.11.2017 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності заявлено позивачем - ОСОБА_2, як фізичною особою.

Колегією суддів встановлено, що постановою №122/17/501 вих. від 03.11.2017 року визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст.2 Закону України « Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 52520,00 грн. на Обслуговуючий кооператив « Житловий будівельний кооператив «Два Академіка»

Згідно ст. 2 Закону «України про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

Цією ж статтею закону передбачено, що обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Згідно ч.4 ст.91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З аналізу вказаних норм слідує, що оскаржуваною постановою права ОСОБА_2 порушено не було, оскільки до відповідальності було притягнуто Обслуговуючий кооператив « Житловий будівельний кооператив «Два Академіка» ( юридичну особу), а не ОСОБА_2 як фізичну особу (директора кооперативу).

Позивачем не наведено, які саме норми права, які б встановлювали загальнообов'язкові правила поведінки по відношенню до нього були порушені відповідачем, тобто не вказано, які права будуть захищені (відновлені) саме позивача.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача що він є належним по справі позивачем та зазначає, що керівник несе персональну відповідальність лише за виконання своїх обов'язків та не несе відповідальність як фізична особа, а як представник юридичної особи, в даному випадку обслуговуючого кооперативу .

При розгляді справи судом першої інстанції не враховано вказану обставину, що призвело до прийняття судового рішення, спрямованого на захист прав особи, права якої не порушено при прийнятті відповідачем спірної постанови .

Частиною першою статті 50 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду першої інстанції) визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

За правилами статті 52 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду першої інстанції) суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може допустити заміну первинного позивача на належного.

Відповідно до ч.1 ст.310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених главою 1 розділу III КАС України. Головною особливістю є те, що апеляційна інстанція не розглядає справу з початку, а переглядає рішення суду першої інстанції, тобто публічно-правовий спір вже вирішено.

Оскільки стаття 52 КАС України (ст. 48 КАС України в чинній редакції), як наслідок заміни неналежного позивача, передбачає розгляд справи спочатку, апеляційний суд позбавлений такої процесуальної можливості як заміна неналежної сторони.

З наведеної вище процесуальної норми вбачається, що заміна неналежної сторони можлива виключно судом першої інстанції.

Таким чином, апеляційному перегляду підлягає справа, позивачем по якій є особа, права якої не було порушено прийняттям відповідачем спірної постанови, та в якій публічно-правовий спір вже вирішено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити, як особі, права та охоронювані законом інтереси якої не було порушено відповідачем без надання правової оцінки такому рішенню по суті.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 310, ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2017 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 27 квітня 2018 року.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова